ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14293/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційні скарги Моторно (транспортного) страхового бюро України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 15 927, 94 грн,-
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог, розгляд справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення 15 927, 94 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо відшкодовування шкоди за договором страхування № АІ/0663216 в частині сплати на користь позивача 3% річних у сумі 1 619, 16 грн, інфляційних втрат у розмірі 8 949, 76 грн та 5 359, 02 грн пені.
1.3. Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що МТСБУ зобов`язано відшкодувати за ліквідованого страховика виключно шкоду, до якої законом не віднесено сплату пені, 3% річних та інфляційні втрати, поряд з цим відповідач не є правонаступником ліквідованого боржника, а також первісний кредитор не передавав позивачу прав на зазначені вимоги за договором №1/24-06/2015 від 24.06.2015.
1.4. Під час розгляду справи відповідачем, також, заявлено про застосування строків позовної давності.
1.5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/14293/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного Господарського суду від 24.02.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
1.6. Постановою Верховного Суду від 20.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 та постанову Північного апеляційного Господарського суду від 24.02.2020 у справі № 910/14293/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
1.6.1. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначив (1) про неправильне застосування до спірних правовідносин норм пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також (2) що допущені судами процесуальні порушення - недослідження зібраних у справі доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про існування права на судовий захист у спірних правовідносинах, а саме: щодо почату перебігу та спливу позовної давності у спірних правовідносинах за вимогами позивача, а також, у разі встановлення обставин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах - щодо наявності поважних причин її пропуску.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.05.2015 у справі №755/7195/15-п встановлено, що 27.03.2015 по Харківському шосе в місті Києві ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Фольксваген" державний номерний знак НОМЕР_1, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Деу Лачетті" держаний номерний знак НОМЕР_2, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
2.2. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Фольксваген" державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") на підставі полісу №АІ/0663216 від 29.04.2014.
2.3. 08.04.2015 між власником транспортного засобу "Деу Лачетті", ТОВ "Престиж Авто Сервіс" та ТОВ Експертно-асистуюча компанія "Довіра" укладено договір про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_2 .
2.4. Відповідно до звіту № 11419 від 16.04.2015 матеріальний збиток власника транспортного засобу "Деу Лачетті" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 26 360, 40 грн.
2.5. 27.05.2015 ТОВ "Престиж Авто Сервіс" подало до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
2.6. 24.06.2015 ТОВ "Престиж Авто Сервіс" (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) уклали договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/24-06/2015, у відповідності до пункту 1.1. якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/0663216 від 29.04.2014.
2.7. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п.1.2 договору).
2.8. Згідно з п. 1.3 договору, характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 21 436,06 грн.
2.9. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 ; страхова компанія ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
2.10. ПрАТ "СК "Україна" в порушення умов договору (полісу) №АІ/0663216 від 29.04.2014 не здійснило виплату грошового зобов`язання.
2.11. З матеріалів справи судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
2.12. ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу на загальну суму 14 262 000, 3 грн, в тому числі і за договором № 1/24-06/2015 від 24.06.2015 на суму 37 364,00 грн, з яких: 21 436,06 грн - розмір завданого збитку, 1 619,16 грн - 3% річних, 8 949,76 грн - розмір інфляційних втрат, 5 359,02 грн - розмір пені, що ґрунтуються на невиконаних ПрАТ "СК "Україна" зобов`язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просило визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів.
2.13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором 1/24-06/2015 від 24.06.2015.
2.14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
2.15. У зв`язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" 13.08.2019 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування у сумі: 37 364,00 грн, в тому числі сума відшкодування, 3% річних, інфляційні втрати та сума пені.
2.16. На підставі рішення МТСБУ №3.1-05/28525 від 05.09.2019, відповідач 05.09.2019 виплатив позивачу 21 436,06 грн як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.03.2015 за участю транспортного засобу "Деу Лачетті" д.н.з. НОМЕР_2 .
2.17. Позивач зазначав, що МТСБУ лише частково виконало зобов`язання за договором № АІ/0663216 від 29.04.2014 та не виконало зобов`язання перед ТОВ "Маркс.Капітал" на суму 15 927,94 грн, з яких: 1 619,16 грн - 3% річних, 8 949,76 грн - розмір інфляційних втрат, 5 359,02 грн - розмір пені, у зв`язку з чим 11.09.2019 звернувся із позовом до Господарського суду міста Києва до МТСБУ про стягнення 15 927, 94 грн.
2.18. Водночас, відповідач зазначав, що вимоги позивача щодо стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки МТСБУ не порушувало строк, встановлений п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV щодо виплати страхового відшкодування, також сплата 3% річних та інфляційних втрат, що є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, не є обов`язком відповідача, оскільки відповідальність має індивідуальний характер та не може бути застосована до іншої особи.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 (суддя Ягічева Н.І.) позовні вимоги Товариства задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь Товариства 1 619, 16 грн 3% річних, 8 949, 76 грн інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1 274, 67 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що враховуючи встановлений факт переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
3.3. За новим розглядом справи, судом першої інстанції враховано правові висновки та вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2020 у цій справі № 910/14293/19.
3.4. Вирішуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, судом встановлено, що в межах зазначених строків позивач звернувся до Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за договором 1/24-06/2015 від 24.06.2015, чим перервав перебіг трирічного строку позовної давності.
3.5. Установивши звернення ТОВ "Маркс.Капітал" з позовом у цій справі після припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у межах загального строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява відповідача про її застосування щодо вимог про стягнення 1 619,16 грн 3% річних та 8 949,76 грн суми інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
3.6. Водночас, судом встановлено, що спеціальний строк позовної давності тривалістю в один рік щодо вимоги про стягнення 5 359,02 грн пені сплив 27.03.2016 та про її застосування заявлено відповідачем у справі, у зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 359,02 грн пені.
4. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий, Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) апеляційні скарги ТОВ "Маркс.Капітал" та МТСБУ залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/14293/19 залишено без змін.
4.2. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з позицією місцевого господарського суду як в частині обґрунтованості позовних вимог, так і щодо висновків за розглядом заяви про застосування строку позовної давності.
5. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги МТСБУ
5.1. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями у цій справі, МТСБУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.07.2020 у цій справі № 910/14293/19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
5.2. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій в порушення статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не враховано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2020, та належним чином не досліджено обставини, з якого строку починається обрахування строку позовної давності після переривання цього строку ухвалою про відкриття провадження справи про банкрутство ПрАТ "СК "Україна". Судами попередніх інстанцій не було застосовано положення частини третьої статті 263 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
5.3. В обґрунтування необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.07.2020 у цій справі № 910/14293/19, скаржник зазначає про суперечність вказаного висновку загальним нормам ЦК України, Закону України №1961-IV та не відповідає "Духу Закону", оскільки покладає додатковий обов`язок на всіх учасників ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та порушує принцип індивідуальної (особистої) відповідальності страховика, що порушив зобов`язання.
6. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ТОВ "Маркс.Капітал"
6.1. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у цій справі, ТОВ "Маркс.Капітал" також подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" пеню за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АІ/0663216 в розмірі 5 359,02 грн.
6.2. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України.
6.3. У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України у правовідносинах, які подібні правовідносинам у цій справі.
7. Узагальнений виклад позиції учасників у справі
7.1. МТСБУ подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал", в якому просить відмовити у задоволенні останньої з викладених у відзиві підстав.
7.2. ТОВ "Маркс.Капітал" подало письмові пояснення щодо відзиву МТСБУ.
7.3. Також, до Верховного Суду від МТСБУ надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
8. Касаційне провадження. Розгляд клопотань
8.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги МТСБУ у справі № 910/14293/19 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.05.2021.
8.2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Маркс.Капітал" у справі № 910/14293/19 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.06.2021.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 910/14293/19 та ухвалено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
8.4. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 касаційну скаргу ТОВ "Маркс.Капітал" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
8.5. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями та протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.07.2021.
8.6. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Маркс.Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (в частині відмови у стягненні пені) у справі № 910/14293/19 та ухвалено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами МТСБУ та ТОВ "Маркс.Капітал" у справі № 910/14293/19.
8.7. У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями та протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.08.2021.
8.8. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями та протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.09.2021.
8.9. Строк розгляду касаційної скарги зумовлений складністю справи та наявністю питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні
8.10. Клопотання МТСБУ про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи мотивоване тим, що дана справа має виняткове значення для учасників ринку обов`язкового страхування та для можливості захисту їх інтересів, в тому числі інтересів об`єднання страховиків.
8.11. Крім того, заявник звертає увагу суду, що на сьогоднішній день позивачем у даній категорії справ вже подано близько 100 позовів, при чому вирішення цієї справи з викликом сторін в подальшому вплине на вирішення спорів в інших подібних справах.
8.12. Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
8.13. Частиною четвертою статті 301 ГПК України визначено, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
8.14. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн (11.10.2019 - дата звернення із позовом до суду).
8.15. Ураховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/14293/19 є вимога про стягнення 15 927,94 грн, згідно положень процесуального закону перегляд судових рішень у цій справі здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення її учасників.
8.16. Наведені заявником доводи не можуть бути підставою для здійснення перегляду оскаржених у справі № 910/14293/19 судових рішень у іншому порядку. Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку. Право висловити свою позицію надано учасникам справи шляхом подання відзиву на касаційну скаргу, який враховується судом під час розгляду справи. Інших обставин, які б давали підстави для висновку про необхідність розгляду касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, позивачем не наведено та судом не встановлено.
8.17. З урахуванням зазначеного, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
9.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9.2. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, проаналізувавши наведені скаржниками доводи, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.
9.3. Спір у справі стосується питання стягнення з МТСБУ 15 927, 94 грн грошових коштів (3% річних, інфляційних втрат та пені) як відповідальності ліквідованого страховика за порушення грошового зобов`язання, а саме страхового відшкодування(регламентної виплати).
9.5. З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд керується наступним.
9.6. Щодо відповідальності за прострочення виконання зобов`язання
9.6.1. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
9.6.2. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
9.6.3. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
9.6.4. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
9.6.5. Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
9.6.6. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
9.6.7. Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
9.6.8. Пунктом 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
9.6.9. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
9.6.10. За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
9.6.11. Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
9.6.12. Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
9.6.13. У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
9.6.14. Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
9.6.15. З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.
9.6.16. Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
9.6.17. Така правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.06.2012 у справі № 303/2147/14-ц (провадження № 6-49цс12), а також Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі № 910/17993/15, від 28.02.2018 у справі № 149/344/15-ц, від 06.06.2019 у справі № 758/8819/16-ц, від 26.06.2019 у справі № 760/2905/16-ц, від 04.09.2019 у справі № 280/2625/13-к, від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15.
9.6.18. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
9.6.19. З огляду на викладене, існує стала судова практика Верховного Суду, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором страхування, зокрема виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов`язана на підставі частини другої статті 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
9.6.20. Щодо нарахування пені за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, колегія суддів враховує, що наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
9.6.21. Отже, право постраждалої особи (іншої особи, яка набула таке право) щодо відшкодування не лише шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а й відповідальності за несвоєчасне виконання страховиком (у визначених законом випадках - МТСБУ) такого обов`язку (регламентної виплати), передбачене нормами чинного законодавства та підтверджується сталою судовою практикою.
9.6.22. Верховний Суд вважає за необхідне навести вищевказані правові висновки (що не ставляться під сумнів сторонами спору) з огляду на подальший їх зв`язок із позицією Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин та судового тлумачення такого правозастосування, відступ від якої, зокрема, є підставою касаційного оскарження.
9.7. У межах справи, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов`язаннями (3% річних, інфляційних втрат та пені), що є предметом спору у цій справі.
9.8. В силу положень частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
9.9. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що встановлені у справі № 910/842/18 розмір грошової вимоги в сумі 37 364,00 грн (що включає спірні нарахування) та обґрунтованість такої вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна", мають преюдиційне значення і не потребують повторного доказування.
9.10. Водночас ключові доводи та позиція відповідача у цій справі полягають у тому, що він несе відповідальність за зобов`язаннями ліквідованих (у даному випадку із застосуванням процедури банкрутства) страховиків виключно в межах регламентних виплат (страхового відшкодування), натомість інші нарахування, а саме пов`язані з несвоєчасним виконанням такого зобов`язання (як то 3% річних, інфляційні втрати та пеня), зокрема визнані у справі про банкрутство ліквідованого страховика, мають бути списані - визнані погашеними в силу статті 45 Закону про банкрутство.
9.11. Скеровуючи постановою від 20.07.2020 справу № 910/14293/19, що розглядається, на новий розгляд, в тому числі з підстав невірного застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
9.11.1. Правовідносини за договором страхування в процедурі ліквідації страховика і після її завершення врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (згідно наведеного вище скорочення - Закон № 1961-IV) та Законом про банкрутство.
9.11.2. За загальним правилом, викладеним в пункті 3 статті 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
9.11.3. Норми статті 87 Закону про банкрутство (відповідно до приписів якого здійснювалось провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна") не регулюють наслідки незадоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства страховика через недостатність у нього майна, а норма частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство встановлює, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
9.11.4. Натомість спеціальні норми Закону № 1961-IV встановлюють виняток з цього правила щодо страховиків та визначають порядок задоволення вимог кредиторів страховика, що не були задоволені у процедурі банкрутства страховика через недостатність майна страховика.
9.11.5. Зокрема, відповідно до пункту 20.3 статті 20 Закон № 1961-IV у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
9.11.6. Підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закон № 1961-IV передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
9.11.7. За змістом викладених норм, що регулюють правила переходу від ліквідованого страховика до МТСБУ обов`язків за договором страхування, МТСБУ виконує обов`язки цього страховика відповідно до умов договору страхування в повному обсязі.
9.11.8. При цьому преамбула статті 41 Закон № 1961-IV - щодо відшкодування МТСБУ шкоди на умовах, визначених цим Законом не може тлумачитись без взаємозв`язку із положеннями підпункту "ґ" пункту 41.1. цієї статті та із положеннями пункту 20.3 статті 20 Закону, пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування". Зазначені нормативні акти в цілому та наведені норми, зокрема, не передбачають винятків із загального правила про майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) та відповідно до статті 625 ЦК України - сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
9.11.9. Оскільки спірні відносини виникли з договірних відносин, і позивач продовжує реалізовувати їх в межах договірних зобов`язань, має місце винятково договірний характер обов`язку чи то страховика, чи то МТСБУ щодо відшкодування шкоди потерпілому, у зв`язку з чим неправильним є застосування судами першої та апеляційної інстанції норми статті 1166 ЦК України, яка регулює позадоговірну (деліктну) відповідальність за завдану майнову шкоду.
9.11.10. У спірних правовідносинах акцент потрібно ставити не на відшкодуванні шкоди, яка відшкодовується МТСБУ у випадках, передбачених статтею 41 Закону № 1961-IV, а саме не переході до МТСБУ обов`язків за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності тих страховиків, які ліквідовані, що передбачено положеннями пункту 20.3 статті 20 та статтею 41 цього Закону.
9.11.11. Отже, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
9.11.12. Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог Позивача до ПрАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу № 1/24-06/2015 від 24.06.2015 - щодо права позивача (фактора та кредитора за Договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі (пункт 3.1.).
9.11.13. Дійшовши цього висновку, для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.
9.12. Ураховуючи зазначену правову позицію та вказівки Верховного Суду, суди попередніх інстанцій за новим розглядом цієї справи дійшли висновку, що позовні вимоги до МТСБУ про відшкодування суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства.
9.13. Однак, доводи касаційної скарги МТСБУ, як зазначалось, зводяться до помилковості наведених висновків Верховного Суду у постанові від 20.07.2020 у цій справі № 910/14293/19, а також до необхідності відступу від такої позиції суду касаційної інстанції.