ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2252/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 (про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОКСОХІМРЕМОНТ")
у справі № 914/2252/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ"
про банкрутство
Учасники справи:
від ПАТ АБ "Укргазбанк" - Бабенко А. І.;
від ТОВ НВП "МАК" - не з`явився;
від ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" - Бухаленков С. С.;
від ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" - не з`явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК" (далі - ТОВ "НВП "МАК") звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ") в порядку статей 34, 35 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ"; визнано вимоги кредитора - ТОВ "НВП "МАК" в розмірі 1850000,00 грн основного боргу та 21020,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куц І. Я.
Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.09.2020 за №65245.
1.3. 22.10.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОКСОХІМРЕМОНТ" (далі - ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ") про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 34 660 733,46 грн (в тому числі 4 204,00 грн судового збору), яка складається із заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики № АПС-0301 від 16.08.2018 у сумі 19 781 161,59 грн (з них: 19 601 216,00 грн - основний борг, 179945,59 грн - 3% річних) та за договором поруки від 07.06.2018 у сумі 14875367,87 грн (з них: 14 728 087,00 грн - основний борг, 147 280,87 грн - 3% річних).
1.4. Боржник та розпорядник майна кредиторські вимоги ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" визнали повністю.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2020, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021, вимоги ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" визнано частково в розмірі 34644466,17 грн з внесенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Решту вимог в розмірі 12 063,29 грн відхилено.
2.2. Судові рішення в частині визнання кредиторських вимог мотивовані тим, що докази повернення боржником позики за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики № АПС-0301 від 16.08.2018 в розмірі 19 601 216 грн, та за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики № БІО-0002 від 07.06.2018 в розмірі 14 728 087,00 грн в матеріалах справи відсутні, вказана заборгованість визнається боржником та розпорядником майна, відтак в цій частині грошові вимоги підлягають визнанню.
2.3. В частині відхилення кредиторських вимог у розмірі 12 063,29 грн (3% річних) судові рішення мотивовані тим, що кредитором було невірно визначено період нарахування боржнику 3% річних від суми основної заборгованості.
2.4. Відхиляючи заперечення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") щодо кредиторських вимог ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ", суди, зокрема, зазначали наступне:
- у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що кредитор підпадає під визначення заінтересованої особи стосовно боржника;
- укладення боржником договорів з особами, які є заінтересованими стосовно боржника, не є самостійною ознакою недобросовісності дій контрагентів;
- договори, які мають, на погляд кредитора, ознаки фраудаторності, тобто вчинені боржником на шкоду кредиторам, можуть бути визнані господарським судом недійсними на підставі статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) за результатами розгляду відповідних заяв в межах справи про банкрутство;
- докази визнання недійсними в судовому порядку договорів, заборгованістю за якими кредитор обґрунтовує грошові вимоги до боржника, в матеріалах справи відсутні.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
3.1. 16.08.2018 між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" (позикодавцем) та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (позичальником) було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 (далі - Договір позики) та ряд додаткових угод до нього, за умовами якого: позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової позики, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених договором (п. 1.1); поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 40 000 000,00 грн (п.2.1); поворотна фінансова позика повертається протягом 30 (тридцяти) днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги (п.3.2 в редакції додаткової угоди №1 від 20.06.2019); позичальник зобов`язаний повернути фінансову позику позикодавцю в розмірі передбаченому п.2.1 договору (п.7.2); договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.11.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з умов даного договору (п.8.1 в редакції додаткової угоди №1 від 20.06.2019).
3.2. На виконання умов Договору позики ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" надавалась ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" позика, яка станом на дату подання вимоги становила 19 601 216,00 грн, що підтверджується доданими до заяви платіжними дорученнями за період з 22.08.2018 по 12.08.2019. Вказана заборгованість також підтверджується наявним в матеріалах заяви Актом звірки взаєморозрахунків за період з 16.08.2018 - 04.05.2020, згідно з яким станом на 04.05.2020 заборгованість за Договором позики на користь ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" складає 19 601 216,00 грн.
3.3. Оскільки боржник свої зобов`язання за договором не виконав, ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" звернулося до нього з вимогою від 04.05.2020 №В1/АПС-0301 повернути надану фінансову позику в розмірі 19 601 216,00 грн.
3.4. ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" в листі №2/01-20 від 01.06.2020 повідомило, що визнає зобов`язання за Договором позики у розмірі 19601216,00 грн, однак на даний час відсутні грошові кошти для повернення наданої фінансової позики.
3.5. Докази про повернення боржником фінансової позики в розмірі 19601216,00 грн в матеріалах справи відсутні.
3.6. Оскільки боржник станом на дату подання заяви до суду заборгованість за Договором позики в розмірі 19 601 216,00 грн не погасив, кредитор нарахував боржнику 3% річних в розмірі 179 945,59 грн.
3.7. 07.06.2018 між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" (позикодавець) та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (поручитель) було укладено договір поруки від 07.06.2018 (далі - Договір поруки), згідно з яким боржник поручився перед позикодавцем за виконання позичальником - ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" зобов`язань по Договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №БІО-0002 від 07.06.2018 (з додатковими угодами), за умовами якого: ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" зобов`язалось надати ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" поворотну фінансову позику в сумі 55 000 000,00 грн (п.2.1); поворотна фінансова допомога повертається протягом тридцяти днів від дня пред`явлення допомогодавцем вимоги (п.8.1 в редакції додаткової угоди №1 від 31.05.2019).
3.8. Позикодавцем було надано ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" поворотну фінансову допомогу в розмірі 14 728 087,00 грн.
3.9. 11.05.2020 на адресу позичальника було направлено Вимогу №В1/БЮ-0002 про повернення наданої фінансової допомоги в розмірі 14 728 087,00 грн, у відповідь на яку ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" листом від 18.05.2020 №1/18/05-20 повідомило, що визнає зобов`язання у розмірі 14 728 087,00 грн, проте наразі відсутні грошові кошти для повернення наданої фінансової допомоги в повному обсязі.
3.10. ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" та ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" підписали та скріпили печатками Акт звірки взаєморозрахунків за період з 07.06.2018 по 11.05.2020, згідно з яким станом на 11.05.2020 заборгованість за договором № БІО-0002 від 07.06.2018 на користь ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" складає 14728087,00 грн.
3.11. Умовами Договору поруки сторони погодили наступне: відповідальність поручителя перед позикодавцем обмежується сплатою суми у розмірі 55.000.000,00 грн, що є максимально наданою сумою поворотної фінансової позики (п.2.1); у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) позичальником зобов`язання за основним договором, позикодавець вправі звернутися із вимогою про виконання як до позичальника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед позикодавцем. У разі невиконання позичальником зобов`язань по основному договору, кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по основному договору до поручителя. Поручитель зобов`язується не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати отримання письмової вимоги позикодавця, перерахувати суму заборгованості позичальника за основним договором на зазначені у вимозі реквізити (п.п.3.1, 3.2).
3.12. Оскільки позичальник (ТОВ "Біо Енерджи Дніпро") свої зобов`язання за договором №БІО-0002 від 07.06.2018 не виконав, ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" на підставі п.3.2 Договору поруки звернулося до боржника, як поручителя, з вимогою від 20.05.2020 №В2/БІО-0002 повернути надану фінансову позику в розмірі 14 728 087,00 грн.
3.13. ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" в листі №1/05-22 від 22.05.2020 повідомило ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ", що не заперечує зобов`язання у розмірі 14728087,00 грн за Договором поруки, однак на даний час відсутнім грошові кошти для повернення наданої фінансової допомоги в повному обсязі.
3.14. Докази повернення боржником фінансової позики в розмірі 14 728 087,00 грн в матеріалах справи відсутні.
3.15. Оскільки боржник, як поручитель за Договором поруки, не погасив заборгованість, яка виникла за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики № БІО-0002 від 07.06.2018 в розмірі 14 728 087,00 грн, кредитор за згаданим договором нарахував боржнику 3% річних в розмірі 147 280,87 грн.
3.16. Згідно розрахунку, здійсненого за Договором позики, кредитором нараховано боржнику 3% річних від суми основної заборгованості за період з 01.06.2020 по 20.09.2020 в розмірі 179 945,59 грн. Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд встановив, що кредитором не враховано наданого боржнику п.3.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.06.2019) строку для повернення поворотної фінансової позики, а саме 30 календарних днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги. Відтак, врахувавши вимогу кредитора, датовану 04.05.2020, та встановлений п.3.2 договору строк повернення поворотної фінансової позики (30 календарних днів від дня отримання вимоги), суд дійшов висновку про правомірне нарахування 3% річних від суми основної заборгованості (19 601 216,00 грн) за період з 04.06.2020 по 20.09.2020, що становить 175 125,62 грн. Решта заявлених 3% річних в розмірі 4 819,97 грн нарахована безпідставно.
3.17. Згідно розрахунку, здійсненого за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики № БІО-0002 від 07.06.2018, кредитором нараховано 3% річних від суми основної заборгованості за період з 22.05.2020 по 20.09.2020 в розмірі 147 280,87 грн. Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд встановив, що кредитором не враховано наданого боржнику п.3.2 Договору поруки строку для повернення поворотної фінансової позики, а саме 7 календарних днів з дати отримання письмової вимоги. Відтак, врахувавши вимогу кредитора, датовану 20.05.2020, та встановлений п.3.2 Договору поруки строк повернення поворотної фінансової позики (7 календарних днів з дати отримання вимоги), суд дійшов висновку про правомірне нарахування 3% річних від суми основної заборгованості (14 728 087,00 грн) за період з 28.05.2020 по 20.09.2020, у розмірі 140 037,55 грн. Решта заявлених 3% річних в розмірі 7243,32 грн нарахована безпідставно.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 12.05.2021 АБ "Укргазбанк" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 в частині визнання грошових вимог ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ", ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" до ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" у справі № 914/2252/20.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки змісту Договору фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018, укладеному між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №БЮ-0002 від 07.06.2018, укладеному між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" та ТОВ "Біо Енерджи Дніпро", договору поруки від 07.06.2018, укладеному між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", за якими не встановили, в інтересах кого було укладено відповідні договори та їх вплив на права й інтереси боржника. Також судами не враховано тієї обставини, що вищевказані договори були укладені боржником із заінтересованими особами, оскільки кінцевим бенефіціаром ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" та ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ" є ОСОБА_1 .
5.2. ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" є заінтересованою та дружньою особою стосовно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ.
5.3. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на доводи АБ "Укргазбанк" щодо завідомо штучного характеру банкрутства ТОВ "АПС Пауер Технолоджи", що відбулося внаслідок укладення боржником договорів із заінтересованими та пов`язаними особами.
5.4. Суди не звернули уваги на той факт, що вчинення сторонами дій при укладанні договорів безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 та №БЮ-0002 від 07.06.2018, а також Договору поруки від 07.06.2018 призвело до їх фраудаторності, за наслідком чого є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
5.5. Судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статей 86, 236, 237 ГПК України, не надано належної правової оцінки наявному в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків за період з 07.06.2018 по 11.05.2020, згідно з яким станом на 11.05.2020 за договором № БІО-0002 від 07.06.2018 заборгованість на користь ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" складає 14 728 087,00 грн, оскільки відповідно до законодавства в сфері обліку та аудиту, даний документ не відноситься до переліку первинних бухгалтерських документів і не може бути безспірним доказом наявності кредиторської заборгованості боржника перед кредитором.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
7. Касаційне провадження
7.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2252/20 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я. (протокол автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.06.2021).
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АБ "Укргазбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.12.2020 (в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОКСОХІМРЕМОНТ"), призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2021 о 15:00.
7.3. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В. Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2252/20 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Ткаченко Н. Г. (протокол повторного авторозподілу судової справи між суддями від 29.07.2021).
7.4. В судовому засіданні 03.08.2021 представник АБ "Укргазбанк" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" проти доводів скаржника заперечував, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення. Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання. В судовому засіданні 03.08.2021 оголошено перерву до 31.08.2021 о 14:45.
7.5. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В. В., Ткаченко Н.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2252/20 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: огороднік К. М., Погребняк В. Я. (протокол повторного авторозподілу судової справи між суддями від 30.08.2021).
7.6. В судовому засіданні 31.08.2021 представники АБ "Укргазбанк" та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" підтримали раніше надані пояснення по суті викладеного в касаційній скарзі. Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.
7.7. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 31.08.2021. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
7.8. Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників цієї справи, які не з`явилися.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
8.1. Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги.
8.2. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду заяви ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" про визнання кредиторських вимог до боржника - ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ".
8.3. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 34 660 733,46 грн, які виникли на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № АПС-0301 від 16.08.2018 та договору поруки від 07.06.2018.
8.4. За результатами розгляду вказаної заяви місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково визнав вимоги ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" у розмірі 34 644 466,17 грн з внесенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Решту вимог в розмірі 12 063,29 грн відхилено судом.
8.5. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що доводи скаржника зводяться до того, що договори, на підставі яких заявлено грошові вимоги до боржника, укладено із заінтересованими особами стосовно боржника на шкоду інтересам та без попередньої письмової згоди банку, а також неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у спорах щодо визнання недійсними фраудаторних правочинів (правочинів, що вчинені боржником на шкоду кредиторам).
8.6. Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.7. За змістом статті 1 КУзПБ кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
8.8. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
8.9. Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство встановлена статтею 45 КУзПБ, відповідно до частин першої, третьої та п`ятої якої:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
8.10. Згідно з частиною першою статті 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
8.11. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (частина друга статті 47 КУзПБ).
8.12. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.
8.13. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
8.14. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
8.15. Для уникнення можливості визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
8.16. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Подібна правова позиція висловлювалася Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18.
8.17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" виникли на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № АПС-0301 від 16.08.2018 та договору поруки від 07.06.2018.
8.18. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.19. Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
8.20. В статті 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічні положення містять статті 525, 526 ЦК України.
8.21. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 202 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 599 ЦК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
8.22. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
8.23. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина перша і друга статті 554 ЦК України).
8.24. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення Договору поруки та додаткової угоди до нього) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто зміна обсягу зобов`язань боржника за відсутності погодження з поручителем таких змін може бути підставою для припинення поруки.
8.25. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається:
- 16.08.2018 між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" (позикодавцем) та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (позичальником) було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 (далі - Договір позики) та низку додаткових угод до нього, за умовами якого передбачалося надання поворотної фінансової допомоги у сумі 40 000 000,00 грн;
- на виконання умов Договору позики ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" надано ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" позику, яка станом на дату подання вимоги становила 19601216,00 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення за період з 22.08.2018 по 12.08.2019;
- на вимогу позикодавця надана сума позики у розмірі 19 601 216,00 грн повернута не була, у зв`язку з відсутністю у позичальника грошових коштів;
- наявність заборгованості за Договором позики на користь ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" у розмірі 19 601 216,00 грн підтверджена в Акті звірки взаєморозрахунків за період з 16.08.2018 - 04.05.2020 та не заперечується боржником;
- 07.06.2018 між ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" (позикодавець) та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" (поручитель) було укладено договір поруки від 07.06.2018 (далі - Договір поруки), за умовами якого боржник поручився перед позикодавцем за виконання позичальником - ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" зобов`язань по Договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №БІО-0002 від 07.06.2018 (з додатковими угодами);
- позикодавцем було надано ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" поворотну фінансову допомогу в розмірі 14 728 087,00 грн;
- на вимогу позикодавця надана ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" фінансова допомога повернута не була ані позичальником, ані поручителем у зв`язку з відсутністю грошових коштів;
- наявність заборгованості за договором № БІО-0002 від 07.06.2018 на користь ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" у розмірі 14 728 087,00 грн підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 07.06.2018 по 11.05.2020.
8.26. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини на підставі поданих заявником документів, що свідчать про цивільно-правові відносини сторін, підтверджують заборгованість боржника перед кредитором та відсутність доказів її погашення боржником, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про задоволення заяви ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" з грошовими вимогами до ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ" на суму основної заборгованості.
8.27. За прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором позики ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" було нараховано боржнику 179 945,59 грн 3% річних, а за невиконання боржником, як поручителем, зобов`язань з погашення заборгованості по договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № БІО-0002 від 07.06.2018 в розмірі 14 728 087,00 грн - 147 280,87 грн 3% річних.
8.28. Розглядаючи вказані вимоги, місцевий господарський суд встановив, що при здійсненні розрахунку 3% річних ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" було невірно визначено початок прострочення та не враховано наданого боржнику строку для виконання зобов`язань після пред`явлення йому вимоги позикодавцем, що призвело до безпідставного нарахування 3% річних у загальній сумі 12 063,29 грн, у визнанні яких суд відмовив.
8.29. Враховуючи відсутність доказів задоволення боржником вимоги кредитора та погашення заборгованості у встановлені строки, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність нарахування кредитором 3% річних на суму заборгованості відповідно до статті 625 ЦК України у визначеному місцевим господарським судом розмірі є обґрунтованими.
8.30. Аргумент касаційної скарги про ненадання належної правової оцінки наявному в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків як такому, що не може бути безспірним доказом наявності кредиторської заборгованості боржника перед кредитором (пункт 5.5 цієї постанови), відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки вказаний довід скаржника фактично зводяться до необхідності вирішення питання про достовірність та вірогідність доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.
8.31. Твердження скаржника про необхідність дослідження тієї обставини, що ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" є заінтересованою та дружньою особою стосовно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ, Верховний Суд відхиляє, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у матеріалах справи беззаперечних доказів на підтвердження того, що кредитор підпадає під визначення заінтересованої особи стосовно боржника. Відтак, у даному конкретному випадку вказана обставина не впливає на обґрунтованість заявлених кредиторських вимог.
8.32. Відносно посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій доводів АБ "Укргазбанк" про завідомо штучний характер банкрутства ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖІ", що відбулося внаслідок укладення боржником договорів із заінтересованими та пов`язаними особами, колегія суддів зазначає, що лише факт укладення договорів боржником з особами, які є заінтересованими щодо нього, не може слугувати самостійною ознакою недобросовісності дій контрагентів.
8.33. Зазначаючи про штучний характер банкрутства, АБ "Укргазбанк" не вчинило дій щодо оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖІ", а також не оспорило вимоги ініціюючого кредитора.
8.34. Щодо недотримання обмежень, встановлених у пункті 5.2.8.1 Генерального кредитного договору №1/16/к від 07.10.2016, укладеного між АБ "Укргазбанк", ТОВ "Альтернативні Енергоресурси" та ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", то судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у матеріалах справи доказів письмового погодження банком укладення договору поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 та договору поруки від 07.06.2018 до договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №БІО-0002 від 07.06.2018.
8.35. Разом з цим, як вірно зазначив апеляційний господарський суд, скаржник як забезпечений кредитор, наділений правами учасника справи з моменту відкриття справи про банкрутство, а тому він не був позбавлений права звернутись до боржника, розпорядника майна і суду із запереченнями щодо визнання вимог конкурсного кредитора на підставі частини шостої статті 45 КУзПБ, але звернув увагу на відсутність письмового погодження банком договорів позики та поруки лише в апеляційній скарзі, відповідно, вказана обставина не була предметом оцінки під час розгляду заяви кредитора в суді першої інстанції.
8.36. Відносно аргументів касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки змісту укладених договорів щодо очевидної недобросовісності дій сторін, які зводяться до зловживання правом, та наявних ознак фраудаторності договорів, колегія суддів зазначає наступне.
8.37. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
8.38. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
8.39. Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
8.40. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
8.41. Таке розуміння способу захисту як визнання правочину недійсним є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 та ін.
8.42. Разом з цим, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Наведене означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.
8.43. Натомість матеріали справи не містять доказів визнання недійсними правочинів, з посиланням на які ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника, а тому вони є обов`язковими до виконання сторонами. Саме лише посилання скаржника на наявність у вищезгаданих договорів ознак фраудаторних правочинів не свідчить про їх недійсність до моменту доведення зворотного.
8.44. У разі, якщо скаржник вважає, що його права і законні інтереси порушені безпосередньо внаслідок укладення договорів, заборгованість за якими включена до складу кредиторських вимог ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" до ТОВ "АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ", скаржник має право звернутися до суду в межах цієї справи про банкрутство із позовом (заявою) про визнання недійсними вказаних правочинів чи правочину для відновлення своїх прав чи інтересів. Саме під час розгляду такого позову (заяви) підлягають доведенню наявність чи відсутність обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, факту порушення прав чи інтересів кредитора з боку боржника укладенням спірного договору і настання певних юридичних наслідків.
8.45. Таким чином, з урахуванням того, що в даній справі ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" надав суду документи, які підтверджують право вимоги до боржника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що ТОВ "КОКСОХІМРЕМОНТ" довело належними і допустимими доказами наявність у боржника заборгованості перед ним у розмірі, вказаному в оскаржених судових рішеннях. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.
8.46. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
8.47. Верховний Суд також враховує, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
8.48. Положеннями частини першої та четвертої статті 11 ГПК України передбачено обов`язок суду при розгляді господарської справи керуватися принципом верховенства права та застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
8.49. У справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", Європейський суд з прав людини зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
8.50. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
8.51. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.52. У справі, що розглядається, на думку колегії суддів, судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.