ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1169/17 (904/728/20)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (в особі ліквідатора) - Лаврентюка Віталія Васильовича; ОСОБА_1 (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
у справі № 904/1169/17 (904/728/20)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні
в межах справи № 904/1169/17
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №904/1169/17(904/728/20) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у цій справі залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла заява (підписана за допомогою ЕЦП 19.07.2021) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі - ТОВ "Лан", відповідач) арбітражного керуючого Лукашука В.В. від 16.07.2021 вих.№ 02-02/253 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17 (904/728/20), у якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 (позивач) на користь ТОВ "Лан" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 060,80 грн.
При цьому, попередньо заяву у відповідності до приписів частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідачем було зроблено у відзиві на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2021, серед іншого, призначено до розгляду вказану заяву ліквідатора ТОВ "Лан" у справі №904/1169/17(904/728/20) в судовому засіданні на 25.08.2021 о 11:10 год. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1169/17(904/728/20).
Відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно підпункту 17.9 пункту 17 Перехідних положень ГПК України якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п`яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2021, зокрема, клопотання ТОВ "Лан" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосування системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" задоволено.
У судовому засіданні 25.08.2021 суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви до 08.09.2021 о 10:15 год, оскільки на адресу Верховного Суду матеріали справи № 904/1169/17 (904/728/20) не надійшли.
08.09.2021 до початку судового засідання до Верховного Суду надійшли Заперечення ОСОБА_1 на Заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, мотивоване тим, що до вказаної заяви долучено копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2020, предметом якого згідно підпункту 1.1.1. пункту 1.1 є "Представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції під час розгляду справи про банкрутство тов "Лан" № 904/1169/17". Відтак позивач ( ОСОБА_1 ) зазначає, що Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2020 не містить відомостей про те, що адвокат Підгорецька А.О. має право представляти інтереси Клієнта У Верховному Суді, а саме у Касаційному Господарському суді у складі Верховного Суду. Вказане, на думку ОСОБА_1, свідчить про відсутність у матеріалах даної справи відповідного договору про надання правничої допомоги, а тому з урахуванням положень частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України у суду відсутні усі законні підстави для задоволення Заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві ліквідатора ТОВ "Лан" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та у запереченнях ОСОБА_1 доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на таке.
Як вбачається з тексту постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у цій справі № 904/1169/17(904/728/20), касаційний перегляд якої здійснювався за касаційною скаргою ОСОБА_1, судом у розділі "Судові витрати" зазначено наступне:
"У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
До касаційної скарги ОСОБА_1 було додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно з яким загальна попередня (орієнтовна) сума судових витрат за касаційною скаргою становить 50 000,00 грн.
З урахуванням залишення без задоволення касаційної скарги, інші судові витрати відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України також покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.
Разом з тим, у пункті 5 відзиву ТОВ "Лан" на касаційну скаргу відповідачем наведено касаційному господарському суду попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно з яким ТОВ "Лан" очікує понести у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді витрати у розмірі 4 500,00 грн. Докази, що підтверджують розмір витрат ТОВ "Лан" на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що згідно частини восьмої статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції розгляне заяву ТОВ "Лан" про розподіл судових витрат на правничу допомогу після подання відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення даного судового рішення відповідних доказів. У разі неподання таких доказів протягом встановленого строку вказана заява залишається без розгляду.".
Ураховуючи подання ліквідатором ТОВ "Лан" заяви про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17 (904/728/20) та відповідних доказів у межах процесуальних строків, визначених частиною першою статті 124 та частиною восьмою статті 129 ГПК України відповідно, колегія суддів вважає можливим розгляд цієї заяви.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.
Верховний Суд враховує, що у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу ; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Дослідивши заяву ліквідатора ТОВ "Лан" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та докази, надані на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
У заяві відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 060,80 грн.
На підтвердження здійснення адвокатом Підгорецькою А.О. представництва інтересів ТОВ "Лан" у Верховному Суді зі справи № 904/1169/17 відповідачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: Договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 01.12.2020, який укладений ТОВ "Лан" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лукашука В.В. безпосередньо з адвокатом, Додаткової угоди №1 до нього від 14.04.2021; акта приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2021 на загальну суму 9 060,80 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.09.2020; фіскальних чеків відділення поштового зв`язку, якими підтверджено витрати на поштові відправлення відзиву на касаційну скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що відзив ТОВ "Лан" на касаційну скаргу ОСОБА_1 підписано адвокатом Підгорецькою А.О.; (2) перегляд справи № 904/1169/17(904/728/20) у суді касаційної інстанції у судовому засіданні 14.07.2021 здійснювався за участі адвоката Підгорецької А.О.
Розглянувши наведені відповідачем у заяві обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку про підтвердження здійснення зазначених витрат у розмірі 9 060,80 грн, а також їх розумність, справедливість, співмірність зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Досліджуючи питання справедливості розміру судових витрат, касаційним судом також враховано, що звертаючись із касаційною скаргою ОСОБА_1 було додано попередній (орієнтовний) розрахунок понесених ним судових витрат на суму 50 000,00 грн.
Крім того, колегія суддів враховує, що позивач ( ОСОБА_1 ) клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини п`ятої статті 126 ГПК України не заявляв.
Наведені у Запереченнях на Заяву про ухвалення додаткового рішення доводи ОСОБА_1 про те, що Договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2020 передбачено представництво інтересів Клієнта, зокрема, в суді касаційної інстанції, але не зазначено про таке представництво у Верховному Суді, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки згідно статті 286 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
Тому вказане зазначення касаційного суду у договорі узгоджується з вимогами процесуального закону, більш того договір є правочином, щодо якого діє презумпція правомірності в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України.
Жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність витрат ТОВ "Лан" на професійну правничу допомогу позивачем не наведено.
З огляду на викладене, надані ТОВ "Лан" (в особі ліквідатора) докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат названого товариства на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію співмірності, пропорційності та розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
Керуючись статтями 123, 129, 240, 244 ГПК України, Верховний Суд -