ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 805/4260/16-а
адміністративне провадження № К/9901/16662/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання незаконними наказів, стягнень заробітної плати, стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Тарасено І.М. (головуючий), Волгіної Н.П., Аляб`єва І.Г. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гайдара А.В. (головуючий), Компанієць І.Д., Сіваченка І.В.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, в якому з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог просив:
1.1. Визнати дії ГУ НП в Донецькій області щодо звільнення позивача з роботи безпідставними та незаконними.
1.2. Визнати незаконними накази ГУ НП в Донецькій області №310 від 14 вересня 2016 року та №1453 від 14 вересня 2016 року.
1.3. Стягнути заробітну плату за період з 15 вересня 2016 року по 14 грудня 2016 року за час вимушеного прогулу у розмірі 27 192,17 гривень.
1.4. Стягнути моральну шкоду у сумі 50 000 гривень.
1.5. Стягнути витрати на надання правової допомоги у сумі 1623,00 гривень.
1.6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботи та в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
1.7. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області кошти в сумі 78 815,17 грн. направити до ГУ НП в Донецькій області із цільовим направленням для виплати позивачу на виконання рішення.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 1453 від 14 вересня 2016 року "Про виконання п.1 наказу ГУНП в Донецькій області від 17.08.2016 № 1285" щодо звільнення зі служби в Національній поліції України старшого інспектора Мар`їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 .
3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 14 вересня 2016 року № 310 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 старшого інспектора Мар`їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції.
3.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Мар`їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 15 вересня 2016 року.
3.4. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.09.2016 по 11.12.2017 у розмірі 91381 (дев`яносто одна тисяча триста вісімдесят одна грн.) 68 коп. з відрахуванням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.
3.5. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1623 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три).
3.6. В решті позовних вимог щодо моральної шкоди відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року скасовано. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року залишено в силі.
5. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2019 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 було відмовлено.
6. 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами, в якій просив:
6.1. скасувати постанову Касаційного адміністративного суду у складі колегії судів Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі 805/4260/16-а та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 :
6.1.1. скасувати п.п. 11,12,13 Наказу № 19 о/с від 25 березня 2019 року виданого відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області;
6.1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничого офіцера поліції Мар`їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області;
6.1.3. виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу із 25 березня 2019 року до часу винесення рішення по справі;
6.1.4. виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі сто тисяч грн.;
6.1.5. визнати недійсним записи щодо звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці.
7. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на не ознайомлення з матеріалами службового розслідування, знаходження під час звільнення на лікарняному та не ознайомлення з рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018 (6960/18) та вважає, що вказане є виключними обставинами та винятковим випадком перегляду постанови Касаційного адміністративного суду у складі колегії судів Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі 805/4260/16-а. Зазначає, що відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами у звязку з тим, що стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відмовлено у задоволені вищевказаної заяви.
9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) прийнято вже після ухвалення рішення по справі № 805/4260/16-а, відтак, рішення КСУ не може бути застосовано до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, при цьому рішення не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
9.1. Крім того зазначено, що матеріали службового розслідування надавалися до суду і позивач відповідно до вимог ст. 44 КАС України мав право ознайомлюватися з матеріалами справи, роботи з них витяги, брати участь у дослідженні доказів, подавати заяви та клопотання, тощо. Позивач та його представник особисто брали участь у судових засіданнях, як суду першої так і апеляційної інстанції, під час яких також досліджувалися докази. Отже, позивач був обізнаний про вказані обставини. Ознайомлення із матеріалами службового розслідування вже після розгляду справи по суті не є причиною для перегляду справи за виключними обставинами, оскільки не підпадає під підстави для такого перегляду, що вказані у ч. 5 ст. 361 КАС України.
9.2. До того ж частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Заявник/позивач просить суд, зокрема, скасувати п.п. 11,12,13 Наказу № 19 о/с від 25 березня 2019 року виданого відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області на виконання постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року, що не було предметом розгляду справи № 805/4260/16-а, що унеможливлює задоволення такої заяви з огляду на вимоги ч. 6 ст. 361 КАС України.
IІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відповідним рішенням по справі №805/4260/16-а визнати його доводи та представлені письмові докази підставами про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами допустимими, належними та достатніми для перегляду справи.
10.1. Також позивач у касаційній скарзі просив у порядку ст. 347 КАС України направити справу №805/4260/16-а на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду із підстав щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду та те що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики за його позовними вимогами.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що на момент розгляду його позовної заяви в Донецькому окружному адміністративному суді, рішення якого про відмову у позові Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду залишив в силі, - йому не могли бути відомі обставини щодо правомірності проведення процедури службового розслідування. Шляхом направлення адвокатського запиту від 17.06.2019 року йому та його адвокатові 05.07.2019 року було надано вперше для ознайомлення матеріали службового розслідування від 17.08.2016, які були приводом для формування та видання наказу про його звільнення із роботи. Зазначає, що після ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи, ним встановлено, що у матеріалах відсутні ряд важливих першоджерельних документів, без яких неможливо було взагалі призначати розслідування з подальшим складанням та затвердженням висновку та видання Наказу про звільнення, - однак на них ґрунтується письмове заперечення ГУНП на позовну заяву на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звільнення мене з органу поліції. У матеріалах справи є в наявності ряд фальшивих письмових доказів з підробленими від імені позивача підписами, які потребують призначення почеркознавчої експертизи. Скаржник зауважує, що відповідачем при проведені перевірки не прийнято до уваги положення Інструкції, та не досліджено усіх істотних обставин у справі, не дотримання порядку та процедури проведення службового розслідування. За таких обставин, попередні ухвалені судові рішення залишатися в силі не можуть і підлягають скасуванню. Вважає, що він як підозрюваний у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватим доти, поки винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому дотримуються хоча б мінімальні встановлені вимоги справедливості судочинства.
11.1. На думку скаржника, висновки Комісії про встановлення в його діях грубого порушення норм поліцейської етики, яке за своїм змістом збігається із ознаками кримінального правопорушення, та які обґрунтовано копіями матеріалів кримінального провадження на стадії розслідування є передчасними, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати доведеності його винуватості вироком суду, який набрав законної сили, або іншому остаточному рішенню суду, яке ґрунтується на досліджених в належному процесуальному порядку доказах.
11.2. Заявник зазначає, що в постанові від 12.03.2019 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду питання того що він на час звільнення знаходився на лікарняному взагалі помилково не розглянув, що на його думку є дискримінацією.
11.3. Скаржник вказує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІП/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статі 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої ст. 40 КЗпП України. Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що положеннями частини третьої ст.40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконною звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на усі трудові правовідносини є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення.
11.4. Позивач також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що автоматизований розподіл справи проводиться п`ять разів при цьому ухвала суду першої інстанції в супереч вимогам ст. 31 КАС України не містить пояснень цьому випадку. Суд апеляційної інстанції не витребував у відповідача самі матеріали справи службового розслідування відносно нього для встановлення підстав проведення такого розслідування. Також зазначає, що суди не надали аналізу саме матеріалам службового розслідування із яких не встановлювалися обставини що стали підставою проведення службового розслідування, не досліджувались достовірність подій та обставин які викладені у висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками правоохоронних органів Донецької області.
11.5. На думку скаржника саме висновок службового розслідування від 17.08.2016 в частині п. 2, в якому зазначено, що "За особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вказівки ГУНП в Донецькій області №4824/05/12-2016 щодо дотримання поліцейськими дисципліни і законності, викоренення та попередження надзвичайних подій за їх участю та корупційних діянь серед особового складу, п.п. 1, 2 ч. 1 ст,.18 Закону України "Про Національну поліцію ", що виразилося у недотриманні обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, використанні своїх службових повноважень, пов`язаних з можливим одержанням неправомірної вигоди, скоєнні вчинку, який підриває авторитет Національної поліції і є несумісним з подальшим проходженням служби, старшого інспектора Мар`їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУНИ в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служба в Національній поліції України по виходу з лікарняного" - винесений упереджено та із неповнотою службового розслідування, із порушенням діючого законодавства та Конституції України, яка проявилась у твердженні посадової особи стосовно нього та відображає думку про те, що він винуватий у скоєнні злочину, тоді як його вина у скоєнні злочину не була попередньо доведена відповідно до закону та вказане твердження посадової особи передумовлює оцінку фактів компетентним судовим органом та не убезпечує його як обвинувачену особу від порушень його права на справедливий суд цими упередженими твердженнями, закладеними у матеріалах службового розслідування, а також стало підставою для видання наказів про його звільнення із роботи, тобто саме висновок службового розслідування став підставою для винесення наказу про його звільнення, за встановленим практикою ЄСПЛ "плодів отруйного дерева".
12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.