ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/7767/2020
адміністративне провадження № К/9901/31174/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс"
про визнання протиправними та скасування постанов,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 (головуючий суддя - Панов М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Подобайло З.Г., Чалий І.С.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", у якому просила суд визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, винесені ним в межах виконавчого провадження №61855289, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16.04.2020, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.04.2020 та постанову про арешт коштів боржника від 16.04.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач зареєстрована та проживає у місті Харкові, майна у місті Києві не має. Вказувала, що в межах вказаного виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти на рахунку для перерахування заробітної плати та на рахунку, на який надходять пенсійні виплати, що є протиправним.
3. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020, винесену ним в межах виконавчого провадження №61855289.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича про стягнення з боржника основної винагороди від 16.04.2020, винесену ним в межах виконавчого провадження №61855289.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.04.2020, винесену ним в межах виконавчого провадження №61855289.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Клименко Романа Васильовича про арешт коштів боржника від 16.04.2020, винесену ним в межах виконавчого провадження №61855289.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Жодного майна, майнових прав позивача на території міста Києва не знаходиться. Суд дійшов висновку про те, що відповідачем з перевищенням наданих йому законом повноважень прийнято до виконання виконавчий напис №3037 від 10.03.2020, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованість в розмірі 21 157,73 грн, та відкрито виконавче провадження, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня.
6. Також, суд першої інстанції зазначив, що накладення арешту на кошти на рахунку НОМЕР_1, відкритого в АТ "Ощадбанк" поза межами розміру стягнення у 20% заробітної плати, виходячи із характеру стягуваної суми, є протиправним, а також вказав, що законодавством України заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань.
7. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, а також зауважив, що саме на виконавця покладено обов`язок встановити, чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Апеляційний суд вказав, що ані відповідачем, ані третьою особою не наведено будь-якого джерела відомостей щодо вищезазначеної адреси фактичного місця проживання боржника АДРЕСА_2, з урахуванням того, що згідно наданих позивачем доказів, місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_1 . При цьому саме зареєстроване місце проживання фізичної особи апеляційний суд визнав таким, що має визначальне значення для цілей визначення місця виконання виконавчого документа.
8. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що у зв`язку з тим, що у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, інші постанови, винесені в межах виконавчого провадження №61855289, також є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. У листопаді 2020 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020.
10. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
11. Касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
12. Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій ототожнили поняття "місце реєстрації" та "місце проживання", та такий висновок виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації що, на думку скаржника, унеможливлює застосування в повному обсязі приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначає, що виконавчому написі нотаріуса зазначено, що фактичне місце проживання боржника - місто Київ, тобто знаходиться в межах виконавчого округу відповідача, а тому у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання. При цьому відповідач посилається на те, що чинним законодавством не встановлено обов`язку для приватного виконавця перевіряти місце перебування боржника, яке вказано у виконавчому написі нотаріуса.
13. Крім того, відповідач вважає, що адреса, яка зазначена в паспорті боржника, не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживала на день відкриття виконавчого провадження саме у місті Харкові.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів касаційної скарги з підстав того, що в місті Києві вона не проживає, а відповідач був зобов`язаний перевірити, чи дійсно боржник проживає у місті Києві. Також у відзиві заявлено клопотання, в якому позивач просить суд постановити стосовно визнаних судами попередніх інстанцій протиправними дій приватного виконавця Клименка Романа Васильовича окрему ухвалу, в якій поставити питання перед Міністерством юстиції України щодо позбавлення відповідача права на здійснення діяльності приватного виконавця.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 для розгляду справи №520/7767/2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
17. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2021 адміністративну справу призначено до попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером та отримує заробітну плату на рахунок НОМЕР_2 в AT "Ощадбанк", а також пенсію на карту НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_4 в АТ "ПриватБанк".
19. У квітні 2020 року під час спроби зняти гроші з картки, позивачу стало відомо про обмеження руху коштів за її рахунками. Від співробітників банку позивач дізналася, що відповідачем на рахунки позивача накладено арешт.
20. За твердженнями позивача, вона не отримувала від відповідача повідомлень про відкриття виконавчого провадження щодо неї та винесення в межах такого провадження інших постанов.
21. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру приватних; виконавців Укl8;аїни (https://erpv.minjust.gov.ua) виконавчим округом приватного виконавця Клименко Романа Васильовича є місто Київ.
22. Відповідачем на підставі виконавчого напису нотаріуса Колейчика В.В. №3037 від 10.03.2020 та заяви стягувача відкрито виконавче провадження №61855289. В межах цього виконавчого провадження відповідачем винесено наступні постанови: постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16.04.2020; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.04.2020; постанову про арешт коштів боржника від 16.04.2020.
23. У виконавчому написі нотаріуса зазначено місце реєстрації боржника - АДРЕСА_1, та фактичне місце знаходження боржника - АДРЕСА_3 .
24. Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_5, виданого на ім`я ОСОБА_1, позивач з 24.03.1995 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відомостей про зміну місця реєстрації паспорт ОСОБА_1 не містить. Доказів того, що позивач має у власності майно на території м. Київ матеріали справи також не містять.
25. Також, як вбачається зі змісту заяви про надання кредиту на споживчі цілі, адресою реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_1 вказувала саме адресу: АДРЕСА_1 .
III. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
28. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ані заява про примусове виконання рішення, ані виконавчий напис нотаріуса, якими керувався відповідач при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, не є документами, що підтверджують місце реєстрації, проживання чи перебування особи. При цьому вказані документи не містять інформації, на підставі яких доказів до них внесені відомості, що місцем проживання боржника є місто Київ, а не місто Харків, як вказано у паспорті громадянина України.
29. Підставою для відкриття касаційного оскарження відповідач зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
30. За змістом частини 2 зазначеної статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
31. У касаційній скарзі відповідач вважає, що адресою, яка має враховуватися виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, є адреса, зазначена у виконавчому документі, і чинне законодавство не зобов`язує виконавця піддавати перевірці відомості, що містяться у виконавчому документі (у цій справі - у виконавчому написі нотаріуса).
32. Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
33. У вказаній постанові Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
34. Колегія суддів зауважує, що вказаний висновок був сформований Верховним Судом після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, а тому погоджується з доводами скаржника про необхідність відкриття касаційного провадження саме на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Разом з тим, Суд зазначає, що вказана правова позиція, викладена у подібних правовідносинах, має бути врахована під час вирішення цієї справи в порядку касаційного перегляду справи.
35. Також, вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
36. За змістом вказаної постанови, Верховним Судом було сформовано низку правових висновків, які колегія суддів також враховує під час касаційного перегляду справи:
- приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України;
- факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання;
- частина друга статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- незареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самою особою (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні") або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні вказаного Закону;
- виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись;
- відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень;
- нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 на дату відкриття виконавчого провадження проживала за адресою: АДРЕСА_3, а тому Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №61855289 від 16.04.2020, при цьому скасування постанови про відкриття виконавчого провадження має наслідком скасування інших постанов, винесених в межах цього виконавчого провадження. Оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі 380/7750/20 та від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, отже підстави для їх скасування відсутні.
38. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
39. Щодо заявленого позивачем клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно відповідача, Суд зазначає наступне.
40. Частинами 1 та 2 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
41. Верховний Суд зауважує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №09/1653/15 та від 13.02.2019 у справі №355/1116/17.
42. Таким чином, оскільки наведені позивачем обставини порушення приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем вимог Закону України "Про виконавче провадження", допущені у виконавчому провадженні №61855289, охоплюються предметом спору та усунуті судами попередніх інстанцій шляхом прийняття рішень про скасування постанов у вказаному виконавчому провадженні, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання. Інших обставин порушення відповідачем вимог закону, які не охоплюються предметом спору, позивачем не наведено.
43. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
45. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд