ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2021 року
Київ
справа №580/5139/20
адміністративне провадження № К/9901/5091/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд"
про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 (головуючий суддя - Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63510976 від 10.11.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. з порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач не зареєстрований та не проживає в межах виконавчого округу міста Києва, а також не має у місті Києві майна.
3. У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечувала, та зазначила, що у виконавчому написі нотаріуса №30890 від 08.09.2020 та у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про примусове виконання рішення зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_1, тому у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа з підстав його пред`явлення не за місцем виконанням або не за підвідомчістю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство, яке регламентує спірні правовідносини, не містить застереження про здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації місця проживання боржника, а тому приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи, незалежно від місця реєстрації боржника. Суд першої інстанції вважав, що відповідач не була зобов`язана перевірити місце проживання боржника (позивача) до відкриття виконавчого провадження ВП №63510976, оскільки такий обов`язок на приватного виконавця Законом України "Про виконавче провадження" не покладений.
6. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки та також зазначив, що визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/ перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону України "Про виконавче провадження", є правомірним. Оскільки у виконавчому написі нотаріуса №30890 від 08.09.2020 вказано адресу реєстрації позивача - АДРЕСА_2, та його місце проживання - АДРЕСА_1, що знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва, то у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни були всі визначені законом підстави для його відкриття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У лютому 2021 року ОСОБА_2 - представником ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021.
9. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
10. Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №804/2721/15, від 08.04.2020 у справі №804/6996/17, від 30.04.2020 у справі №580/3311/19 та від 29.01.2021 у справі №160/12729/19.
11. Скаржник вказує на те, що приватний виконавець має здійснювати перевірку місця проживання боржника-фізичної особи та місце знаходження його майна саме на стадії відкриття виконавчого провадження, адже зобов`язаний встановити наявність або відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання. Вказує на те, що відомості про проживання позивача у місті Києві не підтверджені жодним чином, а тому у виконавця не було достатніх підстав для відкриття виконавчого провадження. Крім того, скаржник стверджує, що адреса, зазначена як адреса фактичного місця проживання позивача, не може бути адресою місця проживання фізичної особи, оскільки у будинку АДРЕСА_3 розташований "Центр професійного розвитку персоналу" Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", а не багатоквартирний житловий будинок, як зазначено у виконавчому написі та заяві стягувача.
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зазначає, що у нього не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки єдиним належним доказом на підтвердження місця проживання боржника у цій справі є виконавчий напис нотаріуса, в якому міститься інформація стосовно місця проживання боржника - АДРЕСА_1 . Стверджує, що чинним законодавством не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 для розгляду справи №580/5139/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.09.2011 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 .
17. 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем був виданий виконавчий напис №30890 про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 21 662,28 грн. У виконавчому написі зазначені: адреса реєстрації боржника - АДРЕСА_2, та місце проживання - АДРЕСА_1 .
18. 04 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни із заявою про відкриття за місцем проживання (перебування) боржника виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 08.09.2020 №30890, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з позивача заборгованості у сумі 21 662,28 грн.
19. 05 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною (відповідач у справі) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63510976 з виконання виконавчого напису №30890, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 21 662,28 грн.
III. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Суди вважали, що оскільки на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №30890 від 08.09.2020, в якому було вказано адреса реєстрації - АДРЕСА_2, та місце проживання - АДРЕСА_1, що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни були всі визначені законом підстави для його відкриття.
28. Підставою для відкриття касаційного оскарження представник позивача зазначив неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 11.06.2019 у справі №804/2721/15, від 08.04.2020 у справі №804/6996/17, від 30.04.2020 у справі №580/3311/19 та від 29.01.2021 у справі №160/12729/19.
29. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №804/6996/17 колегія суддів не вважає релевантним, оскільки обставини, встановлені у справі №804/6996/17, не є подібними з обставинами у цій справі з огляду на те, що боржником у вказаній справі виступала юридична особа, яка має зареєстроване місцезнаходження, та не може мати "місце фактичного проживання", яке було зазначено у виконавчому документі у цій справі та стало підставою для відкриття виконавчого провадження.
30. У справі №804/2721/15 Верховний Суд дійшов висновку про те, що Закон України "Про виконавче провадження" не пов`язує можливість відкриття виконавчого провадження з інформацією, викладеною у заяві про відкриття виконавчого провадження, зокрема, щодо адреси проживання боржника.
31. У постанові від 30.04.2020 у справі №580/3311/19 Верховним Судом було підтримано висновки судів попередніх інстанцій про протиправність винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження не за зареєстрованим місцем проживання боржника.
32. Також, у постанові від 29.01.2021 у справі №160/12729/19 Верховним Судом зазначено, що приватним виконавцем не доведено, що виконавчий документ прийнято до виконання за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача), оскільки не доведено, що виконавчий документ прийнято ним до виконання за місцезнаходженням майна боржника.
33. Верховний Суд вважає, що вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, відповідно до якої сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
34. У цій постанові Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
35. Також, вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
36. За змістом вказаної постанови, Верховним Судом було сформовано низку правових висновків, які колегія суддів також враховує під час касаційного перегляду справи:
- приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України;
- факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання;
- частина друга статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- незареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самою особою (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні") або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні вказаного Закону;
- виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись;
- відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень;
- нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
37. Таким чином, Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, викладені, зокрема у постановах від 11.06.2019 у справі №804/2721/15, від 08.04.2020 у справі №804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі №580/3311/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
38. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що з огляду на встановлене судами попередніх інстанцій зареєстроване місце проживання позивача у Черкаській області, та з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували місце проживання боржника у місті Києві, зазначене у виконавчому написі нотаріуса, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва.
39. Згідно зі ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
40. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
41. На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №63510976 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63510976 від 10.11.2020, оскільки відповідач належними доказами не довів суду, що позивач дійсно проживає у місті Києві або має у місті Києві майно, а лише послався на адресу, зазначену у виконавчому написі нотаріуса та заяві стягувача.
42. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, однак неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
43. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
44. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції в розмірі 840,80 грн, за розгляд справи у суді апеляційної інстанції - 1261,20 грн, та за перегляд справи у суді касаційної інстанції - 1681,60 грн. Загальний розмір сплаченого позивачем судового збору, який, згідно з правилами, встановленими ст. 139 КАС України, підлягає стягненню з відповідача, становить 3 783,60 грн.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд