ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2021 року
Київ
справа №500/2028/19
адміністративне провадження № К/9901/4197/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №500/2028/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області
про визнання протиправною і скасування постанови
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя: Шульгач М.П.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (головуючий суддя: Пліш М.А., судді: Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (далі також - "ГТУЮ в Тернопільській області"), у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Тернопільській області Гульки В.І. від 22 серпня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №59675978.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 4 січня 2019 року у справі №819/1695/16 задовольнив його позов до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
ОСОБА_1 зауважує, що вказаним рішенням зобов`язано Головне управління ДФС України у Тернопільській області зарахувати йому до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час попередньої роботи з 17 грудня 1996 року до 11 грудня 1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
Також ОСОБА_1 зазначає, що 11 березня 2019 року був виданий виконавчий лист і 31 липня 2019 року відкрито виконавче провадження №59675978. Водночас 22 серпня 2019 року державний виконавець Гулька В.І. виніс постанову про закінчення цього провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Своє рішення державний виконавець мотивував тим, що боржник добровільно виконав судове рішення, оскільки 5 квітня 2019 року видав наказ №116-о "Про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду", яким стягувачу зараховано до вислуги років час його роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
ОСОБА_1 наполягає на тому, що боржник повністю не виконав судове рішення, а відтак державний виконавець не мав підстав для закінчення виконавчого провадження. Так, позивач стверджує, що наказ боржника №116-о від 5 квітня 2019 року не свідчить про виконання рішення адміністративного суду, адже не змінює його вислуги років, оскільки у наказі Головного управління ДФС у Тернопільській області №112-о від 16 травня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1", у Грошовому атестаті Головного управління ДФС у Тернопільській області №5 від 17 травня 2017 року та у Розрахунку Головного управління ДФС у Тернопільській області про вислугу років на пенсію від 16 травня 2017 року залишається зазначеною вислуга ОСОБА_1 строком 19 років 3 місяці 29 днів, яка не включає час його роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації, а охоплює лише:
- строк служби в органах податкової міліції з 13 грудня 1999 року до 16 травня 2017 року (17 років 5 місяці 4 дні);
- строк навчання в Тернопільському інституті народного господарства з 1 вересня 1989 року до 23 червня 1993 року з коефіцієнтом 0,5 (1 рік 10 місяців 25 днів).
Позивач зауважує, що адміністративний суд зобов`язав Головне управління ДФС у Тернопільській області зарахувати йому відповідний час роботи до вислуги років, обчисленої у порядку, передбаченому для призначення пенсій. Зазначає, що згідно з законодавством для призначення пенсії за вислугу років, крім іншого, подаються грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення. Тому вважає, що належним виконанням судового рішення є видача нового грошового атестату або довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відповідної вислуги років.
З огляду на це ОСОБА_1 стверджує, що постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, позаяк винесена передчасно, без перевірки виконавцем того, чи повно виконане рішення суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження було добровільне виконання судового рішення, оскільки боржник видав наказ від 5 квітня 2019 року №116-0 "Про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду", у якому повністю відображені резолютивні частини цього рішення, а також виконавчого листа.
Також суди зауважили, що позивач пов`язує невиконання рішення із відсутністю у вказаному наказі відомостей про його загальний стаж вислуги років: 22 роки 3 місяці 23 дні. Суди відхилили ці доводи позивача, пославшись на те, що у резолютивній частині судового рішення і виконавчому листі не зазначено про загальний стаж вислуги років 22 роки 3 місяці 23 дні. Водночас суди дійшли висновку, що позивач вимагає вийти за межі рішення суду.
Крім цього, суди зазначили, що позивач не звертався до Головного управління ДФС у Тернопільській області із заявою про уточнення наказів від 5 квітня 2019 року №116-о "Про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду" і від 16 травня 2017 року №112-0 "Про звільнення ОСОБА_1", а також не оскаржував їх.
З огляду на це суди попередніх інстанцій констатували правомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
12 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 обґрунтовує підстави касаційного оскарження посиланнями на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, стверджуючи, що суди неправильно застосували норми матеріального права й грубо порушили норми процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року.
Скаржник наполягає на тому, що боржник повинен був виконати зобов`язання за судовим рішенням у порядку, передбаченому для призначення пенсій. Водночас зауважує, що пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що для призначення пенсії за вислугу років, крім іншого, подаються грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення. Відтак стверджує, що належним виконанням судового рішення є видача одного з таких документів із зазначенням його вислуги років 22 роки 3 місяці 23 дні.
Крім цього, ОСОБА_1 вказує на процесуальні порушення, як-от: невирішення судом першої інстанції його клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Головного управління ДФС України у Тернопільській області. Натомість вважає помилкою суду залучення у якості такої особи Головне управління ДПС України у Тернопільській області, оскільки обов`язки боржника у виконавчому провадженні можуть виникнути в територіального органу ДФС, а не ДПС.
Також стверджує, що суди порушили такі принципи адміністративного судочинства як обов`язковість судового рішення, диспозитивність, оскільки допустили переоцінку рішення суду у справі №2819/1695/16 й вдалися до вказівок про те, яким чином йому належало сформулювати позовні вимоги у вказаній справі.
Зрештою заперечує висновки судів про те, що його вимоги спрямовані на вихід за межі позовних вимог у справі №2819/1695/16. Стверджує, що його трактування того, як саме боржнику належить виконати судове рішення, охоплюється змістом судового акту, й не вимагає від боржника вчинення додаткових дій.
Відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 10 березня 2020 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4 січня 2019 року Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №819/1695/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги задовольнив, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, часу попередньої роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації з 17 грудня 1996 року до 11 грудня 1999 року;
- зобов`язав Головне управління ДФС України у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час попередньої роботи з 17 грудня 1996 року до 11 грудня 1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
11 березня 2019 року у вказаній справі Тернопільський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист про зобов`язання Головного управління ДФС у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, часу попередньої роботи з 17 грудня 1996 року до 11 грудня 1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
5 квітня 2019 року Головне управління ДФС у Тернопільській області видало наказ №116-0 "Про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду", яким на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 січня 2019 року у справі №819/1695/16 зараховано ОСОБА_1 до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, часу попередньої роботи з 17 грудня 1996 року до 11 грудня 1999 року в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
31 липня 2019 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області Гулько Володимир Ігорович виніс постанову про відкриття виконавче провадження №59675978 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року.
22 серпня 2019 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області Гулько Володимир Ігорович, покликаючись на пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №59675978.
Підставою для винесення цієї постанови було повідомлення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 9 серпня 2019 року про те, що виконавчий лист виконаний до відкриття виконавчого провадження №59675978 у добровільному порядку, оскільки наказом від 5 квітня 2019 року №116-0 стягувачу зараховано до вислуги років час його роботи в Управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" 2 червня 2016 року).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" 2 червня 2016 року за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" 2 червня 2016 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 17-2 вказаного Закону, обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
- заява про призначення пенсії (додаток 1);
- грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
- військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
- документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону (2262-12);
- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
- довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";
- копія паспорта.