ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15649/13-а
адміністративне провадження № К/9901/4244/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Слівінський М.О.,
представник відповідача - Норець В.М.,
розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року (суддя Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/15649/13-а за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень- рішень.
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2013 №0000624110 та №0000634110.
2. Позовні вимоги вмотивовано тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 826/15649/13-а скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів обґрунтовано з того, що позивачем не доведено факт здійснення поставки йому обладнання за договором від 02.07.2012 №ПУ-30860-Д3 з ТОВ "Енергоінжинірінг", натомість контролюючим органом надано докази, які свідчать, що первинні фінансово - господарські документи за вказаним договором були складені з порушення вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 07.06.2013 № 659/41-10/24584661, оформленого за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Енергоінжинірінг" за 2012 рік, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 6 923 612,00 грн та порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 593 916,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "Енергоінжинірінг" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки допитана у межах розслідування кримінального провадження № 32012110100000074 від 03.12.2012 за фактом фіктивного підприємництва директор та засновник ТОВ "Енергоінжинірінг" ОСОБА_1 повідомила про непричетність до фінансово-господарської діяльності вказаного господарюючого суб`єкту, не ведення будь - якої діяльності від її імені та не підписання документів та звітності. З урахуванням зазначеного, контролюючий орган дійшов висновку, що первинні та податкові документи, виписані ТОВ "Енергоінжинірінг", не можуть підтверджувати правомірність формування витрат та податкового кредиту по господарським операціям із вказаним контрагентом.
Також відповідач в подальшому у письмовому запереченні проти позову додатково повідомив про те, що допитаний в якості свідка засновник та попередній директор ТОВ "Енергоінжинірінг" ОСОБА_2, також пояснив, що фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснював, документів від вказаного підприємства не підписував, участі у тендерних торгах не приймав та не представляв інтересів ТОВ "Промислова компанія "Уральські заводи" від імені ТОВ "Енергоінжинірінг". Крім того, контролюючий орган зазначив, що позивачем до перевірки не надавались документи, які б підтверджували фактичне перевезення придбаного товару.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013:
- № 0000624110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 9890874,00 грн, в тому числі за основним платежем на 6593916,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 3296958,00 грн;
- № 0000634110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 10385418,00 грн, у тому числі за основним платежем на 6923612,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 3461806,00 грн.
Судами також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Енергоінжинірінг" (постачальник) в особі директора ОСОБА_2, укладено договір на постачання товару від 02.07.2012 №ПУ-30860-Д3, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання та оплатити електроустаткування (комплектна електролізна установка для виробництва водню), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.
Договір від 02.07.2012 №ПУ-30860-Д3 було укладено між позивачем та ТОВ "Енергоінжинірінг" за результатами конкурсних торгів. З наданої позивачем суду пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Енергоінжинірінг", поданої від його імені ОСОБА_2, останнє, згідно довіреності від 29.05.2012 №7, виписаної на ім`я Колотиріна Д.В., є представником підприємства-виробника електролізних установок для виробництва водню - ТОВ "Промислова компанія "Уральські заводи", для участі у процедурі конкурсних торгів позивача.
Згідно специфікації №1 видатковими накладними від 13.08.2012 №РН-0000001, від 20.08.2012 №РН-0000002, від 26.12.2012 №РН-000003 оформлено факт поставки ТОВ "Енергоінжинірінг" електролізерів, установки для осушування водню, роздільних колонок, регуляторів-промивачів газу, комплектів запірної арматури, баку живильний, холодильнику для охолодження газів, щиту управління контролером, щиту контролю, панелі звукових апаратів, щиту постійного струму, обладнання верхнього рівню, стенду газоаналізатора.
ТОВ "Енергоінжинірінг" виписало на користь позивача податкові накладні від 13.08.2012 №1, від 20.08.2012 №2 та від 26.12.2012 №1 на загальну суму 39 563 495,78 грн, у тому числі податок на додану вартість - 6 593 915,96 грн.
З зазначених документів вбачається, що видаткові та податкові накладні щодо поставки електролізної установки від імені ТОВ "Енергоінжинірінг" підписані директором ОСОБА_1
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судами доводів Підприємства щодо реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ "Енергоінжинірінг", позивачем було отримано обладнання, використане ним у власній господарській діяльності, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач вказує на те, що суди дійшли висновку про нереальність господарських операцій виключно на підставі недопустимих та неналежних доказів, зокрема окремих документів з кримінального провадження таких як протоколи допиту та висновок експерта, натомість вироку в кримінальному провадженні відповідачем надано не було, як і не надано інформації щодо результатів такого кримінального провадження. Натомість судами не було враховано посилань позивача на те, що ним у спірний період (період, що підлягав перевірці) до складу витрат витрати на придбання товару у ТОВ "Енергоінжинірінг" (комплектна електролізна установка для виробництва водню) не включались, оскільки таке обладнання є основним засобом, а відтак сплачені кошти (витрати) за вказаний товар не приймали участі у формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток. Також позивач зазначає про порушення процесуального права в частині ненадання судами оцінки доказам на які посилається відповідач на предмет їх допустимості.
9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункти 44.1, 44.2 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
У цьому розділі об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.
10.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 188.1 статті 188.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
10.5. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
10.5. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
15. На підтвердження правомірності фор