ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа №826/10153/18
адміністративне провадження № К/9901/26112/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І. В., суддів: Літвінової Н. М., Сорочка Є. О. від 06.08.2019
у справі № 826/10153/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" (далі також - позивач) звернулося до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупки Р. О. щодо здійснення заходу архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової та планової перевірки на об`єкті "Придорожній комплекс обслуговування автомобілів (АЗК) по вул. Миру, 2-б, в с. Іванівка Богуславського району Київської області; визнати протиправним та скасувати припис № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018 та постанову № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018, якою на ТОВ "Авантаж 7" накладено штраф у сумі 1 585 800,00 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис № С-0606/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.06.2018; визнано протиправною та скасовано постанову № 3-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018, якою головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Крупкою Р. О. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" накладено штраф у сумі 1 585 800,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. 11.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, в якій просить її скасувати, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019 залишити в силі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
6. 05.12.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із договором оренди майна № 2 від 01.09.2017 ТОВ "Пантера ЛТД" передало ТОВ "Авантаж 7", майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Богуславський район, село Іванівка, вулиця Миру, 2-Б.
8. На підставі звернення Громадської організації "Стоп свавіллю" № 335 від 11.04.2018 та наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П видане направлення від 02.05.2018 № 335.18/02 для проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: Київська область, Богуславський район, село Іванівка, вулиця Миру, 2-Б. Згідно з вказаним направленням строк проведення перевірки з 16.05.2018 по 30.05.2018.
9. У зв`язку із необхідністю додаткового часу для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю видано направлення № 335.18/02/П від 05.06.2018, згідно з яким встановлений новий строк позапланової перевірки з 05.06.2018 по 06.06.2018.
10. За результатами проведеної перевірки оформлено акт Т-0606/1, у якому за позивачем зафіксовані порушення вимог містобудівного законодавства. Також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2018 № З-Л-З-0606/1, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0606/1 від 06.06.2018 із вимогою зупинити експлуатацію реконструйованого та не введеного в експлуатацію придорожнього комплексу обслуговування автомобілів. Постановою № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 від 17.06.2018 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача накладено штраф у розмірі 1 585 800,00 грн.
11. Не погодившись із діями щодо проведення перевірки, приписом та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.
IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що під час здійснення перевірки головний інспектор діяв всупереч вимогам чинного законодавства, складений ним припис є протиправним, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставною та необґрунтованою.
13. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та ухвалення оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із необґрунтованості позову та відсутності належних, допустимих і достатніх доказів правомірності використання позивачем на об`єкті газового обладнання.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, виходив з того, що відповідачем порушені визначені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, строки проведення позапланової перевірки, а тому складені за її результатами документи (акт, припис, протокол), у яких зафіксовані певні обставини, не можуть бути визнані судом такими, що одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Постанова № З-1406/1-10/10-13/1406/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.06.2018 є неправомірною, оскільки ґрунтується на фактах, які зафіксовані у документах, одержаних з порушенням порядку, встановленого законом. Скасування спірного припису та постанови у повній мірі поновлює порушені права позивача, а визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, у цьому випадку не є цілком ефективним способом захисту.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що строк проведення перевірки згідно з направленням №335.18/02 від 02.05.2018 становить десять робочих днів та у подальшому строк проведення перевірки був продовжений на два робочих дні з 05.06.2018 по 06.08.2018 згідно з направленням №335.18/02ОП від 05.06.2018 на підставі службової записки. Окрім цього, допуск до перевірки відбувся, а тому в суді предметом перевірки має бути лише суть виявлених порушень.
17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
19. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач оскаржує рішення суду апеляційної інстанції в частині, в якій позов задоволено, а тому колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення у цих межах.
20. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі про те, що допуск на проведення перевірки відбувся, а тому відсутні підстави вважати, що така проведена з порушеннями, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
23. У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформовано правовий висновок, згідно із яким незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
24. У цій постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 24.05.2019 у справі № 826/16221/15, від 03.10.2019 у справі № 820/850/16, від 16.10.2019 у справі № 820/11291/15, від 22.11.2019 у справі № 815/4392/15 тощо.
25. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
26. З урахуванням наведеного, незалежно від прийнятого рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, позивач не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень.
27. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
28. За змістом частини четвертої статті 2 Закон № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
29. Водночас в частині п`ятій статті 2 Закон № 877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
30. Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
31. Таким чином, заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у порядку, встановленому Законом № 877-V, з урахуванням особливостей, визначених Законом №3038-VI.
32. Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
33. Згідно із частиною другою статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
34. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі також - Порядок №553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
35. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
36. Приписами пунктів 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
37. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
38. Зазначена імперативна норма свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі звернення Громадської організації "Стоп свавіллю" № 335 від 11.04.2018 та наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П видане направлення від 02.05.2018 № 335.18/02 для проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вулиця Миру, 2-б, село Іванівка, Богуславський район, Київська область. Згідно з вказаним направленням строк проведення перевірки визначений з 16.05.2018 по 30.05.2018. Водночас відомості про складення перевіряючими після закінчення вказаного заходу будь-яких документів відсутні.
40. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що строк позапланового заходу, що здійснювався на підставі наказу від 02.05.2018 № 96П, складав 11 робочих днів, що є порушенням наведених вище вимог.
41. Однак колегія суддів погоджується із доводами відповідача щодо помилковості відповідного висновку суду апеляційної інстанції, оскільки строк проведення перевірки згідно з зазначеним направленням становить десять робочих днів (27.05.2018 - Трійця, неробочий день).
42. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку із необхідністю додаткового часу для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, видане направлення № 335.18/02/П від 05.06.2018, згідно з яким встановлено новий строк позапланової перевірки - з 05.06.2018 по 06.06.2018.
43. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, будь-яких письмових рішень директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про продовження строку перевірки матеріали справи не містять, а відомостей про його прийняття відповідачем наведено не було.
44. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що направлення № 335.18/02/П від 05.06.2018 видане на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду, що проводив перевірку об`єкта будівництва, за резолюцією "до виконання".
45. У цьому контексті колегія суддів зазначає наступне.
46. Пунктом 12 Порядку №553 передбачено обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, також ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
47. Згідно з положеннями пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
48. Відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
49. Зважаючи на викладене, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.
50. Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження позапланової перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений пунктом 7 Порядку №553 десятиденний строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
51. У справі №826/12176/16 Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.05.2020, беручи до уваги, окрім іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.
52. Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
53. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 10.11.2020 у справі №826/17770/18, від 31.05.2021 у справі № 638/18384/17.
54. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
55. Зважаючи на наведене, порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
56. Така правова позиція викладена у постановах від 15.05.2020 у справі №826/12176/16 та від 17.09.2020 у справі №826/10908/18.
57. Водночас оскільки підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, а тому виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому порядку.
58. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а та від 24.11.2020 у справі № 520/2241/17.
59. Колегія суддів наголошує, що у цьому випадку допущені відповідачем порушення порядку проведення позапланової перевірки не є формальними, натомість є суттєвими, оскільки після її проведення на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П та направлення від 02.05.2018 № 335.18/02, згідно з яким строк проведення перевірки визначений з 16.05.2018 по 30.05.2018, перевіряючими не було складено документів, передбачених Порядком №553, зокрема, акта перевірки, як і не було прийнято письмового рішення керівника органу державного-архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження, натомість лише 05.06.2018 на підставі цього ж наказу видано направлення № 335.18/02/П, згідно з яким встановлено новий строк позапланової перевірки - з 05.06.2018 по 06.06.2018, без зазначення мотивів продовження строку позапланової перевірки.
60. Така поведінка відповідача (видача ним направлення № 335.18/02/ від 05.05.2018 без належних на те підстав (відповідного наказу) та через п`ять днів після закінчення перевірки, проведеної на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.05.2018 № 96П та направлення від 02.05.2018 № 335.18/02) свідчить про порушення ним принципу правової визначеності, оскільки державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, а тому будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків, у той час як суб`єкт господарювання має розраховувати на певні строки, внаслідок яких суб`єкт владних повноважень має вчиняти відповідні дії.
61. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 826/17770/18.
62. Таким чином, в даному випадку має місце факт проведення позапланової перевірки в період з 16.05.2018 по 30.05.2018 та в подальшому проведення її протягом 2 робочих днів з 05.06.2018 по 06.06.2018 за відсутності правових на те підстав.
63. Водночас колегія суддів зауважує, що відповідачем не наведено жодних доводів та не надано жодних доказів щодо неможливості видання письмового рішення керівника органу державного-архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження строку проведення позапланової перевірки у відповідності до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, у формі наказу в останній день проведення перевірки 30.05.2018 згідно з направленням від 02.05.2018 № 335.18/02.
64. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 з урахуванням тих обставин, що позапланова перевірка проведена з 07.08.2017 по 18.08.2017, натомість строк її проведення продовжено з 30.08.2017 по 31.08.2017, та відсутності наказу на продовження проведення перевірки дійшов висновку, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.
65. За таких обставин, оскаржувані припис та постанова підлягають скасуванню з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
66. Водночас Верховний Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не позбавлений права на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за наявності підстав для його проведення з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством, та на прийняття відповідних рішень саме за результатами заходу контролю в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
67. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
68. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
69. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
70. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
71. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
72. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 необхідно залишити без змін.
73. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд