ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20604/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.)
від 15.03.2021
за заявою ОСОБА_1
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі №910/20604/20
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД"
про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД", в якому просить:
- визнати недійсним договір №16/12/20 від 16.12.2020 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД";
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД" на користь ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" у розмірі 10% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", що в грошовому еквіваленті становить 6 500, 00 грн.
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що договір №16/12/20 від 16.12.2020 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" підписано неуповноваженою особою. За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД" не видавало жодних довіреностей на фізичну особу - ОСОБА_2 та не уповноважувало вказану особу здійснювати від імені товариства будь-які юридично значимі дії, в тому числі, укладати та підписувати договори.
1.3. Також ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" у розмірі 10% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", що в грошовому еквіваленті становить 6 500, 00 грн, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД" та шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерству юстиції України, будь-яким органам та комісіям Міністерства юстиції України, а також нотаріусам, технічним адміністраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти (здійснювати) та скасовувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр".
1.4. Необхідність у забезпеченні позову, заявник пояснює існуванням фактичних обставин, які можуть призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Як вказує позивач, спірна частка у розмірі 10% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" жодним чином не обтяжена та під арештом не перебуває, що на думку заявника, свідчить про вірогідність вчинення відповідачем дій спрямованих на реалізацію такої частки та позбавлення позивача можливості ефективного захисту законних прав та інтересів, і фактично призведе до неможливості виконання судового рішення. При цьому заявник посилається на підтвердження відповідними доказами факту вчинення відповідачем підготовчих дій для відчуження спірної частки у статутному капіталі.
Окрім того, за його твердженнями, обставини виключення позивача зі складу учасників товариства на підставі спірного у даній справі договору свідчать про можливість прийняття товариством будь-яких рішень щодо своєї діяльності без участі позивача та здійснення на їх підставі будь-яких реєстраційних дій стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", що в свою чергу ускладнить виконання рішення та обумовить необхідність звернення позивача до суду з новим позовом про скасування таких реєстраційних дій.
2. Зміст рішення судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено у повному обсязі.
Суд вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" у розмірі 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", що в грошовому еквіваленті становить 6 500, 00 грн, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД".
Також суд вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерству юстиції України, будь-яким органам та комісіям Міністерства юстиції України, а також нотаріусам, технічним адміністраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти (здійснювати) та скасовувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр".
2.2. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що існує об`єктивний ризик того, що частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД", на момент пред`явлення позову до нього може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що у свою чергу значно ускладнить або ж взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.
Також суд врахував, що накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" у розмірі 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", що в грошовому еквіваленті становить 6 500, 00 грн має тимчасовий характер та обмежує право відповідача розпоряджатися нею (здійснювати її відчуження), однак не позбавляє права власності на таку частку та не обмежує поточну господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр".
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
За висновками суду першої інстанції такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" та заборона здійснення реєстраційних дій повністю відповідають предмету спору та сприятимуть дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими ОСОБА_1 вимогами, що зрештою дасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту та поновлення порушених прав ОСОБА_1 без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 задоволено апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі - Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед", скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.01.2021, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, якими обґрунтована заява позивача про забезпечення позову. А саме лише посилання заявника на те, що оскільки спірна частка не обтяжена і під арештом не перебуває, існує ймовірність вчинення відповідачем дій спрямованих на її реалізацію та відчуження третім особам, а також твердження про вірогідність вчинення товариством будь-яких реєстраційних дій, що як наслідок позбавить заявника можливості ефективного захисту законних прав та інтересів в межах даної справи, і унеможливить в майбутньому виконання рішення суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову із посиланням на відповідні докази.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позицій інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.
3.2. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, які гарантують право особи на завчасне повідомлення про розгляд справи, в якій остання є стороною, недопустимість позбавлення права особи на участь в судовому засіданні та надання заперечень проти апеляційної скарги і пояснень по суті спору, а саме: частини 6 статті 4, частин 2, 3 та пункту 4 частини 5 статті 13, частин 3 та 4 статті 120 та пункту 5 частини 6 статті 242, частини 3 статті 163, частин 6, 7, 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. Так, ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 він не отримував, а про судове засідання йому стало відомо лише 14.03.2021 (за день до судового засідання) з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на викладене, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив йому в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
3.3. Також ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: частину 1 статті 14, пункт 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняв, розглянув, вирішив та задовольнив апеляційну скаргу Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед", підписану від імені останньої, особою, яка не має права її підписувати.
3.4. Крім того, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема пункт 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, задовольнивши апеляційну скаргу Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед", питання про права, інтереси та (або) обов`язки якої не вирішувалися ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2021.
3.5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує також на порушення судом апеляційної інстанції статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не правильно визначивши спір у цій справі як немайновий, суд апеляційної інстанції не врахував всіх обставин, які необхідно встановлювати при вирішенні питання про забезпечення позову.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" - особи, яка не брала участь у справі.
4.3. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 1, частин 2, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з частиною 10 статті 60 Господарського процесуального кодексу України довіреності або інші документи, що підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Як встановив суд апеляційної інстанції, у даній справі № 910/20604/20 наявні усі необхідні документи на підтвердження представницьких повноважень Кучерова І.А. діяти від імені Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед", а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001366 від 31.07.2017; ордер серії АР №1032648 від 04.01.2021, який виданий АО "Лекс Плюс" для надання адвокатом Кучеровим Ігорем Анатолійовичем правової допомоги на підставі договору б/н від 24.11.2020; договір про надання правової допомоги б/н від 24.11.2020, укладений між Компанією "Гудлайт Кепітел Лімітед" в особі Бондарева Вадима Валерійовича та Адвокатським об`єднанням "Лекс Плюс"; довіреність від 19.11.2020 з апостилем.
Згідно з пунктом 4 заяви директора Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" від 17.11.2020 з апостилем єдиним повноважним представником Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" на території України є Бондарев Вадим Валерійович .
Відповідно до довіреності від 19.11.2020 Компанія "Гудлайт Кепітел Лімітед", що представлена директором паном Віллемом Мартінус де Біром, надає повноваження Вадиму Бондареву бути справжньою та законною Довіреною особою Компанії у будь-якій країні світу для виконання або здійснення за та від імені Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" всіх та будь-яких дій і речей, що передбачені довіреністю.
Водночас, пунктом 5 вказаної довіреності передбачено, що повірений з метою належного виконання обов`язків за довіреністю, має право залучати інших спеціалістів в області права, фінансів та економіки, в тому числі Адвокатів, експертів, а також інших спеціалістів на договірних засадах.
На підставі приписів пункту 5 довіреності між Компанією "Гудлайт Кепітел Лімітед" в особі Бондарева Вадима Валерійовича та Адвокатським об`єднанням "Лекс Плюс" було укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 24.11.2020.
Згідно з ордером серії АР №1032648 від 04.01.2021, який виданий АО "Лекс Плюс" на підставі договору б/н від 24.11.2020, адвоката Кучерова Ігоря Анатолійовича уповноважено на надання правової допомоги Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед", в тому числі у Північному апеляційному господарському суді.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що повноваження адвоката Кучерова І.А. представляти та діяти в інтересах Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" в суді апеляційної інстанції були підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підстав для закриття провадження згідно пунктом 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, не було.
Щодо доводів скаржника про те, що державний нотаріус Південно-Африканської Республіки на довіреності засвідчив підпис Віллема Мартінуса де Біра як громадянина Південно-Африканської Республіки, а не директора Компанії, то колегія суддів зазначає, що як встановив суд апеляційної інстанції, та вбачається з сертифіката справжності (протокол № 006752) довіреність від 19 листопада 2020 року, підписана паном Віллемом Мартінус де Біром, Директором компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед". При цьому відповідно до статей 2, 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Доводи скаржника про те, що документи, які видає Компанія повинні бути легалізовані лише компетентним органом Англії (яка є країною, місцезнаходження Компанії), колегією суддів також відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Так, Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
4.4. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав, інтересів та обов`язків, тобто суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у такому рішенні наведено судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим немає і суб`єкта апеляційного оскарження.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16.
З аналізу норм Господарського процесуального кодексу України слідує такий алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3).
Компанія "Гудлайт Кепітел Лімітед" посилаючись на порушення її прав та інтересів оскаржуваною ухвалою від 06.01.2021, в апеляційній скарзі зазначила, що вона є власником частки у розмірі 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр" (в тому числі спірної у даній справі частки у розмірі 10%), на підставі укладених договорів купівлі-продажу від 05.10.2012.
Однак, внаслідок протиправного заволодіння вказаною часткою ОСОБА_1 та подальшої передачі її на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ей енд Ем Інвестмент Компані ЛТД" (A&M Invesment Compаny LTD) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бамерінг Сістемз ЛТД" (Bumering Systems LTD), з відповідним вчиненням реєстраційних дій, відбулось незаконне вибуття з власності компанії частки в сумі 45 500, 00 грн у розмірі 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр".
З метою захисту свого порушеного права власності на вказану частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Маркетинговий Центр", Компанія "Гудлайт Кепітел Лімітед" звернулась до суду з позовом про витребування у ТОВ "Ей енд Ем Інвестмент Компані ЛТД" та ТОВ "Бамерінг Сістемз ЛТД" неправомірно відчужених часток, що є предметом розгляду в межах іншої справи.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта.
Разом з тим колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції необґрунтованим, оскільки виходячи з предмета та підстав спору в цій справі, суд апеляційної інстанції не перевірив чи ті обставини, які підлягають встановленню в цій справі, та висновки, зроблені за результатами оцінки аргументів сторін цього спору, а отже, й результат розгляду заяви про забезпечення позову, можуть стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед".
Вказавши, що з метою захисту свого порушеного права власності на частку у статутному капіталі, яка є предметом оспорюваного в цій справі договору, Компанія "Гудлайт Кепітел Лімітед" звернулась до суду з позовом в межах іншої справи, суд апеляційної інстанції не перевірив стан розгляду цієї іншої господарської справи, а також чи вживались в межах її розгляду заходи забезпечення позову за заявою Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед".
4.5. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які гарантують право особи на завчасне повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає таке.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 було відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 та призначено її до розгляду на 15.03.2021.
Копія вказаної ухвали була відправлена 18.02.2021 на адресу ОСОБА_1, яка зазначена в апеляційній скарзі та відповідає тій адресі, яку зазначив сам позивач у позовній заяві.
Відповідно до довідки про причини повернення/досилання від 27.02.2021 поштове відправлення повернулось на адресу суду у зв`язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою".
За змістом статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи вказані норми процесуального права, Верховний Суд доходить висновку про те, що судом апеляційної інстанції дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторони у справі.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неотриманням ним ухвали суду про призначення справи до розгляду та неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника для захисту своїх прав та інтересів, оскільки про дане судове засідання позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 14.03.2021, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Посилання позивача на неотримання ним ухвали та те, що з її текстом у ЄДРСР він ознайомився лише 14.03.2021 (за день до призначеного судового засідання у даній справі), судом апеляційної інстанції відхилено, оскільки наведене не є обставиною, яка унеможливлювала його прибути в судове засідання призначене на 15.03.2021. Тим більше, як встановив суд апеляційної інстанції, що позивач проживає у Київській області.
Верховний Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому суд апеляційної інстанції правильно врахував, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання учасника справи, така особа не позбавлена права забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника.
При цьому неможливість участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, доказів чого апелянтом, втім не було надано суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, Верховний Суд також не вбачає порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про відкладення розгляду справи.
4.6. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не розглядаються, оскільки цьому передує встановлення судом апеляційної інстанції наявності очевидного та безумовного правового зв`язку Компанії "Гудлайт Кепітел Лімітед" безпосередньо з оскаржуваним рішенням.