Постанова
Іменем України
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 686/25164/18
провадження № 61-592св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2020 року у складі судді Продана Б. Г., додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року у складі судді Продана Б. Г., постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що з 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 25 жовтня 2018 року, шлюб між ними розірвано.
Від цього шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В період шлюбу ними було придбано житловий будинок АДРЕСА_1, який записано на відповідачку.
Оскільки ОСОБА_1 відмовляється добровільно поділити будинок, чим порушує права позивача як співвласника будинку, звернувся з цим позовом до суду.
Враховуючи викладене, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі -РСЦ МВС в Хмельницькій області) про визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними та поділ майна подружжя.
Зустрічний позов мотивовано тим, що з 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 25 жовтня 2018 року, шлюб між ними розірвано.
Від цього шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що у період шлюбу ними було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 та транспортні засоби: у вересні 2017 року - Opel Vivaro, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; у серпні 2016 року - Renault Master, 2005 року випуску, НОМЕР_2 ; у грудні 2014 року - Renault Traffic, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; у жовтні 2013 року - Chevrolet Lacetti, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 . Орієнтовно загальна вартість транспортних засобів складає 840 000грн.
Проте, зазначені автомобілі ОСОБА_1 відчужив третім особам без її згоди, а тому договори купівлі-продажу автомобілів підлягають визнанню недійcними.
З приводу поділу спірного будинку зазначила, що вона не має роботи, перебуває на обліку в центрі зайнятості, не має можливості в повній мірі утримувати їх спільного сина, який проживає з нею, а тому має право на збільшення її частки у будинку шляхом відступлення від рівності часток.
На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ОСОБА_2 просила:
- розділити житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 96,2 кв. м, житловою площею 37,7 кв. м, виділивши у власність ОСОБА_2 2/3 частини будинку, а ОСОБА_1 виділити у власність 1/3 частину будинку;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 грудня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_3 транспортний засіб "CHEVROLET LACETTI", 2007 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_5 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 червня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_4 транспортний засіб "RENAULT TRAFIC", 1995, 2007 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_6 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 серпня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_5 транспортний засіб "RENAULT MASTER", 2005 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_7 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05 грудня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_6 транспортний засіб "OPEL VIVARO", 2004 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_8 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію Ѕ частини вартості вказаних автомобілів, залишивши автомобілі у власності ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року доповнено резолютивну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2020 року наступним змістом:
Первісний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
Решту вимог залишено без задоволення.
Рішення, додаткове рішення суду першої інстанції мотивовані тим, що оскільки сторони у справі не можуть досягти порозуміння щодо порядку поділупридбаного будинку, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому наявні правові підстави для задоволення первісних позовних вимог та для часткового задоволення зустрічних позовних вимог. При цьому, ОСОБА_2 не наведено підстав для збільшення її частки у спірному будинку, а тому відсутні підстави для відступлення від рівності часток.
Відмовляючи у задоволенні частини зустрічних позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що оскільки спірні автомобілі були відчуженні третім особам, які є добросовісними набувачами, відсутні підстави для визнання правочинів недійсними. При цьому, на момент відчуження транспортних засобів сторони перебували у шлюбі, мали спільний побут і вели спільне господарство, а ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів того, що кошти від продажу спірних автомобілів були використані не в інтересах сім`ї.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року рішення та додаткове рішення місцевого судузалишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішеннята додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для їх скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уточнивши вимоги, просить постанову апеляційного суду та рішення додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог змінити, в іншій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити частково первісні позовні вимоги та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
ОСОБА_2 зазначила, що судами попередній інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, які підтверджують, що неповнолітній син сторін після розірвання шлюбу залишився проживати з ОСОБА_2 та перебуває повністю на її утриманні, крім того ОСОБА_2 є безробітною.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, з приводу визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Алдобаєв Д. В. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Голова ліквідаційної комісії РСЦ МВС в Хмельницькій областіпросить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
09 березня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 25 жовтня 2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Від цього шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 лютого 2018 року і до повноліття сина, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитині відповідного віку.
В період перебування сторін у шлюбі, 05 жовтня 2015 року, між ОСОБА_2 та житлово-будівельним кооперативом "Срібні озера" укладено договір № 6/10 пайової участі в будівництві зблокованих житлових будинків з окремими виходами, за адресою: АДРЕСА_2 з метою отримання у власність квартири в зблокованому житловому будинку, будівельний № 6, загальною проектною площею 94 кв. м.
Відповідно до довідки ЖБК "Срібні озера" від 19 листопада 2015 року №10/66 ОСОБА_2 станом на 19 листопада 2015 року здійснила повне внесення пайового внеску в ЖБК "Срібні озера" на новозбудоване житло, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
22 лютого 2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житлове приміщення площею 96,2 кв. м у житловому будинку на АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
23 жовтня 2013 року на підставі довідки-рахунку ОСОБА_1 набув у власність транспортний засіб CHEVROLET LACETTI 1798, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_10 .
23 грудня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №6841/2016/258392 ОСОБА_1 відчужив зазначений автомобіль CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску, ОСОБА_3
05 грудня 2014 року ОСОБА_1 набув у власність транспортний засіб RENAULT TRAFIC, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, номерний знак НОМЕР_3 .
23 червня 2015 року на підставі довідки-рахунку ОСОБА_1 відчужив даний транспортний засіб RENAULT TRAFIC, 2007 року випуску, на ОСОБА_4
11 червня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2016/02/1052 ОСОБА_1 набув у власність транспортний засіб RENAULT MASTER, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_2 .
30 серпня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2016/038600 ОСОБА_1 відчужив автомобіль RENAULT MASTER, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_5
30 вересня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2017/646297 ОСОБА_1 набув у власність транспортний засіб OPEL VIVARO, 2004 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_8, номерний знак НОМЕР_11 .
05 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2017/734695, ОСОБА_1 відчужив автомобіль OPEL VIVARO, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.