Постанова
Іменем України
03 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 213/853/20
провадження № 61-16017 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року у складі судді Нестеренка О. М. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І. Г., звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві.
Позовна заява мотивована тим, що з батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року під час виконання трудових обов`язків водія автомобіля БілАЗ № 73 гірничотранспортного цеху відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"), правонаступником якого є відповідач, стався нещасний випадок, а саме: ураження електричним струмом, внаслідок якого ОСОБА_2 помер.
По факту нещасного випадку був складений акт № 20 форми Н-1 від 30 листопада 1998 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, відповідно до висновків якого причинами нещасного випадку, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року загинув ОСОБА_2, є: пристрій ЛЕП-6кВ на території гірничотранспортного цеху з параметрами, які порушують вимоги технічної експлуатації без вжиття заходів з дотримання охоронної зони (порушення пункту 4.6. "Правил безпеки при експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах" та пункту 31 Додатку 33 "Правил охорони електричних мереж напругою понад 1000 В"); низька виробнича дисципліна серед посадових осіб рудоуправління, гірничотранспортного цеху і енергослужби комбінату (порушення пункту 7.2. "Положения о СУОП на ПГЗК").
На момент смерті батька позивачу було всього два роки. Згодом, дізнавшись про смерть батька, позивач зазнав сильного нервового потрясіння, постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть батька не залишають його до цього часу, викликають почуття туги та самотності. Смерть батька змусила його докорінно змінити своє життя, що, на думку позивача, є достатньою підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 944 600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що смерть ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків, а тому на відповідача покладається обов`язок з відшкодування позивачу моральної шкоди на підставі статті 440-1 ЦК Української РСР, розмір якої судом визначено у сумі 200 000 грн.
Доводи відповідача про недоведеність факту заподіяння позивачу моральної шкоди суд відхилив з посиланням на те, що ОСОБА_1 втратив батька, будучи малолітньою дитиною, залишився без його піклування та підтримки; факт смерті батька позивача беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_1 відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру, а тому факт моральних страждань позивача є очевидним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв І. Г., задоволено частково; апеляційну скаргу АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року змінено, збільшено розмір моральної шкоди, стягнутої з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1, з 200 000 грн до 280 000 грн.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року змінено, збільшено розмір стягнутого АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь держави судового збору з 2 000 грн до 2 800 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, яка сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не в повній мірі урахував тяжкість та глибину страждань позивача у зв`язку із смертю рідної людини - його батька, безповоротність такої втрати, що спричинило йому тяжкі моральні страждання, а тому вважав за необхідне збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 200 000 грн до 280 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просив скасувати рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 210/57/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказував на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 19 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 213/853/20 із Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що причиною нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року з ОСОБА_2, є обставини непереборної сили, тому покладення вини на відповідача є безпідставним.
Суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми права, які були чинними на час настання нещасного випадку. З аналізу норм статті 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК Української РСР), Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 1993 року № 472 (далі - Правила № 472) та статті 12 Закону України "Про охорону праці" випливає, що законодавством не передбачалося право членів сім`ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - Гузєв І. Г. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 25).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року на території гірничотранспортного цеху ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (яке змінило назву на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", згодом - на АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"), під час виконання трудових обов`язків водія автомобіля БілАЗ № 73 внаслідок ураження електричним струмом ОСОБА_2 помер (а. с. 11-18).
Відповідно до додатку № 2 акту № 20 про нещасний випадок від 30 листопада 1998 року, причиною нещасного випадку є: пристрій ЛЕП-6кВ на території гірничотранспортного цеху з параметрами, які порушують вимоги технічної експлуатації без вжиття заходів з дотримання охоронної зони (порушення пункту 4.6. "Правил безпеки при експлуатації електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах" та пункту 31 Додатку 33 "Правил охорони електричних мереж напругою понад 1000 В"); низька виробнича дисципліна серед посадових осіб рудоуправління, гірничотранспортного цеху і енергослужби комбінату (порушення пункту 7.2. "Положения о СУОП на ПГЗК") (а. с. 16).
Згідно додатку № 4 до акту особами, які порушили законодавство про охорону праці, є енергетик кар`єра по мережах і підстанцій гірської ділянки з ремонту електроустаткування в кар`єрі ОСОБА_5, головний енергетик рудоуправління ОСОБА_6, начальник гірничо-транспортного цеху ОСОБА_7, головний енергетик комбінату ОСОБА_8 (а. с. 18).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно відділом реєстрації громадянського стану Інгулецького районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2003 року, актовий запис № 357, ОСОБА_2 помер у віці 40 років, причина смерті - поразка технічним струмом (а. с. 10).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволенню не підлягає.