Постанова
Іменем України
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 569/1512/20
провадження № 61-3552св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2020 року у складі судді Панас О. В.
та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року
у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі -
АТ "Укрпошта"), про стягнення недоплаченої заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що з 26 грудня 2014 року він працював
у Рівненській дирекції ПАТ "Укрпошта" на посаді виконуючого обов`язки директора.
Зазначав, що наказом ПАТ "Укрпошта" від 18 квітня 2017 року № 1144/к його звільнено з роботи відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України.
Вказував, що за результатами перевірок Управлінням Держпраці
у Рівненській області у 2018-2019 роках виявлено порушення відповідачем вимог законодавства України про оплату праці, а саме: здійснення нарахування відпускних без врахуванням коефіцієнта корегування заробітної плати. В результаті перевірок йому стало відомо, що з серпня 2016 року роботодавець не виконував умови колективного договору на підприємстві, внаслідок чого недоплачував йому заробітну плату
у встановленому в колективному договорі розмірі.
Зазначав, що за його підрахунками роботодавець щомісячно не доплачував йому 48 586,40 грн.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути
з ПАТ "Укрпошта" невиплачену заробітну плату за період з 02 серпня
2016 року до 01 квітня 2017 року у сумі 388 691,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач не проходив конкурсного відбору на посаду та з ним не укладався контракт, тому, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції ПАТ "Укрпошта", він отримував заробітну плату на підставі Тимчасового положення про оплату праці в.о. директора Рівненської дирекції УДГТГ "Укрпошта", затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта"
від 24 грудня 2014 року № 93. Враховуючи, що умови трудових відносин між відповідачем та позивачем з 02 серпня 2016 року і до 17 квітня
2017 року не змінювалися, то і підстав для набуття права на зміну розміру заробітної плати відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення,
рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що після закінчення дії попереднього контракту, новий контракт з позивачем не укладено, його
не було призначено на посаду за підсумками відкритого відбору, тобто
на конкурсній основі. Без настання вказаних юридичних фактів, виконуючи обов`язки директора, ОСОБА_1 не набув права на зміну розміру заробітної плати, яка встановлена для директора, обраного та призначеного на посаду з дотриманням вказаного порядку. Оплата праці йому здійснювалася на підставі Тимчасового положення про оплату праці
виконуючого обов`язку директора Рівненської дирекції Українського державного поштового зв`язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта"), затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 24 грудня 2014 року № 953, що було відомо позивачу. Умови оплати праці в.о. директора, яким був позивач, у період з 02 серпня 2016 року до 17 квітня 2017 року
не змінювалися.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зміни в оплаті праці, які мали місце у період роботи позивача виконуючим обов`язки директора, на нього не поширюються, оскільки стосуються оплати праці директора, обраного за результатами конкурсу, за погодженням уповноваженого органу управління, та з яким укладений контракт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що тимчасовими працівниками вважаються працівники, прийняті на роботу натермін до двох місяців.
Зазначає, що відповідач, прийнявши його на роботу виконуючим обов`язки директора Рівненської філії, посада якого була вакантною, після спливу двомісячного строку повинен був вирішити питання про його призначення на посаду на постійній основі, однак таке питання вирішено не було.
Вважає, що після спливу двомісячного строку трудові відносини між сторонами фактично тривали, строковий трудовий договір, який було укладено з ним під час прийняття на роботу, в силу приписів трудового законодавства трансформувався у трудовий договір, укладений
на невизначений строк.
Вказане узгоджується з положеннями Указу Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-09 "Про умови праці тимчасових робітників
і службовців" та роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС
від 29 грудня 1965 року № 30/39 "Про порядок оплати праці тимчасового заступництва", яке підлягає застосуванню згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР", відповідно до яких після призначення на посаду виконуючого обов`язки директора філії, керівник АТ "Укрпошта" зобов`язаний був не пізніше місячного терміну з дня прийняття працівника на роботу представити до вищестоячого органу управління документи для його призначення на посаду.
Вважає, що не визначивши у вказаний двомісячний строк трудовий статус відповідним документом (погодження чи непогодження), керівник підприємства, адміністрація підприємства чи уповноважений орган управління, не заперечуючи проти продовження його роботи як керівника філії, фактично допустили його до роботи та уклали безстроковий трудовий договір із ним.
Суди попередніх інстанцій також не звернули увагу на те, що у разі призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою оплата провадиться за цією посадою (абзац четвертий пункт 2 роз`яснення Держкомпраці).
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі
№ 6-2790цс16, від 13 вересня 2017 року у справі № 308/8168/15-ц;
у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі
№ 766/16385/17 (провадження № 61-45176св18), від 27 січня 2020 року
у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18), від 04 березня
2020 року у справі № 235/2741/19 (провадження № 61-18814св19).
Доводи особи, яка подала відзив
У травні 2021 року АТ "Укрпошта" подало до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із заявою від 24 грудня 2014 року, адресованою виконуючому обов`язки генерального директора УДППЗ "Укрпошти", ОСОБА_1 просив призначити його на посаду в.о. директора Рівненської дирекції
з 26 грудня 2014 року до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління.
Наказом від 24 грудня 2014 року по особовому складу № 1293/к
ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з 26 грудня 2014 року до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління.
Наказом від 24 грудня 2014 року № 953 "Про оплату праці керівника Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта", на виконання наказу УДППЗ "Укрпошта" від 24 грудня 2014 року № 1293/к, затверджено Тимчасове положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції.
Із 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад
в розмірі 7 375,00 грн. Щомісячна надбавка у розмірі 40 % до посадового окладу за виконання особливо важливої роботи на період з 26 грудня
2014 року до 31 березня 2015 року, щомісячна надбавка до посадового окладу у розмірі 15 % за роботу в умовах режимних обмежень. Затверджено штатний розпис виконуючого обов`язку директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з датою введення - 26 грудня 2014 року. Нарахування
та виплату заробітної плати забезпечити відповідно до затвердженого штатного розпису, в межах затверджених витрат на оплату праці дирекції.
Відповідний запис внесено до трудової книжки позивача.
Згідно з Тимчасовим положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта", підписаного виконуючим обов`язки генерального директора УДППЗ "Укрпошта" Ткачуком І. В. та виконуючим обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Колгановим В. А., термін дії Тимчасовим положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" встановлено до укладення контракту з керівником.
Питання оплати праці ОСОБА_2 також визначалися наказом
від 15 березня 2016 року № 161.
Розрахунковими листами підтверджується нарахування заробітної плати
відповідно до наказу про оплату праці керівника.
Наказом від 18 квітня 2017 року № 1144/к ОСОБА_1 звільнено
з роботи з 18 квітня 2017 року у зв`язку з переведенням для подальшої роботи до центрального апарату управління ПАТ "Укрпошта", на підставі відповідної заяви ОСОБА_1
31 серпня 2016 року відповідачем зареєстровані в Управлінні праці
та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації (місто Київ) зміни та доповнення до Колективного договору УДППЗ "Укрпошта" на 2016-2020 роки. Зазначені зміни та доповнення набрали чинності з 02 серпня 2016 року та призвели до зміни у схемі посадових окладів з оплати праці керівників та професіоналів підприємства "Укрпошта", а саме встановлено розмір посадового окладу директорам філіалів залежно від посадового окладу керівника "Укрпошта" - на 60-90 % нижче.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору, зміст яких полягає у сукупності суб`єктивних прав і обов`язків
з виконання працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та зі створенням належних умов для її виконання
й оплати праці роботодавцем.
Основними ознаками наявності між сторонами трудових відносин є: укладення між сторонами трудового договору, особисте виконання працівником роботи відповідно до умов укладеного договору, підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку, створення роботодавцем належних умов праці та її відповідна оплата.
Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно
на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше
не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi
за виконану ним роботу. Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi
та умов виконуваної роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї i максимальним розмiром не обмежується.
Питання державного i договiрного регулювання оплати працi, прав працiвникiв на оплату працi та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та iншими нормативно-правовими актами (стаття 94 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Судом встановлено, що згідно із заявою від 24 грудня 2014 року, адресованою виконуючому обов`язки генерального директора УДППЗ "Укрпошти", ОСОБА_1 просив призначити його на посаду виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції з 26 грудня 2014 року
до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління.
Наказом від 24 грудня 2014 року по особовому складу № 1293/к
ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з 26 грудня 2014 року до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.
Наказом від 24 грудня 2014 року № 953 "Про оплату праці керівника Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта", на виконання наказу УДППЗ "Укрпошта" від 24 грудня 2014 року № 1293/к, затверджено Тимчасове положення про оплату праці в.о. директора Рівненської дирекції.
З 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад
в розмірі 7 375,00 грн. Щомісячна надбавка у розмірі 40 % до посадового окладу за виконання особливо важливої роботи на період з 26 грудня
2014 року до 31 березня 2015 року, щомісячна надбавка до посадового окладу у розмірі 15 % за роботу в умовах режимних обмежень. Затверджено штатний розпис виконуючим обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з датою введення 26 грудня 2014 року, яким визначено нарахування та виплату заробітної плати забезпечено відповідно
до затвердженого штатного розпису, в межах затверджених витрат на оплату праці дирекції.
Згідно з Тимчасовим положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта", підписаного виконуючим обов`язки генерального директора УДППЗ "Укрпошта" Ткачуком І. В. та виконуючим обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Колгановим В. А., термін дії Тимчасового положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - до укладення контракту з керівником.
Питання оплати праці ОСОБА_2 також визначалися наказом
від 15 березня 2016 року № 161.
Розрахунковими листами підтверджується нарахування заробітної плати
відповідно до наказу про оплату праці керівника.
Наказом від 18 квітня 2017 року № 1144/к ОСОБА_1 звільнено
з роботи з 18 квітня 2017 року у зв`язку з переведенням для подальшої роботи до центрального апарату управління ПАТ "Укрпошта", на підставі відповідної заяви ОСОБА_1 .
Разом з тим 31 серпня 2016 року відповідач зареєстрував
в Управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації (місто Київ) зміни та доповнення до Колективного договору УДППЗ "Укрпошта" на 2016-2020 роки. Зазначені зміни та доповнення набрали чинності з 02 серпня 2016 року та призвели до зміни у схемі посадових окладів з оплати праці керівників та професіоналів підприємства "Укрпошта", а саме було встановлено розмір посадового окладу директорам філіалів залежно від посадового окладу керівника "Укрпошта" - на 60-90 % нижче.
Крім того, ДППЗ "Укрпошта" видано низку наказів із врахуванням змін
до Колективного договору від 31 серпня 2016 року Зокрема, наказ
від 01 серпня 2016 року № 604 "Про затвердження схеми посадових окладів з оплати праці керівників і професіоналів та єдиних схем посадових окладів (тарифних ставок) працівників УДППЗ "Укрпошта"; від 28 листопада
2016 року № 1032 "Про введення схеми посадових окладів керівників та професіоналів УДППЗ "Укрпошта"; від 30 грудня 2016 року № 1189 "Про затвердження Положення про оплату праці працівників УДППЗ "Укрпошта".
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що після закінчення дії попереднього контракту, новий контракт з позивачем не укладався, оплата праці йому здійснювалася
на підставі Тимчасового положення про оплату праці виконуючого обов`язки директора Рівненської дирекції УДГТГ "Укрпошта", затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 24 грудня 2014 року № 953, про що було відомо позивачу, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої заробітної плати.
При цьому судами зазначено, що зміни в оплаті праці, які мали місце
у період роботи позивача виконуючим обов`язки директора, на нього
не поширюються, оскільки стосуються оплати праці директора, обраного
за результатами конкурсу та з яким укладений контракт. Без настання вказаних юридичних фактів, виконуючий обов`язки директора
ОСОБА_1 не набув права на зміну розміру заробітної плати, яка встановлена для директора, обраного та призначеного на посаду
з дотриманням указаного порядку.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України
від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, від 13 вересня 2017 року
у справі № 308/8168/15-ц; у постановах Верховного Суду від 13 лютого
2019 року у справі № 766/16385/17 (провадження № 61-45176св18),
від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18), від 04 березня 2020 року у справі № 235/2741/19 (провадження
№ 61-18814св19), не заслуговують на увагу, оскільки у справах різні фактичні обставини.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі
статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України",
§ 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.