Постанова суду № 761/21498/17 від 01.09.2021 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють...

Постанова

Іменем України

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 761/21498/17

провадження № 61-11720св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Служба Безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Генеральна прокуратура України, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, Національного антикорупційного бюро України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Мостової Г. І., та касаційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Служби безпеки України (далі - СБУ), Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ), Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позов, з урахуванням уточненої позовної заяви, мотивовано тим, що вже 16-ть років позивач веде боротьбу по справі вбивства свого брата-близнюка. При наявності доказів вбивства ОСОБА_2 його сином та колишньою дружиною кримінальне провадження з умислом саботувалося службовими особами СБУ та ГПУ. Зі створенням НАБУ ОСОБА_1 сподівався на завершення справи вбивства його брата, чого не сталося.

Так, позивач подавав до слідчих органів заяви, у яких повідомляв про злочини.

Оскільки відомості про злочини не були внесено відразу до ЄРДР, ОСОБА_1 вимушений був оскаржувати таку бездіяльність. За наслідками розгляду відповідних скарг, поданих у порядку, встановленому КПК України, ухвалами слідчих суддів Шевченківського, Солом`янського та Печерського судів посадових осіб було зобов`язано внести відомості до ЄРДР.

Проте, загалом 23 судові рішення по справі вбивства брата позивача за повідомленнями № 694, № 728, № 735, № 736, № 737, № 738 і № 742 не були виконані.

Безкінечні суперечки з правоохоронними органами, які, не бажаючи розслідувати кримінальну справу, що стосується вбивства ОСОБА_2, спочатку не вносили відомості до ЄРДР за заявами позивача про злочини

№ 694, № 728, № 735, № 736, № 737, № 738 і № 742, а надалі і не виконували

23 рішення судів, що стосується зобов`язань внести такі відомості, завдали позивачу моральну шкоду, яку останній оцінює у розмірі 763 700,00 грн. Вказана сума включає у себе матеріальні витрати у сумі 73 700,00 грн, тобто розмір недоотриманої заробітної плати, яку б позивач отримував, працюючи на роботі за звичайних умов.

Тому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму моральної і матеріальної шкоди у розмірі 763 700,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада

2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі - 50 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та стягуючи з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн суд першої інстанції виходив з доведеності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та діями з боку відповідачів, які це спричинили. Крім того, позивачем надано докази завдання моральної шкоди. Між тим, не в повній мірі обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд вважав, що оскільки з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається понесення позивачем матеріальних витрат (їх детальний розрахунок) та його причинно-наслідковий зв`язок зі шкодою, тому відсутні правові підстави до задоволення позовних вимог в цій частині.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1, НАБУ, представника ГПУ - ОСОБА_3, представника СБУ - ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада

2019 року змінено, зменшено розмір стягнутої моральної шкоди з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь

ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди з 50 000,00 грн до

20 000,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди з 50 000,00 грн до 20 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що розмір визначений судом першої інстанції є завищеним. В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

10 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року в частині визначення розміру нанесеної йому моральної шкоди та ухвалити нове рішення про стягнення моральної шкоди, у заявленому розмірі, а саме 763 700,00 грн.

Касаційна скарга ОСОБА_1, з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що тривалими діями відповідачів, що виразилися у бездіяльності, позивачу завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 763 700,00 грн. Вказує, що суди безпідставно не стягнули вказану суму коштів, зменшивши її.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судам норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

13 серпня 2020 року НАБУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від

15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга НАБУ мотивована тим, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, а доводи позивача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями відповідачів.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 641/2198/17, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 199/1478/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

25 серпня 2020 року ГПУ через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга ГПУ мотивована тим, що сам факт звернення позивача із заяви до правоохоронних органів чи до суду не може свідчити про реальне порушення його прав, а не погоджуючись з рішеннями слідчого чи прокурора, позивач у повному обсязі реалізує своє конституційне право на доступ до правосуддя шляхом звернення до слідчого судді, який згідно пункту 18 частини першої статті 3 КПК України здійснює судовий контроль за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі

№ 686/27965/19, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі

№ 199/1478/17, постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі

№ 638/8636/17-ц, постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі

№ 211/7655/15-ц, постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 338/12193/16-ц, постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі

№ 711/5994/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

30 вересня 2020 року СБУ через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 рокута ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

23 листопада 2020 року СБУ через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Одночасно СБУ надано пояснення на касаційну скаргу ГПУ, у яких СБУ просить касаційні вимоги ГПУ задовольнити.

Рух касаційних скарг та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НАБУ на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.

Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГПУ на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у даній справі.

Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 13 липня

2020 року,до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

23 вересня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Фактичні обставини справи

Протягом 2016-2017 років ОСОБА_1 звертався до СБУ, НАБУ, ГПУ із заявами про кримінальне правопорушення № 694, № 728, № 735, № 736, № 737, № 738 і № 742, які були прийняті вказаними органами.

Оскільки відомості про злочини не були внесено відразу до ЄРДР, ОСОБА_1 оскаржував таку бездіяльність у порядку, встановленому КПК України, до Шевченківського, Солом`янського, Печерського районних судів міста Києва.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 694 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року по справі

№ 761/40036/16-к, Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року по справі № 760/19389/16-к, Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року по справі № 757/56810/16-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 694.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року по справі

№ 760/19389/16-к, Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року по справі № 757/56810/16-к внесено до реєстру досудових розслідувань.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 728 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2016 року по справі № 761/7425/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року по справі

№ 760/4167/17, Печерського районного суду міста Києва від 17 березня

2017 року по справі № 757/12944/16-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 728.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року по справі

№ 760/4167/17, Печерського районного суду міста Києва від 17 березня

2017 року по справі № 757/12944/16-к внесено до реєстру досудових розслідувань.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 735 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2017 року по справі № 761/12651/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року по справі

№ 760/6687/17, Печерського районного суду міста Києва від 13 травня

2017 року по справі № 757/20882/17-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 735.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року по справі

№ 760/6687/17 внесено до реєстру досудових розслідувань.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 736 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2017 року по справі № 761/15974/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року по справі

№ 760/8064/17, Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2017 року по справі № 757/26379/17-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ, ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 736.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року по справі

№ 760/8064/17 внесено до реєстру досудових розслідувань.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 737 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року по справі № 761/16578/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року по справі

№ 760/8398/17-к, Печерського районного суду міста Києва від 28 липня

2017 року по справі № 757/26777/17-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 737.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року по справі

№ 760/8398/17-к внесено до реєстру досудових розслідувань.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 738 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2017 року по справі № 761/21709/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року по справі

№ 760/11005/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 23 серпня

2017 року по справі № 757/35461/17 уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 738.

За наслідками оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 742 ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року по справі № 761/16581/17, Солом`янського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року по справі

№ 760/8390/17, Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року по справі № 757/29447/17-к уповноважених осіб СБУ, НАБУ та ГПУ зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення № 742.

Дані про зобов`язання внести відомості до ЄРДР на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 08 червня 2017 року по справі

№ 760/8390/17 внесено до реєстру досудових розслідувань.

Як на підставу для задоволення даного позову позивач зазначав, що безкінечні суперечки з правоохоронними органами, які, не бажаючи розслідувати кримінальну справу що стосується вбивства брата-близнюка, спочатку не вносили відомості до ЄРДР за заявами позивача про злочини № 694, № 728,

№ 735, № 736, № 737, № 738 і № 742, а надалі і не виконували 23 рішення судів, що стосуються зобов`язань внести такі відомості, так як при внесенні в ЄРДР використовувалось формування не з заяв про злочин, а з ухвал суду, чим завдали позивачу моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд вважав, що оскільки з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається понесення позивачем матеріальних витрат (їх детальний розрахунок) та його причинно-наслідковий зв`язок зі шкодою, тому відсутні правові підстави до задоволення позовних вимог в цій частині.

................

Перейти до повного тексту