ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 821/216/16
касаційне провадження № К/9901/26670/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (далі - Інспекція) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 (суддя Хом`якова В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді - Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (далі - Товариство) до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2016 № 0000442200 та № 0000452200.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: в ході проведення податковим органом документальної виїзної планової перевірки Товариством перевіряючим були надані усі оригінали первинних бухгалтерських документів у повному обсязі по господарських операціях з СТОВ "Стрілець", яке у 2013 та 2014 роках мало статус виробника сільськогосподарської продукції та було платником фіксованого сільськогосподарського податку; жодного обґрунтування висновків стосовно того, що СТОВ "Стрілець" реалізовувало на користь Товариства не лише власно вирощену продукцію, а й придбану у інших суб`єктів господарювання, крім номенклатури товарів, визначених у податкових накладних, Інспекцією зазначено не було.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.02.2016 № 0000442200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 140617,00 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.02.2016 № 0000452200 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 642541,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 321270,50 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення часткове про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: господарські операції між позивачем та СТОВ "Стрілець" щодо придбання сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) згідно укладених договорів поставки № 1199 від 19.09.2013, № 1219 від 24.10.2013, № 1223 від 18.11.2013, № 5 від 09.01.2014, № 18 від 14.02.2014, № 21 від 25.02.2014, № 34 від 17.03.2014, № 121 від 20.10.2014, № 126 від 03.11.2014 (зі змінами та доповненнями) були реально (фактично) здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а факти невідповідності даних, зазначених у товарно-транспортних накладних, податковим органом не були доведені, а судом не встановлені; Інспекція в процесі розгляду справи не надала будь-яких належних та допустимих доказів того, що СТОВ "Стрілець" реалізовувало на користь Товариство продукцію не власного виробництва, або ж доказів придбання СТОВ "Стрілець" такої продукції у інших суб`єктів господарювання; факт наявності кримінального розслідування № 32015230000000124 від 06.08.2015, внесеного до Єдиного державного реєстру кримінальних розслідувань за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 191, частиною п`ятою статті 27, частиною першою 212 Кримінального кодексу України, сам по собі не може свідчити про наявність обставин щодо неправомірного формування СТОВ "Стрілець" податкових зобов`язань по господарських операціях з Товариством, оскільки кримінальне провадження не закінчене.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням додаткових обґрунтувань) скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки: суди не надали належної правової оцінки тому, що СТОВ "Стрілець" реалізовувало не лише власно вирощену продукцію, оскільки у графі "найменування товарів" податкових накладних ним було вказано "соняшник" без вказівки на власне виробництво, тоді як відсутні документи, які б підтверджували вирощування СТОВ "Стрілець" сільськогосподарської продукції (насіння соняшника); суди не прийняли до уваги, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 32016230000000019 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами Товариства шляхом документального оформлення безтоварних господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), у тому числі у СТОВ "Стрілець", за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, в рамках якого здійснювалися заходи, направлені на встановлення та допит перевізників (власників транспортних засобів), що були задіяні при здійсненні операцій по ланцюгу постачання СТОВ "Стрілець" - Товариство, в результаті яких є достатня доказова база (протоколи допитів) щодо відсутності проведення в дійсності таких операцій.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з підстав того, що: скаржник, зазначаючи про те, що СТОВ "Стрілець" у 2013 та 2014 роках мало статус сільськогосподарського товаровиробника та подавало до податкового органу дві декларації з податку на додану вартість - загальну (в якій відсутні показники податкових зобов`язань та податкового кредиту) та спеціального режиму (декларування реалізації власновирощеної продукції), а також подавало до органів статистики форми № 29-сг та № 21-заг, без жодних належних обґрунтувань дійшов висновку, що СТОВ "Стрілець" реалізовувало Товариству не лише власновирощену, а й придбану у інших суб`єктів господарювання сільськогосподарську продукцію, посилаючись лише на назву продукції, вказану у графі "найменування товарів" податкових накладних.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 09.08.2021 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 10.08.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі та додаткових обґрунтуваннях доводи і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела планову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлені актом від 18.01.2016 № 3/21-03-22-01/32125693, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 151 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість (рядок 25 декларації) на загальну суму 651278,00 грн. (у тому числі: за лютий 2013 року - 8937,00 грн., за грудень 2013 року - 3512,00 грн., за січень 2014 року - 68068,00 грн., за лютий 2014 року - 183207,00 грн., за березень 2014 року - 107271,00 грн., за листопад 2014 року - 280283,00 грн.); завищено залишок від`ємного значення (рядок 19 декларації) за грудень 2014 року на суму 159081,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду по рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість податок на додану вартість у загальній сумі 941157,35 грн. по господарських операціях з СТОВ "Стрілець" згідно договорів поставки № 1199 від 19.09.2013, № 1219 від 24.10.2013, № 1223 від 18.11.2013, № 5 від 09.01.2014, № 18 від 14.02.2014, № 21 від 25.02.2014, № 34 від 17.03.2014, № 121 від 20.10.2014, № 126 від 03.11.2014, на підставі яких Товариством було придбано 902,713 тон насіння соняшника, оскільки: за даними податкової звітності встановле6но, що СТОВ "Стрілець" у 2013 та 2014 роках мало статус виробника сільськогосподарської продукції, по податку на додану вартість СТОВ "Стрілець" за 2013 та 2014 роки подавало дві декларації - загальна (в якій відсутні показники податкових зобов`язань та податкового кредиту) та спеціального режиму (декларування реалізації власновирощеної продукції), при цьому, у спецдеклараціях відсутнє декларування податкового кредиту по операціях з придбання товарів від інших суб`єктів господарювання (інформація в додатку 5 до декларації відсутня); по статистичній звітності форма № 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" станом на 01.12.2013 загальна посівна та збирання площа соняшника на зерно - 1058 га, одержано врожаю - 1905,9 тон, станом на 01.12.2014 загальна посівна та збирання площа соняшника на зерно - 2345 га, одержано врожаю - 3926,10 тон; за даними інформаційної бази "Єдиний реєстр податкових накладних" СТОВ "Стрілець" в 2013 році та на початку 2014 року реалізувало всього 2475,8 тон соняшника врожаю 2013 року і зареєструвало податкові накладні з найменуванням "соняшник власного виробництва" в кількості 0,00 тон та "соняшник" - в кількості 2475,80 тон; в 2014 році СТОВ "Стрілець" реалізувало всього 6545,00 тон соняшника врожаю 2014 року та зареєструвало податкові накладні з найменуванням "соняшник власного виробництва" в кількості 2247,8 тон та "соняшник" - в кількості 4298,2 тони; встановити ланцюг постачання насіння соняшника, яке реалізоване Товариству, від першого постачання сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників, неможливо. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що СТОВ "Стрілець" реалізовувало не лише власновирощену продукцію, а й продукцію, придбану ним у інших суб`єктів господарювання, а з огляду на те, що у виписаних на користь Товариства податкових накладних у графі "найменування товарів" СТОВ "Стрілець" вказало "соняшник", проте не зазначено чи власного він виробництва, то у Товариства відсутнє право на податковий кредит, з урахуванням того, що відсутні документи, які б підтверджували вирощування СТОВ "Стрілець" сільськогосподарської продукції, а саме - насіння соняшника.
На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.
На підставі висновків акта перевірки 05.02.2016 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000452200, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 651278,00 грн. - за основним платежем, 325639,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); № 0000442200, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 140617,00 грн.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.