ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа №818/3631/15-а
адміністративне провадження № К/9901/16840/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №818/3631/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Міністерства оборони України, Пенсійного фонду України, треті особи - Сумський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Тацій Л.В., суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного Фонду України - суб`єкта владних повноважень щодо неповідомлення у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від Міністерства оборони України Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області про підстави перерахунку пенсії у зв`язку з набуттям чинності Наказу Міністра оборони України №814 від 27.11.2013 та про необхідність підготовки списку на ім`я позивача як особи, пенсія якої підлягає перерахунку з 30.12.2013;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 підготувати список на ім`я позивача за формою та змістом згідно з Додатком 1 Порядку №45 та направити до Сумського ОВК для складання Довідки про розмір грошового забезпечення за формою та змістом згідно з Додатком 2 Порядку №45, у зв`язку з набуттям чинності Наказу Міністра Оборони України від 27.11.2013 № 814, здійснити перерахунок пенсії в повному обсязі з 30.12.2013;
- визнати нанесену Пенсійним фондом України - суб`єктом владних повноважень моральну шкоду протягом тривалого часу в розмірі 1,00 грн та стягнути її з відповідача;
- визнати нанесену Пенсійним фондом України - суб`єктом владних повноважень майнову шкоду в розмірі 87371,70 грн та стягнути її Пенсійного фонду України в сумі 87371,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував наявністю з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства щодо належного пенсійного забезпечення позивача.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного Фонду України щодо неповідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області інформації від Міністерства оборони України про підстави перерахунку пенсії у зв`язку з набуттям чинності наказом Міністра оборони України № 814 від 27.11.2013.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з попереднім отриманням від Сумського обласного військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення, на підставі вказаної довідки, в повному обсязі всіх складових грошового забезпечення (з розміром посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України № 814 від 27.11.2013), в розмірі пенсії 90% від суми грошового забезпечення, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.08.2015.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції. Провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - закрито.
В іншій частині позовних вимог ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Суди встановили, що ОСОБА_2 призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку нараховує і виплачує ГУ ПФУ в Сумській області.
Пенсія позивача була встановлена у розмірі 86% від грошового забезпечення.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.04.2014, зміненою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014, визнано протиправними дії щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за період з 01.12.2008 по 30.12.2013, відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008, виходячи з посадового окладу 1460 грн, з врахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до постанови Харківського адміністративного апеляційного суду від 17.09.2014, якою було змінено постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.06.2014 у справі №591/3595/14-а, зобов`язано ГУ УПФУ в Сумській області з 01.01.2014 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до наказу МО України № 814 від 27.11.2013 виходячи з розміру посадового окладу 1460 грн з врахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Зарічного районного суду в м. Суми від 02.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 у справі № 591/3360/15-а, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 86% до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції, що діяла до 01.04.2014, за період з 14.04.2015.
У жовтні 2015 року позивач звернувся до Сумського обласного військового комісаріату щодо розміру грошового забезпечення з врахуванням наказів МО України від 28.07.2008 року №377 та від 27.11.2013 року №814.
Сумським обласним військовим комісаріатом надано відповідь на вказане звернення позивача, в якій зазначено, що розмір грошового забезпечення за посадою позивача з посадовим окладом 1460 грн (відповідно до наказу МО України від 27.11.2013 №814) здійснюється відповідно до схем, затверджених наказом МО України від 28.07.2008 №377, і з розміром премії, встановленої наказом МО України від 26.03.2012 оку № 165 в розмірі 90% від окладу.
15.10.2015 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області, в якій просив на підставі наказу Міноборони України від 27.11.2013 №814 здійснити відповідний перерахунок пенсії в повному обсязі.
ГУПФУ в Сумській області повідомило позивача, що йому проведено перерахунок пенсії згідно з наказом Міністра оборони України від 27.11.2013 № 814 на підставі рішення суду.
Крім того, 30.08.2015 позивач звернувся до ПФУ зі скаргою, в якій просив повідомити ГУПФУ про складання Списку на ім`я позивача та направити список до Сумського ОВК для складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його раніше нарахованої пенсії на підставі наказу МО № 814 від 27.11.2013. Однак, 14.10.2015 отримав відмову.
Згідно з доводами позивача, така бездіяльність Пенсійного фонду є протиправною та такою, що тривалий час порушує його права, оскільки ПФУ не виконав вимоги Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008, і після повідомлення, отриманого з МО України, не повідомив у п`ятиденний строк з моменту надходження даної інформації ГУ ПФУ для складання списків на військовослужбовців для направлення їх до Сумського обласного військового комісаріату задля складання довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії на підставі наказу МО № 377 від 28.07.2008.
Також позивач вважає, що такою бездіяльністю Пенсійного Фонду України йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в 1,00 грн та матеріальну шкоду через неправильне нарахування пенсії, яку позивач обраховує починаючи з 01.09.2008. Згідно з розрахунком позивача сума недоплаченої пенсії становить 87371,70 грн.
У зв`язку з наведеним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявної бездіяльності з боку ГУ ПФУ в Сумській області та дійшов висновків про зобов`язання останнього провести перерахунок пенсії в розмірі пенсії 90% від суми грошового забезпечення з 01.08.2015, тобто з дня коли позивач письмово звернувся до ГУ ПФУ із заявою про проведення перерахунку в повному обсязі.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, виходив з того, що позивач реалізував своє право на судовий захист і постановою Харківського адміністративного апеляційного суду від 17.08.2014, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок відповідно до наказу Міністра оборони України № 814 від 27.11.2013. Також позивач реалізував своє право на захист порушених прав, звернувшись до суду з позовом про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за період з 01.12.2008 по 30.12.2013 відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, апеляційний суд виходив з їх необґрунтованості та на підставі досліджених доказів дійшов висновків про відсутність з боку Пенсійного Фонду України бездіяльності.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У поданих відзивах ГУ ПФУ в Сумській області та Сумський ОВК просять відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами частини 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що всі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.
У відповідності до положень п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку з введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" були затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців у розмірах згідно з додатками, а пунктом 5 цієї постанови керівникам державних органів надано право в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1 - 23 і 30-32 за аналогічними посадами.
На виконання п. 12 ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України Міністром Оборони України було видано Наказ від 28.07.2008 №377 "Про затвердження схем посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 року за № 761/15452 та набрав чинності 28 серпня 2008 року.
Зазначеним Наказом Міністра оборони України від 28.07.2008 №377 затверджено Схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України, а також Схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами військовослужбовців із числа науково-педагогічного (педагогічного) складу військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України).
30.12.2013 наказ Міністра оборони України №377 від 28.07.2008 втратив чинність згідно з наказом Міністра оборони України від 27.11.2013 N814 - "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".
Отже, оскільки Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів визначати розміри посадових окладів, у тому числі, й Міністру оборони України, то наказ останнього №814 від 27.11.2013 про встановлення нових розмірів посадових окладів є належною підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовців, зокрема, позивача.
Разом з цим, як правильно установлено апеляційним судом, ОСОБА_2 реалізував своє право на судовий захист, оскільки постановою Харківського адміністративного апеляційного суду від 17.08.2014 (яка набрала законної сили та є чинною) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до наказу Міністра оборони України №814 від 27.11.2013 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії.
При цьому, Сумський обласний військовий комісаріат видав довідку про розмір грошового забезпечення у відповідності до постанови суду, і у відповідача ГУ ПФУ були всі підстави для вірного перерахування пенсійних виплат позивачу.
Тобто, враховуючи наведене, позовні вимоги, які є предметом розгляду в даній справі, а саме оскарження дій та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Наказу МО України № 814 від 27.11.2013 виходячи з розміру посадового окладу 1460 грн є фактично тими ж самими вимогами, що розглянуті судом при вирішенні справи №591/3595/14-а, за результатами розгляду якої прийняті судові рішення.
У відповідності до ч. 1 п. 4 ст. 157 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Також, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що питання виконання рішень суду, ухвалених на користь позивача не можуть вирішуватись у порядку позовного провадження, а повинні розглядатись в порядку ст. 267 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).
Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 Порядку №45, рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
Пунктом 24 Порядку передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюються хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Водночас, уповноваженими структурними підрозділами, за змістом абзацу 2 пункту 1 Порядку, є структурні підрозділи, визначені Міністерством та іншими органами, їх територіальним підрозділами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів; що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Апеляційним судом встановлено, що Міністерство оборони України направило Пенсійному фонду України лист від 20.11.2014 № 248/3/6/2025, яким повідомило Пенсійний фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв`язку з прийняття Наказу №814 .Міністерство оборони також повідомило, що повідомлення було здійснено не відносно однієї людини, а відносно всіх осіб (тобто загальне повідомлення).
Позивач оскаржує бездіяльність Пенсійного фонду України щодо неповідомлення Головних управлінь про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Проте, позивач реалізував своє право на захист порушених прав, звернувшись до суду з позовом про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, у зв`язку з чим, правильним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що права позивача є порушеними та підлягають захисту шляхом визнання бездіяльності Пенсійного Фонду України щодо неповідомлення у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від Міністерства оборони України Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області про підстави перерахунку пенсії у зв`язку з набуттям чинності Наказу оборони України №814 від 27.11.2013 та про необхідність підготовки списку на ім`я позивача як особи, пенсія якої підлягає перерахунку з 30.12.2013.
Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Пенсійного фонду України майнової шкоди в сумі 87371,70 грн через відсутності доказів наявності такої.
Щодо стягнення моральної шкоди, то колегія суддів вважає на необхідне зазначити, що згідно зі статтею 1167 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У спірному випадку позивачем не доведено, що відповідачем йому заподіяно моральну шкоду, а саме: не надано належних пояснень в чому конкретно полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.
Таким чином, правильним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.
За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з цим, доводи касаційної скарги, крім іншого, зводяться до переоцінки доказів, досліджених судом, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків суду про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -