ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3214/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Васьковського О.В. Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників: не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021
у справі
за заявою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою господарського суду Харківської області від 30.07.2020 ТОВ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І.
2. До місцевого господарського суду 11.12.2020 надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області з вимогами до банкрута на загальну суму 6 069 548, 14грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №904/3214/18 визнано вимоги ГУ ДПС у Харківській області частково в сумі боргу 9, 00грн (податку на прибуток); в решті вимог відмовлено.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №904/3214/18 залишено без змін.
5. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області кредиторська заборгованість з основного боргу у розмірі 3 616 799, 91грн (за винятком вимоги з податку на прибуток у розмірі 9, 00грн), а також штрафні санкції у загальному розмірі 1 072 675, 17грн (податкові повідомлення-рішення від 01.11.2013, 29.05.2017, 29.06.2017 та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно), є такими, що заявлені після закінчення встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку, та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як грошових вимог кредитора до банкрута.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у визнанні вимог ГУ ДПС у Харківській області в сумі 6 069 539,14 грн та постановити нову ухвалу, якою визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області у повному розмірі.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
7.1. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник вказав, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Від ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Провадження справи у Верховному Суді
9. 11.06.2021, ГУ ДПС у Харківській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 904/3214/18.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 904/3214/18 та призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на 18 серпня 2021 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді - доповідача, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, виходячи з наступного.
12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
13.1. Головним управлінням ДПС у Харківській області була подана заява про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" на загальну суму податкового боргу у розмірі 6 069 548,14грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 3 616 808, 91грн, (з яких 1 639 995, 08грн заборгованості з податку на додану вартість та 1 976 813, 83грн заборгованості з податку на прибуток), пені у загальному розмірі 1 380 018, 09грн (з яких 636 562, 21грн пеня з податку на додану вартість та 743 455, 88грн пеня з податку на прибуток) та штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 721, 14грн (з яких 578 105, 39грн штрафу з податку на додану вартість та 494 615, 75грн штрафу з податку на прибуток).
13.2. У повідомленні ліквідатора про розгляд заяви ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до банкрута ліквідатор визнає заявлені грошові вимоги у загальному розмірі 55, 00грн, з яких 46, 00грн штрафних санкцій з ПДВ, нарахованих на підставі податкового повідомлення - рішення №0077085604 від 22.07.2020 та 9, 00грн податку на прибуток приватних підприємств, нарахованих згідно податкової декларації №9298054492 від 06.02.2018; в решті заявлених вимог просить суд відмовити через сплив визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку для його стягнення.
13.3. Заявлені кредитором вимоги з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799, 91грн (за винятком вимоги з податку на прибуток у розмірі 9, 00грн, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492) виникли ще у 2013 та 2017 роках (податкове повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013 на суму 1 582 771, 00грн, податкове повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1 978 463, 00грн та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань від 07.06.2017 на суму 425 110, 00грн).
13.4. З відповідною заявою до суду податковий орган звернувся лише 11.12.2020, тобто після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку.
13.5. З матеріалів заяви вбачається, що за банкрутом обліковується податковий борг у вигляді штрафної санкції у загальному розміру 1 072 721, 14грн, який складається з суми штрафу з податку на додану вартість у розмірі 578 105, 39грн та суми штрафу з податку на прибуток у розмірі 494 615, 75грн.
13.6. Штрафна санкція із податку на додану вартість у загальному розмірі 578 105, 39грн складається з:
- суми штрафу у розмірі 395 692, 75грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013;
- суми штрафу у розмірі 12 753, 00грн, яка нарахована платником самостійно, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість);
- суми штрафу у розмірі 5 115, 44грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011641201 від 29.05.2017;
- суми штрафу у розмірі 127 755,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011991201 від 29.06.2017;
- суми штрафу у розмірі 36 743, 20грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0063491209 від 28.11.2017;
- суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020.
13.7. Штрафна санкція з податку на прибуток у загальному розмірі 494 615, 75грн складається з:
- суми штрафу у розмірі 494 615, 75грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013.
13.8. Судом першої інстанції встановлено, що заявлені вимоги зі штрафних санкцій, за винятком вимоги, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020, виникли ще у 2013 та 2017 роках.
13.9. Отже, заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області кредиторська заборгованість зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 675, 17грн (ППР від 01.11.2013, 29.05.2017, 29.06.2017 та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно) є такою, що заявлена після закінчення встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства, як грошових вимог кредитора до банкрута.
13.10. Стосовно вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за звітний період - 01.2017, місцевий господарський суд встановив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
13.11. Таким чином, суди попередніх інстанцій зазначили, що враховуючи наведені вище факти та з урахуванням відповідних правових норм, кредитор не мав правових підстав для здійснення нарахування будь-яких штрафних санкцій після 02.10.2018, у тому числі штрафу з податку на додану вартість у розмірі 46, 00грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020, у зв`язку із чим, суд відхилив вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
13.12. Відповідно до поданого розрахунку податкового боргу ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", за банкрутом також обліковується пеня у загальному розмірі 1 380 018, 09грн, яка складається з суми пені з податку на додану вартість у розмірі 636 562, 21грн та суми пені з податку на прибуток у розмірі 743 455, 88грн.
13.13. Сума пені із податку на додану вартість у розмірі 636 562, 21грн складається з:
- суми нарахованої пені у розмірі 3 925, 99грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013;
- суми нарахованої пені у розмірі 612 481, 35грн, у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.10.2018 у справі №904/3214/18;
- суми пені у розмірі 20 154, 87грн (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість), у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 за період з 31.01.2017 по 07.06.2017.
13.14. Сума пені з податку на прибуток у розмірі 743 455, 88грн складається з:
- суми нарахованої пені у розмірі 1, 25грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013;
- суми нарахованих заявником процентів у сумі 7 796, 86грн за користування розстроченням/відстроченням № б/н від 15.05.2019;
- суми нарахованої пені у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018).
13.15. Розглянувши матеріали поданої заяви та наданий податковим органом розрахунок суми заборгованості пені у розмірі 1 380 018, 09грн, суд першої інстанції встановив, що вимоги з пені, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на суму 20 154, 87грн, заявлені ГУ ДПС у Харківській області після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку.
13.16. Судами також встановлено, що податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 №0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3 925, 99грн, від 01.11.2013 № 0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154, 87грн до відповідної заяви кредитором суду взагалі надано не було, у зв`язку з чим посилання ГУ ДПС у Харківській області на зазначені повідомлення-рішення та уточнюючий розрахунок не були взяті судом до уваги. Таким чином, суд відхилив в цій частині заявлені вимоги, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
13.16. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до наданого до заяви розрахунку податкового боргу банкрута, який засвідчений головним державним ревізором - інспектором Тетяною Лук`яненко, заявником було донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням від 15.05.2019 на суму 7 796, 86грн. Разом з тим, в заяві з кредиторськими вимогами до банкрута зазначено, що за банкрутом обліковується податковий борг, який складається лише із основного боргу, штрафних санкцій та пені.
13.17. Матеріали заяви не містять ані інформації щодо нарахованих процентів, ані документів, на підставі яких було здійснено відповідне нарахування. Крім того, нарахування процентів у розмірі 7 796, 86грн проведено 15.05.2019 у період дії мораторію, протягом якого не нараховуються проценти.
13.18. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018), оскільки заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог, а саме матеріали заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені; також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
14. Суд апеляційної інстанції встановив, що доводи апеляційної скарги Скаржника зводяться виключно до обставин, що податковим органом велась претензійно-позовна робота, вживались заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, за результатами якої, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 адміністративний позов про стягнення з боржника на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового боргу на загальну суму 4 764 746, 20грн, у тому числі, по податку на прибуток у розмірі 2 471 429, 58грн і по податку на додану вартість у розмірі 2 077 412, 00грн, по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 215 904, 42грн, було задоволено.
15. Також у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції вказано, що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для прийняття додаткового доказу, а саме копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, яка не подавалась заявником суду першої інстанції, і, відповідно, не була предметом розгляду судом, а апелянт не довів суду апеляційної інстанції наявність виключних обставин, які унеможливили скаржнику подати дане судове рішення місцевому господарському суду.
16. Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
17. Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.
18. З урахуванням тих обставин, що кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківської області з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799, 91грн, кредиторська заборгованість зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 675, 17грн та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно, вимоги з пені, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на суму 20 154, 87грн були заявлені після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що заявлена кредиторська заборгованість в вказаній частині боргу є безнадійною та підлягає списанню.
19. Також колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 № 0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3 925, 99грн, від 01.11.2013 №0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154, 87грн до заяви кредитором суду надано не було, то вказані кредиторські вимоги підлягають відхиленню.
20. Щодо вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за звітний період - 01.2017, слід зазначити, що остання нарахована за межами строку 1 095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що є свідченням наявності підстав для відхилення вказаних вимог.
21. Нарахування процентів за користування відстроченням б/н від 15.05.2019 у розмірі 7 796, 86грн було здійснено податковим органом за період дії мораторію (15.05.2019), протягом якого не нараховуються проценти, що правильно визначено судами попередніх інстанцій як необґрунтованість вимог заявника.
22. Також не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018), оскільки, судами встановлено, а Скаржником не спростовано, що матеріали поданої заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені, також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
23. Суд першої інстанції встановив, що в межах визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку кредитором заявлено вимогу з основного боргу у розмірі 9, 00грн, яка виникли на підставі самостійно поданої банкрутом податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
24. Заявлена вимога ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 9, 00грн виникла до порушення ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2018 справи про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", отже за своїм змістом вказана вимога є конкурсною, яка мала бути заявлена податковим органом у 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", а саме до 02.11.2018.
25. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
26. Суд апеляційної інстанції з`ясовуючи підстави того чи наявні причини, які унеможливили Скаржнику подати до суду першої інстанції копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 встановив, що у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.04.2021 представник апелянта на запитання суду щодо неподання суду першої інстанції копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 зазначила, що дану копію судового рішення ГУ ДПС Харківської області отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, де боржник перебував на обліку до 25.08.2018.
27. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведена причина неподання до суду першої інстанції копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 є виключно внутрішньою діяльністю контролюючого органу і суб`єктивним ставленням ГУ ДПС у Харківській області до підготовки і звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника.
28. Наведене свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України щодо не прийняття наданого Скаржником нового доказу, а саме - копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17.
29. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області підлягають визнанню лише у розмірі 9, 00грн з податку на прибуток, а також беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України щодо не прийняття наданого Скаржником нового доказу, а саме - копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
30. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
31. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України дійшла висновку що ухвала господарського суду Харківської області від 04.02.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення
32. Оскільки за наслідками касаційного розгляду колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -