Постанова
Іменем України
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 704/1257/18
провадження № 61-8006св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей.
Позов мотивовано тим, що за час її перебування у шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому вони тривалий час після реєстрації шлюбу проживали у квартирі його мами ОСОБА_3 в м. Києві. Після народження дітей у них з відповідачем почали виникати постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим. За час спільного проживання чоловік офіційно працював лише нетривалий час. Останні три роки відповідач працює на тимчасових роботах без укладення трудового договору. Під час конфліктів, чоловік неодноразово застосовував фізичне насильство щодо неї особисто та погрожував відібрати у неї дітей. Ніяких коштів на утримання дітей чоловік не надавав і не надає до цього часу. Вони з дітьми жили на кошти, які вона отримувала в якості соціальної допомоги. В зв`язку з чим вони переживали значні матеріальні труднощі. Вона не мала змоги навіть забезпечити дітей необхідними продуктами харчування. По цій причині вона змушена була переїхати в м. Тальне Черкаської області до рідної сестри її мами. У вищевказаному будинку дітям створені усі умови для проживання. Діти мають окрему кімнату, можливість навчатись, займатись спортом та відпочивати. Її батьки надають їм з дітьми матеріальну допомогу.
ОСОБА_1 просила:
визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю;
стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від загально визначеної суми прожиткового мінімуму на одну дитину певного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення старшим сином повнолітнього віку.
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей.
Зустрічний позов мотивовано тим, що протягом шести років, які сторони прожили разом з ОСОБА_1 у їхні відносини постійно втручалася рідна мати дружини та її рідний брат. Це викликало конфлікти і впливало на їхні відносини. Рідна мати ОСОБА_1 та її родичі вели аморальний спосіб життя, який він не розділяв, гучні компанії, вживання алкоголю і неправильні методи виховання дітей. За останні два роки відносини між ним та дружиною погіршилися. Діти почали скаржитись, що мати їх не доглядає, не готує їжу, не приділяє їм увагу, не виходить на вулицю гуляти, постійно дивиться телевізор. Його зауваження викликали конфлікти. Він пропонував ОСОБА_1 звернутися до психолога за допомогою. Вона відповідала, що вона здорова, нічим не хворіє. Проте, її характеристика свідчить, що її психіка має розлади. У зв`язку з таким ставленням до дітей молодший син ОСОБА_5 почав дуже часто хворіти. Грубе ставлення до маленьких дітей з боку його дружини спонукало його сказати дружині, що заберу в неї дітей, що вона негідна матір, що її поведінка показує, що діти їй не потрібні. Згодом почали надходити погрози з боку його дружини та її родичів про те, що вони заховають дітей і він їх більше не побачить. Як йому стало відомо дітьми взагалі його дружина не займається, тобто старший син ОСОБА_4 лише кілька разів відвідував школу, а молодший син ОСОБА_5 до дитячого садочка взагалі не ходить. В місті Києві діти проживали в трьохкімнатній квартирі, мали свої речі, дорогі іграшки, велосипеди, самокати, спортивний куточок, меблі, техніку, всі належні умови для життя та розвитку. Він має своє власне нерухоме майно, на даний час працює директором юридичної компанії "Альянс Груп К". В нього достатньо коштів для утримання дітей та створення належних умов для їх розвитку та матеріального забезпечення. Крім того діти потребують медичної допомоги, яку він може надати в місті Києві.
ОСОБА_2 просив:
визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Тальнівської райдержадміністрації про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей задоволено частково.
Визначено місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.
В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей задоволено частково.
Визначено місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування дітей з обома батьками та між собою. Разом з тим, суд враховує тривалий (більше року) час проживання молодшого сина з матір`ю, а старшого з батьком, усталений саме такий спосіб життя та відносини між батьками, вважає, що повернення як однієї так і другої дитини до іншого з батьків за визначеним судом місцем проживання поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку. При вирішенні даного спору суд виходив із того, що для малолітнього віку дітей для нормального психоемоційного стану та відчуття благополуччя, необхідна не тільки звична обстановка з усталеним колом спілкування, але дитина ще повинна і відчувати себе психофізіологічно вільно, захищено та комфортно. Тому для дитини дуже важливо щоб у неї також було сформовано почуття безпеки і підтримки. Суд, визначаючи місце проживання дітей які є рідними братами, одного з матір`ю, а іншого з батьком, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а також що в інтересах дітей є турбота та підтримка і з боку матері, і з боку батька, виходить із першочергового значення та оцінки саме найкращих інтересів дітей, враховуючи обставини спору. До висновку щодо розв`язання спору про місце проживання малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 Тальнівської РДА Черкаської області органу опіки, який вважав за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей з матір`ю, суд поставився критично, оскільки при складанні висновку ані батько дітей, ані друга дитина присутні не були, умови їх проживання та взаємовідносини між ними не досліджувалися, відтак висновок є одностороннім і не може вважатися повною мірою об`єктивним. З позивачем ОСОБА_1 залишається проживати лише одна дитина, а тому і аліменти стягуються тільки на одну дитину в розмірі, передбаченому СК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, про стягнення аліментів на дітей та визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Тальнівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей, скасовано в частині визначення місця проживання малолітніх дітей та постановлено в цій частині нову постанову.
Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У іншій частині рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши належні матеріально-побутові умови у матері, врахувавши висновок Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області як органу опіки та піклування, відсутність даних щодо належних матеріально-побутових умов у батька, відсутність даних щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_4 в Подільському районі м. Києва, враховуючи пояснення Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, відсутність взаємодії батька зі Службою у справах дітей та сім`ї щодо виконання покладених на останніх прав та обов`язків, вчинення перешкод батьком у здійсненні материнських прав і обов`язків матері щодо малолітнього ОСОБА_4, який проживає з ним, та те, що двоє малолітніх дітей, які являються рідними братами, взагалі не спілкуються між собою з вини батька, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав і законних інтересів малолітніх дітей, найкращим інтересам дітей буде відповідати визначення місця проживання їх разом з матір`ю, а відтак наявні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення 1 інстанції в частині визначення місця проживання малолітніх дітей з постановленням в цій частині нової постанови. При цьому, колегія суддів, визначаючи місце проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, із матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, вважаючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а також те, що в інтересах дітей є турбота та підтримка і з боку матері, і з боку батька, виходила із першочергового значення й оцінки саме найкращих інтересів дітей та враховувала наведені обставини справи.
Апеляційний суд указав, що відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції повістки про явку в судове засідання отримував вибірково, про день і час розгляду справи обізнаний через розміщення інформації на офіційному сайті судової влади, ні на одне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції жодного разу не повідомив.