У Х В А Л А
06 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/149/21
Провадження № 11-387заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 9901/149/21 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання дій протиправними, скасування будь-якого нормативно-правового акта, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРУ, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача;
- визнати незаконним і скасувати будь-який нормативно-правовий акт будь-якого органу влади відповідно до вимог статей 15, 16, 20, 21, 386, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- присудити: зобов`язати Україну згідно з гарантіями України, наданих статтями 1-3 Закону України від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України": 1) згідно з ощадними книжками відновити банківській вклад до реальної вартості; 2) згідно з Указом Президента Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі - СРСР) від 22 березня 1991 року виписати компенсаційні ощадні книжки на 40 відсотків залишку вкладу згідно з ощадними книжками № 9931101459, № 97601019197, № 91351-43368, № 91551-46898 та відновити вклади до реальної вартості;
- відповідно до статей 526, 536, 1058-1062, 1064-1068, 1070, 1073, 1074, 1170 ЦК України щоквартально, щорічно з 01 січня 1992 року на всі основні вклади, на всі компенсаційні вклади згідно з ощадними книжками нарахувати по строкових вкладах 7 відсотків річних та 3 відсотки річних за борговим зобов`язанням та на загальну сумуборгу нарахувати 120 відсотків річних від найбільшої облікової ставки Національного банку України пені за невиконання умов договору "видача вкладу на першу вимогу";
- визначити вартість моральної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю позивача позбавленням права на лікування дружини, смертю дружини, позбавленням права на лікування дитини - онуки, прикутої до ліжка з вини держави - виконавчої влади шахраїв.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків шляхом викладення змісту позовних вимог до ВРУ, запропонувавши вказати, які постанови, дії чи бездіяльність законодавчого органу є протиправними та навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивача, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує кожну зі своїх позовних вимог, та зазначити докази, що підтверджують кожну із викладених обставин. Суд першої інстанції також указав, що на порушення пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не надав власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України з підстав невиконання вимог ухвали цього суду від 19 травня 2021 року.
13 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскаржувану ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановлено 23 червня 2021 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 червня 2021 року), а скаргу ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду 13 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Проте ОСОБА_1 не надав належні докази поважності пропуску цього строку та питання про поновлення вказаного строку не порушує.
Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Також належним доказом вручення копії судового рішення є поштовий конверт з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку, в якому це рішення надійшло на адресу відповідача.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Статтею 315 КАС України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом із цим скаржник в апеляційній скарзі не зазначив вимоги до суду апеляційної інстанції з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви відповідно до вказаних положень статті 315 КАС України.
Крім того, на порушення вимог пункту 6 частини другої статті 296 КАС України скаржник не зазначив, які докази та/або обставини неповно чи неправильно встановив і дослідив суд першої інстанції та в чому полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків після залишення без руху, які норми права суд першої інстанції застосував неправильно при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
За таких обставин відповідно до правил статей 169 і 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення її недоліків.
На усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 необхідно подати до Великої Палати Верховного Суду:
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, надавши належні докази поважності пропуску цього строку;
- доповнення до апеляційної скарги, у яких додатково вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС України, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 295, 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС України, суддя