Постанова
Іменем України
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 522/6949/15-ц
провадження № 61-11964св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
особа, яка подала касаційну скаргу - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 червня 2020 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М.,
Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про заміну сторони виконавчого провадження
У квітні 2015 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/74937 від 17 травня 2007 року, яка станом на 30 березня
2015 року становить 2 530 179,64 дол США, що еквівалентно 59 314 052,48 грн,
з яких: 314 536,71 дол США, що еквівалентно 7 373 566,15 грн - заборгованість за кредитом; 255 453,33 дол США, що еквівалентно 5 988 496,62 грн - заборгованість за відсотками; 1 960 189,60 дол США, що еквівалентно 45 951 989,72 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків, звернуто стягнення на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22 травня 2007 року, а саме на: квартиру АДРЕСА_1, та яка належать ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 грудня 2006 року, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на ці види майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 3 654,00 грн.
У серпні 2019 року приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.
Заява обґрунтована тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. перебуває виконавчий лист, виданий 03 листопада 2016 року Приморським районним судом м. Одеси про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/74937 від 17 травня 2007 року відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від
21 січня 2016 року.
Під час виконання судового рішення державним виконавцем встановлено, що предмет іпотеки, на який необхідно звернути стягнення, належить не боржнику за виконавчим листом ОСОБА_1, а іншій юридичній особі - Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області, на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2007 року у справі № 2-10109/2007, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2018 року.
Просив замінити боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України
в Одеській області (далі - Управління).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2019 року
у задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з ч. 1 ст. 422 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Аналіз зазначених положень чинного законодавства дає можливість зробити висновок, що сторона повинна вибути під час виконавчого провадження та може бути замінена правонаступником. Управління на момент ухвалення рішення по даній справі (21.01.2016 року) вже було власником іпотечного майна. Тому Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області не може бути замінено на боржника в рамках даної справи під час виконання рішення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 червня 2020 року,
з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року про виправлення описки, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від
31 жовтня 2019 року скасовано.
Заяву приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження задоволено.
Замінено боржника ОСОБА_1 на її правонаступника Управління
у виконавчому провадженні № 59554895 з виконання виконавчого документа, виданого 03 листопада 2016 року Приморським районним судом м. Одеси по цивільній справі № 522/6949/15-ц.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Управління набувши право власності на іпотечне майно відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" набуло статусу іпотекодавця та всі його права й обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 року, залишеною без змін Верховним Судом, позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Управління про звернення стягнення на предмет іпотеки було визнано обґрунтованим, проте відмовлено позивачу по строкам позовної давності, а постановою апеляційного суду Одеської від
06 вересня 2018 року в межах розгляду апеляційної скарги представника
АТ "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2007 року було констатовано, що ОСОБА_1 продала Управлінню іпотечне майно, проте іпотека в результаті переходу права власності на іпотечне майно до іншої особи не припинилася. Позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором заявлений за життя ОСОБА_1 . Оскільки заміна боржника у правовідносинах, які допускають правонаступництво, можлива на всіх стадіях розгляду справи, в тому числі і на стадії виконання рішення суду, яке вступило в законну силу, звернення виконавця із заявою про заміну боржника
у виконавчому провадженні відповідає вимогам закону та є обґрунтованим.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 померла ще
ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто боржник по даній справі помер за місяць до дня винесення рішення по справі і таким чином вибув ще на етапі судового розгляду справи
і жодним чином не на етапі виконавчого провадження. Одеським апеляційним судом використаний висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, відповідно до якого: якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Проте, вказаний правовий висновок жодним чином не стосується обставин цієї справи. Він стосується загального принципу правонаступництва, тобто процесуальної можливості замінити особу, яка набула статус сторони, у разі її вибуття після відкриття провадження. Проте заміна сторони саме виконавчого провадження регулюється двома спеціальними нормами - частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та частиною першою статті 442 ЦПК України, відповідно до яких, сторона виконавчого провадження повинна вибути на етапі виконавчого провадження.
Правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах відсутній. Аналіз вищезазначених положень чинного законодавства дає можливість зробити висновок, що для заміни сторони виконавчого провадження має бути дві обставини: перша - особа повинна набути статус сторони виконавчого провадження, друга - сторона виконавчого провадження повинна вибути саме на стадії виконавчого провадження.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені
у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
01 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.