ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 876/47/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
представники позивача - не з`явилися,
відповідач - фізична особа-підприємець Макаренко Сергій Володимирович
представники відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 18.05.2021
у складі судді: Кощеєва І.М.
у справі за заявою
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у справі № 49/2020 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Володимировича про стягнення заборгованості в розмірі 69 229,73 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" із позовом до фізичної особи - підприємця Макаренка Сергія Володимировича (далі - ФОП Макаренко С.В.) про стягнення заборгованості у розмірі 69 229,73 грн.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтовував наявністю укладеного Договору банківського обслуговування № б/н від 19.07.2017, факту виконання позивачем зобов`язань за договором у вигляді надання кредитного ліміту у розмірі 100 000,00 грн, непогашення кредиту з боку ФОП Макаренко С.В.
3. Заявою про зменшення позовних вимог позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути заборгованість у розмірі 41 633,62 грн.
4. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у справі № 49/2020 позов задоволено;
стягнуто з ФОП Макаренко С.В. на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за порушення умов договору № б/н від 19.07.2017 в розмірі 41 633,62 грн. та 1 360,00 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.
5. АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020 у справі №49/2020.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 876/47/20 відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у справі № 49/2020 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ФОП Макаренко С.В. про стягнення заборгованості в розмірі 69 229,73 грн.
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у справі №49/2020 покладено на АТ КБ "Приватбанк".
7. Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що справа не підвідомча третейському суду, відповідно, наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського на підставі п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та п. 2 ч. 1 ст. 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
8. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 876/47/20, АТ КБ "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду 18.05.2021 у справі № 876/47/20 та постановити нову, якою заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2019 у справі № 49/2020 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача судові витрати.
ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/47/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021.
10. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/47/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021.
11. У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В., Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/47/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В. від 27.07.2021 у справі № 876/47/20 відкрито апеляційне провадження у справі № 876/47/20 за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021.
Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" відбудеться 31.08.2021.
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.08.2021.
Витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" матеріали третейської справи № 49/2020 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ФОП Макаренко С.В. про стягнення заборгованості в розмірі 69 229,73 грн.
13. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/47/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021.
14. В судове засідання 31.08.2021 учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
15. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 876/47/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
16. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (31.08.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 31.08.2021.
17. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(АТ КБ "Приватбанк")
18. Скаржник вказує на те, що суд фактично здійснив оцінку законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, чим порушив приписи ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
19. Зазначає, що Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов належних висновків щодо погодження умов договору та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
За правилами п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
21. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Предметом розгляду у цій справі є заява АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020 у справі №49/2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
За приписами ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди").
Ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19.
Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої одночасно із вказаною заявою передбачений п. 2 ч. 4 ст. 353 ГПК України.
Таким чином, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до ст. 355 ГПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
У п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4-6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (п. 2 ч. 4 ст. 353 ГПК України).
Звертаючись до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, АТ КБ "Приватбанк" посилалося на те, що третейське застереження міститься у пункті 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг"; третейське застереження не визнано недійсним; склад третейського суду відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів, не передбачених законом; питання про права та обов`язки третіх осіб третейським судом не вирішувалося.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи та третейської справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач (ФОП Макаренко С.В.) та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, в якій міститься про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказаний документ взагалі містив умови, зокрема, й щодо третейського застереження.
Роздруківка із сайту АТ КБ "Приватбанк" не може бути належним доказом такого ознайомлення відповідача, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг, що підтверджено й в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15 та постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 704/1023/16-ц, від 02.10.2019 у справі № 322/1220/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово ним змінювалися, тобто, позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-якій редакції, яка найбільш сприятлива для задоволення позову.
У такий спосіб та за відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг (наявність), останні не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 591/4633/16-ц, від 18.12.2019 у справі № 205/2825/18, від 21.04.2021 у справі № 876/73/20.
Вищевикладене надає можливість зробити висновок, що ця справа не підвідомча третейському суду.
За таких обставин, Центральний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення через непідвідомчість даної справи третейському суду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 355 ГПК України, вказавши на не підтвердження матеріалами справи укладення третейської угоди між сторонами спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 876/68/19, від 18.11.2020 у справі № 876/51/20.