У Х В А Л А
31 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 461/889/13-ц
Провадження № 14-11цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула клопотання Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року
у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська міська рада, ОСОБА_1, про зобов`язання демонтувати тимчасову огорожута за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт" до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська міська рада, ОСОБА_1, про визнання незаконною бездіяльності і визнання права на розміщення огорожіта
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (далі - Галицька РА) звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт" (далі - ТОВ "Кіносвіт") демонтувати тимчасову огорожу з боку будинків АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 .
У січні 2015 року ТОВ "Кіносвіт" звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило: визнати незаконною бездіяльність Галицької РА щодо розгляду звернення товариства про надання дозволу на встановлення тимчасової огорожі будівельного майданчика за адресою: АДРЕСА_3 ; визнати за ТОВ "Кіносвіт" право на розміщення огорожі на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.
08 червня 2017 року рішенням Галицького районного суду м. Львова позов Галицької РА задоволено. Зобов`язано ТОВ "Кіносвіт" демонтувати тимчасову огорожу зі сторони будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Кіносвіт" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
14 листопада 2017 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ТОВ "Кіносвіт" задоволено частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на момент постановлення ухвали, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що спірні правовідносини виникли при виконанні господарського договору, сторонами якого є юридичні особи, тому такий спір підлягає розгляду господарськими судами, а не у порядку цивільного судочинства, як помилково вважав суд першої інстанції.
У квітні 2018 року Галицька РА звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
24 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу Галицької РА задовольнила частково, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року щодо мотивів закриття провадження у справі змінила, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відносини між сторонами є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не врахував особливості правовідносин, які виникли між сторонами, та неправильно визначився з юрисдикцією спору, оскільки відсутні підстави вважати, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
04 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду засобами поштового зв`язку (вх. № 169/0/255-21) надійшло клопотання Галицької РА про повернення судового збору в розмірі 1 600 грн, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року.
Клопотання мотивоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду закрито провадження у справі, тому сплачений судовий збір підлягає поверненню на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон № 3674-VI).
Перевіривши доводи клопотання Галицької РА, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно з матеріалами справи за подання касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року Галицька РА сплатила судовий збір у розмірі 1 600 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24 січня 2018 року № 12.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року касаційну скаргу Галицької РА задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 рокузмінено лише у мотивувальній частині. Висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі залишено без змін.
Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
За змістом пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 цього Закону).
Таким чином, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Разом з тим провадження у справі закрито судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду, розглянувши по суті касаційну скаргу Галицької РА, не ухвалювала судового рішення про закриття провадження, а лише змінила оскаржувану ухвалу апеляційного суду в частині мотивів закриття провадження у справі. Також у постанові звернуто увагу на те, що в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Законом № 3674-VI не передбачено повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, якщо суд касаційної інстанції по суті не змінив постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду провадження у цій справі не закривала, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання Галицької РА про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скаргина ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року.
Керуючись статтями 255, 409, 412, 415 ЦПК України, статтею 7 Закону № 3674-VI, Велика Палата Верхового Суду