УХВАЛА
26 серпня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-128зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Єленіної Ж. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) Єленіної Жанни Миколаївниу провадженні за заявою адвоката Позняка О.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі - ВССУ)від 22 березня 2016 року за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року ОСОБА_1 було засуджено за пунктом "г" статті 93 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) ухвалою від 22 березня 2016 року цей вирок залишив без зміни.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 01 квітня 2021 року у справі "Фарзієв та інші проти України", у тому числі і щодо ОСОБА_1 (заява №56273/16) констатував порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, адвокат Позняк О. М. звернувся до Великої Палати із заявою про перегляд за виключними обставинами судових рішень.
Суддя Великої Палати Єленіна Ж. М. 26 серпня 2021 року заявила самовідвід від участі у розгляді заяви адвоката Позняка О. М. на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зважаючи на те, що вона брала участь у справі ОСОБА_1 під час її касаційного перегляду 22 березня 2016 року.
Перевіривши заяву судді Єленіної Ж. М. та наявні у Верховному Суді матеріали, Велика Палата дійшла висновку про необхідність її задоволення з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 55 КПК 1960 року суддя, який брав участь у розгляді справи, зокрема, в касаційному порядку, не може брати участь у перегляді справи Верховним Судом.
У заяві судді Єленіної Ж. М. йдеться про неможливість її участі у розгляді заяви адвоката Позняка О. М., оскільки вона раніше, входячи до складу колегії суддів ВССУ й переглядаючи в касаційному порядку справу щодо ОСОБА_1 (провадження №5-1011км14), та висловлено думку про те, яке покарання має відбувати засуджений.
З урахуванням викладеного Велика Палата вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню зметою уникнення повторної участі судді Єленіної Ж. М. у розгляді справи та запобігання виникненню у сторін сумніву стосовно об`єктивності, безсторонності й неупередженості суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду