УХВАЛА
26 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 158/803/14-к
провадження № 13-149зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Єленіної Ж. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС, касаційний суд) від 14 липня 2021 року за виключними обставинами і
встановила:
Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) у редакції Закону № 1508-VI до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посаду судді та посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у державних установах, на строк 3 роки з конфіскацією 1/6 частини майна, яке є його власністю.
Цим же вироком ОСОБА_1 виправдано за ч. 2 ст. 368 КК за епізодами одержання хабаря від ОСОБА_2 у 2008 році та ОСОБА_3 у 2010 році, а також за ч. 2 ст. 375 КК за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 16 березня 2017 року цей вирок залишив без змін.
ККС постановою від 5 березня 2019 року касаційну скаргу засудженого задовольнив частково, ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2021 року вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 368 КК у редакції Закону № 1508- VI за епізодом одержання ним 23 червня 2010 року хабаря від ОСОБА_3 у розмірі 3500 грн скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати. У решті вирок суду залишив без зміни.
Постановою касаційного суду від 14 липня 2021 року зазначену ухвалу скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови касаційного суду, в якій висловлює свою незгоду з цим судовим рішенням, яке, на його думку, прийняте в порушення Україною міжнародних зобов`язань та норм кримінального і кримінального процесуального законів. Посилається, зокрема, на ухвалені Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) рішення у справі "Гефген проти Німеччини", "Шабельник проти України", "Яременко проти України". Заявник просить скасувати рішення касаційного суду, а ухвалу Тернопільського апеляційного суду залишити в силі.
Від дня надходження заяви до 25 серпня 2021 року її автоматизований розподіл не було здійснено з підстав, передбачених підпунктом 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Велика Палата, перевіряючи заяву, виходить з такого.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного.
Проте рішення ЄСПЛ, на які посилається заявник у своїй заяві, прийняті на користь інших осіб.
Отже, правові підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами у зв`язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якою визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом відсутні.
З огляду на викладене у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду