У Х В А Л А
27 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/57/21
Провадження № 11-270заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В.І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, який діє через адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 26 лютого 2021 року № 79/2021 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України",
УСТАНОВИЛА:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 26 лютого 2021 року № 79/2021 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 березня 2021 року відкрив провадження у цій справі, а ухвалою від 14 червня 2021 року - зупинивпровадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 9901/43/21.
Не погодившись із такою ухвалою суду першої інстанції, 8 липня 2021 року адвокат Лещенко О. В. в інтересах ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Зі змісту частини другої статті 295 КАС убачається, що учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Додані до скарги документи адвокатом Лещенком О. В. в інтересах ОСОБА_1 свідчать про вручення йому оскаржуваної ухвали від 14 червня2021 року саме 25 червня 2021 року. При цьому апеляційна скарга подана 8 липня 2021 року, тобто протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення скаржникувідповідної ухвали суду.
Наведене дає підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Отже, клопотання адвоката Лещенка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 цього Кодексу, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано необхідні дії для підготовки справи до апеляційного розгляду, передбачені статтею 306 КАС. Потреби у проведенні додаткових підготовчих дій, як і перешкод для призначення справи до розгляду, не встановлено.
Щодо заявленого скаржником клопотання про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Частиною третьою статті 311 КАС передбачено, що Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Згідно з вимогами частини другої статті 312 КАС апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про зупинення провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 8 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/57/21 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про розгляд справи за участю сторін.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 266, 292, 295, 296, 300, 301, 304, 306, 307, 311, 312, 321, 325Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду,