ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2021 року
м. Київ
справа №460/1904/19
провадження № К/9901/36222/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бевзенка В.М., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., Матковської З.М. від 07 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з березня 2012 року по липень 2017 року на суму пенсії 114686,63 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із 25 квітня 2012 року по 27 липня 2017 року на суму пенсії 114686,63 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року скасовано, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
5. Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не враховано, що отримавши у липні 2017 року виплати з перерахованої на виконання рішення суду сум пенсії, з яких вона дізналась про можливе порушення її прав, позивач звернулась до суду з позовом лише у серпні 2019 року, тобто поза межами строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року № 2а-2515/2009, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 14 липня 2011 року, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по третій групі інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв`язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.
Постанова набрала законної сили 26 липня 2011 року.
8. Протоколом індивідуального перерахунку від 26 березня 2012 року підтверджується нарахування ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 22 травня 2008 року в сумі 114686,63 грн. Виплату призначено основним способом у плановий період в 4 місяці 2012 року.
9. Згідно із випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на рахунок позивача 28 липня 2017 року зараховано кошти в загальній сумі 114686,63 грн.
10. На звернення позивача із заявою від 19 червня 2019 року про нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, листом Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 25 липня 2019 року № К-780/07.1-59 повідомлено заявницю про відсутність правових підстав для нарахування та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
11. Уважаючи відмову пенсійного органу у виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не ураховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, за якими, зокрема, "адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія", а також про те, що "у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку дотриманню судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскарженого судового рішення, зазначає таке.
14. Ключовим у цій справі є питання дотримання позивачкою установленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для звернення до суду із позовом про зобов`язання органу Пенсійного фонду України виплатити компенсацію втрати частини доходів через порушення строку їхньої виплати.
15. Розглядаючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції до спірних відносин строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує розв`язанню спору по суті.
16. Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. За правилом частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Згідно із статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.