ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/80/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Багай Н. О., Міщенко І. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.03.2021 (суддя Погрібна С. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 (головуючий суддя Хачатрян В. С., судді Ільїн О. В., Склярук О. І.)
за заявою Полтавської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
про забезпечення позову
у справі № 917/80/21
за позовом Полтавської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
про визнання пунктів рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Полтавська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (позивач) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправним і скасувати: - п. 11 рішення позачергової XLV сесії Кременчуцької міської ради VII скликання від 30.07.2020 щодо відмови Полтавській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (ідентифікаційний код 05508795) в укладенні договору оренди землі з 03.07.2020 на новий строк - п`ятнадцять років, на земельну ділянку площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) для розміщення учбового майданчика для початкового водіння транспортних засобів і експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки № 6 (код КВЦПЗ J 12.09) по просп. Свободи, що перебувала в користуванні на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 03.07.2018 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 26955183, підстава внесення запису індексний № 41965696 від 09.07.2018) у зв`язку з наявністю на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна без правовстановлюючих документів, що суперечить пункту 28 вказаного договору оренди землі в частині порушення встановлених обмежень на земельну ділянку - заборона капітального будівництва; - п. 11.1. зарахувати до земель запасу міста земельну ділянку площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) по просп. Свободи; - п. 11.2. зобов`язати Полтавську обласну організацію Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" повернути земельну ділянку площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержало її в оренду; - п. 11.3. після прийняття даного рішення управлінню земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області забезпечити направлення листа-повідомлення про заперечення щодо укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі"; - п. 11.4 відповідним структурним підрозділам виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області забезпечити повернення земельної ділянки до земель запасу міста;
2) зобов`язати Кременчуцьку міську раду прийняти рішення про передачу в оренду Полтавській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" земельної ділянки площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) для розміщення учбового майданчика для початкового водіння транспортних засобів і експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки № 6 (код КВЦПЗ Л 12.09) по просп. Свободи у м. Кременчуці, Полтавської області, що перебувала в користуванні на підставі Договору оренди землі, зареєстрованого 03.07.2018 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 26955183, підстава внесення запису - індексний № 41965696 від 09.07.2018) на новий строк - п`ятнадцять років.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
2. Полтавська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" звернулась до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Кременчуцькій міській Раді Кременчуцького району Полтавської області вчиняти дії щодо демонтажу та евакуації рухомого майна автомобільної стоянки № 6 (код КВЦПЗ J 12.09), розташованої на земельній ділянці площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) по просп. Свободи, 6 у м. Кременчуці, що перебуває у користуванні Полтавської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до набрання чинності рішенням у даній справі..
3. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що незважаючи на наявність судового спору відносно правомірності рішення позачергової XLV сесії Кременчуцької міської ради VII скликання від 30.07.2020 щодо відмови Полтавській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (ідентифікаційний код 05508795) та спору щодо продовження строку договору оренди землі, Кременчуцька міська рада вчиняє протиправні дії та виносить рішення про знесення автостоянки на спірній земельній ділянці до ухвалення рішення суду.
4. На підтвердження вказаного заявником надано суду копію припису Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про звільнення до 05.02.2021 земельної ділянки від рухомого майна по просп. Свободи, 6 в м. Кременчуці та копію рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 05.03.2021 № 269 про демонтаж та евакуацію рухомого майна.
5. Заявник вважає, що зазначені дії відповідача грубо порушують права позивача (заявника) і у випадку задоволення позовних вимог суттєво ускладнять виконання рішення суду.
Короткий зміст судових рішень
6. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.03.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 заяву Полтавської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про забезпечення позову, задоволено.
7. Ухвалюючи вказані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що предметом позову у даній справі є визнання пунктів рішення щодо відмови у поновленні договору оренди землі протиправними та зобов`язання прийняти рішення про передачу в оренду Полтавській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" земельної ділянки площею 7780 кв. м.
8. З наданого суду рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 05.03.2021 № 269 про демонтаж та евакуацію рухомого майна, міська рада, не зважаючи на наявність судового спору відносно продовження строку оренди земельної ділянки, вирішила провести демонтаж та евакуацію рухомого майна огорожі учбового майданчика для початкового водіння транспортних засобів і експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки № 6, блок-кімнати для персоналу охорони, навісу для легкових автомобілів, вбиральні, літнього душу і іншого рухомого майна, яке розміщене без правовстановлюючих документів, по проспекту Свободи у м. Кременчуці (власник - Полтавська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів").
9. Також у матеріалах справи наявна копія припису виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, адресованого позивачу у даній справі, з вимогою про звільнення спірної земельної ділянки з посиланням на те, що вона використовується за відсутності документа, що засвідчує право на використання та володіння землею.
10. Отже, під час звернення заявника до суду з позовом про відновлення своїх порушених прав щодо користування земельною ділянкою, відповідачем здійснюються дії з демонтажу рухомого майна, що розташоване на відповідній земельній ділянці, яка передавалась для експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки з метою звільнення такої земельної ділянки, щодо права користування якої наявний спір.
11. Так, невжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав позивача та в подальшому стане підставою для додаткового звернення до суду. Зокрема, у випадку визнання за позивачем права на користування спірною земельною ділянкою, що надає підстави для знаходження майна позивача на такій земельній ділянці, будуть відсутні підстави для вчинення відповідачем дій щодо звільнення її від рухомого майна.
12. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що місцева рада - це система управлінсько-владних утворень, до складу якої входить виконавчий комітет. Предметом оскарження у даній справі є рішення міської ради, а не виконавчого комітету. Проте, рішення виконавчого комітету прийнято на виконання оскаржуваного у даній справі рішення ради. У зв`язку з чим, апеляційним господарським судом були відхилені відповідні заперечення відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22.03.2021 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 917/80/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права зазначаючи, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
15. За твердженнями скаржника, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач мав належним чином довести обставини порушення відповідачем прав останнього, як належного землекористувача.
16. При цьому скаржник зазначив, що ні позивачем у заяві про забезпечення позову, ні судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, не наведено фактичних обстави, які б свідчили про реальну ймовірність ускладення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.
17. Відповідач стверджує, що рішення № 269 від 05.03.2021 "Про демонтаж та евакуацію рухомого майна" прийняте Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (особою, що не є учасником справи), а не Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, щодо якої вжито заходи забезпечення позову. В свою чергу, суди попередніх інстанцій ототожнили поняття та функції Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, адже міська рада не є стороною у відносинах між позивачем та Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та не є виконавцем рішення про демонтаж належного позивачу рухомого майна.
18. Крім того скаржник зауважив, що рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 269 від 05.03.2021 "Про демонтаж та евакуацію рухомого майна" не може впливати на права та інтереси позивача з приводу земельної ділянки, а позивач не обґрунтував того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки останній не зазначив, які саме його права будуть порушені і їх неможливо буде поновити в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи
19. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законною, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
20. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.08.2021 у зв`язку з перебуванням суддів Волковицької Н.О. та Могила С.К. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 917/80/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Случ О. В. (головуючий), судді: Багай Н. О., Міщенко І. С.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
21. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
22. Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
23. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
24. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
25. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
26. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
27. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).
28. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
29. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
30. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
31. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
32. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
33. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
34. З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимоги немайнового характеру про визнання пунктів рішення щодо відмови у поновленні договору оренди землі протиправними та зобов`язання прийняти рішення про передачу в оренду Полтавській обласній організації Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" земельної ділянки площею 7780 кв. м.
35. Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
36. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
37. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
38. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
39. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши та перевіривши подані заявником документи, встановив наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в разі задоволення позову (пункти 7-11 цієї постанови).
40. При цьому, здійснивши оцінку наданих позивачем до заяви про забезпечення позову доказів, суди попередніх інстанцій також визнали достатніми подані заявником докази на підтвердження викладених у заяві обставин, з якими відповідно пов`язується застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо демонтажу та евакуації рухомого майна автомобільної стоянки № 6 розташованої на земельній ділянці площею 7780 кв. м (кадастровий номер 5310436100:04:004:0559) по просп. Свободи, 6 у м. Кременчуці, що перебуває у користування позивача до набрання чинності рішенням у даній справі.
41. Верховний Суд зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди, задовольняючи заяву та вказуючи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, не обґрунтували, яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, та яких конкретно прав та інтересів.
42. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не навели фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
У цій частині Суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20, від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20 та від 16.3.2021 у справі № 921/302/20.
43. Колегія суддів також зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.
44. Крім того, задовольняючи заяву про забезпечення позову щодо заборони Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області вчиняти дії, спрямовані на демонтаж та евакуацію рухомого майна позивача, суди першої та апеляційної інстанції не навели достатнього правового обґрунтування необхідності обмеження права ради, як власника земельної ділянки, розпоряджатись належним їй майном, а також не звернули уваги на заперечення відповідача, викладені у пунктах 17-18 цієї постанови (в цій частині Суд звертається до власних правових позицій, викладених у постановах від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19 та від 23.10.2020, від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20 і від 16.03.2021 у справі № 921/302/20), чим фактично порушили вимоги статті 236 ГПК України.
45. Таким чином наведені позивачем у відповідній заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав позивача в разі задоволення позову.
46. З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації відповідачем правомочностей власника спірної земельної ділянки, за відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.
47. Оскільки судові рішення, що оскаржуються, ухвалені з порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування цих судових рішень та прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.