ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 463/8369/19
адміністративне провадження № К/9901/26952/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №463/8369/19
за позовом Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) про затримання з метою ідентифікації, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою громадянина Таджикистану ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2020 року з питань повернення застави (ухвалену суддею Жовніра Г.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача - Гінди О.М., суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 01 липня 2020 року громадянин Таджикистану ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про припинення дії застави та повернення застави у сумі 191100 гривень, яка була внесена ним за звільнення із умов несвободи заявника, а також скасувати всі обмеження, які передбачаються статтею 289 КАС України.
2. В обґрунтування заяви вказує, що 07 квітня 2019 року він був затриманий представниками прикордонної варти Республіки Польща та 08 квітня 2019 року був переданий на територію України та затриманий цього ж дня. Личаківським районним судом м. Львова 09 квітня 2019 року прийнято рішення про затримання останнього з метою ідентифікації. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року частково задоволено позовні вимоги військової частини 2144 Державної прикордонної служби України та встановлено заставу у сумі 384200 гривень з покладенням на громадянина Таджикистану ОСОБА_1 обов`язків, пов`язаних з особистим переміщенням. Восьмим апеляційним адміністративним судом було частково задоволено вимоги апеляційної скарги заявника 10 січня 2020 року і встановлено йому заставу у розмірі 192100 гривень та скасовано продовження терміну перебування на 6 місяців у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Громадянином України ОСОБА_3 11 січня 2020 року була внесена застава за відповідача і 14 січня 2020 року останній був звільнений з Волинського ПТПІ.
2.1. Заявник вважає, що на даний час відсутні достатні підстави подальшого перебування його під заставою, оскільки він 18 червня 2019 року звертався до Головного управління ДМС України у Львівській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, однак йому було відмовлено у наданні такого статусу. Заявник, 13 липня 2019 року оскаржив рішення ГУ ДМС України у Львівській області до Окружного адміністративного суду м. Києва. Вказує на те, що застава як запобіжний процесуальний захід має певні терміни, а тому, оскільки в рішенні суду не вказано тривалість такої, вважає, що таку слід рахувати виходячи із строку визначеного статтею 289 КАС України щодо затримання іноземців, який становить шість місяців.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року позов Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено частково. Зобов`язано громадянина Таджикистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом п`яти робочих днів від дня ухвалення рішення внести на відповідний рахунок заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумумів для працездатних осіб, що становить 384200 гривень. До моменту внесення застави громадянин Таджикистану ОСОБА_1 утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави. Зобов`язано громадянина Таджикистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 : 1) щотижнево прибувати до уповноваженої особи Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби; 2) не відлучатися з м. Львова, без дозволу уповноваженої особи Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби; 3) невідкладно повідомляти уповноважену особу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби про зміну свого місця проживання.
3.1. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 03 жовтня 2019 року у справі № 463/8369/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2144) задоволено частково. Зобов`язано громадянина Таджикистану ОСОБА_1, протягом п`яти робочих днів від дня ухвалення рішення внести на відповідний рахунок заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 192100,00 (сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень. Визначено, що до моменту внесення застави ОСОБА_1 утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави. Зобов`язано ОСОБА_1 у випадку внесення застави: 1) щотижнево прибувати до уповноваженої особи Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби; 2) не відлучатися з міста Львова без дозволу уповноваженої особи Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби; 3) невідкладно повідомляти уповноважену особу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби про зміну свого місця проживання.
3.2. Заявник вважаючи, що термін застави, який розпочався з моменту винесення 10 січня 2020 року постанови Восьмим апеляційним адміністративним судом спливає 10 липня 2020 року, звернувся з даною заявою до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, в задоволенні заяви відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні заяви суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що станом на момент її подання, підстави визначені статтею 289 КАС України, які враховані судом при покладені на заявника обов`язку внесення застави, продовжують існувати.
IV. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з ухвалою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
5.1. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 289 КАС України в частині строку, на який може бути зобов`язано іноземця або особи без громадянства внести заставу у подібних правовідносинах.
5.2. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що перебуваючи у пункту тимчасового тримання, звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. 18 червня 2019 року Головним управлінням ДМС України у Львівській області скаржнику відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, що потребує додаткового захисту.
5.3. Скаржник вважає, що з часу подачі заяви на отримання захисту в Україні, став особою, яка законно перебуває на території України.
5.4. Вказує, що перебування під заставою шукача притулку, обмежує права, передбачені статтею 13 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", якими регламентуються права спеціальної категорії іноземців, а позивач, в свою чергу, жодним чином не обгрунтував необхідність продовження запобіжного заходу, як і не вчинив дії, направлені на ідентифікацію. Крім того, шукачі притулку та особи без громадянства не мають окремого обов`язку проходити постійну перевірку перебування у загонах прикордонної служби та перебувати під заставою, адже є вразливою категорією іноземців.
5.5. У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення заяви.
6. У відзиві на касаційну скаргу, Львівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
9. За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
11. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може заарештований або триматися під вартою інакше як вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз`яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника (стаття 29 Конституції України).
12. Статтею 289 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства.
13. За приписами частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
14. Відповідно до частини 4 статті 289 КАС України суд під час застосування застави та взяття на поруки письмово роз`яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;
3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.
15. Згідно з частинами 6-9 статті 289 КАС України внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
15.1. Розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану іноземця або особи без громадянства у межах від ста до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п`яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави.
15.2. У разі невнесення застави в установлений строк адміністративний суд за клопотанням відповідного органу (підрозділу) невідкладно ухвалює без участі іноземця або особи без громадянства рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
15.3. У разі невиконання іноземцем або особою без громадянства обов`язків, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців:
1) внесена застава за клопотанням відповідного органу (підрозділу) або за ініціативою суду звертається судом у дохід держави;
2) уповноважений орган (підрозділ) може звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.