У Х В А Л А
1 вересня 2021року
м. Київ
Справа № 9901/96/21
Провадження № 11-280заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Князєв В. С. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Президента України, третя
особа - Конституційний Суд України, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року № 256 "Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 липня
2021 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" в частині скасування Указу Президента України
від 14 травня 2013 року № 256 "Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України".
На це судове рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 296 КАС у апеляційній скарзі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, всупереч цій вимозі скаржницею не зазначено третю особу у справі та не вказано її місцезнаходження.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1, висловлюючи свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, посилається здебільшого на те, що, на її думку, внаслідок виконання своїх службових обов`язків позивачем спричинено тяжкі наслідки державним інтересам та безпеці громадян, а також на ту обставину, що ОСОБА_1 зверталася до Конституційного Суду України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини № 32529/18 та зняття заборони на купівлю-продаж землі, однак отримала відписку.
Разом з тим, скаржницею всупереч вимогам пункту 6 частини другої статті 296 КАС не зазначено, які норми матеріального та/або процесуального права порушено судом першої інстанції при розгляді цієї справи, які обставини судом не встановлено або встановлено неповно, які докази у справі досліджено неправильно та/або неповно.
Суд наголошує на тому, що висловлена ОСОБА_1 суб`єктивна оцінка діям позивача та третьої особи, які не є предметом розгляду у цій справі, не може вважатися належним виконанням вимог пункту 6 частини другої статті 296 КАС, оскільки позбавляє суд апеляційної інстанції можливості встановити, у чому саме, на думку скаржниці, полягають порушення норм матеріального та/або процесуального права судом першої інстанції та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
Також відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною третьою статті 298 КАС визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як убачається із матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 14 липня 2021 року, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 липня 2021 року.
Водночас ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду з цією апеляційною скаргою 21 серпня 2021 року (відповідно до відмітки поштового відділення на конверті), тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. При цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не заявлено та жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги не надано.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статей 296, 298 КАС, і виявлені судом недоліки перешкоджають її прийняттю до провадження, то така скарга підлягає залишенню без руху.
Недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом:
- зазначення найменування та місцезнаходження третьої особи у справі;
- зазначення того, у чому саме, на думку скаржниці, полягають порушення норм матеріального та/або процесуального права судом першої інстанції та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції;
- подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини четвертої статті 169 КАС апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув зазначені недоліки.
Щодо заявленого скаржницею клопотання про звільнення від сплати судового збору, то суд зауважує, що із долученої копії пенсійного посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС І групи, відтак, є звільненою від сплати судового збору в силу закону - відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 296, 298 КАС,