У Х В А Л А
1 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/265/21
Провадження № 11-388заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Верховної Ради України про визнання дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
5 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив (далі мовою оригіналу):
- всі докази витребувати у відповідачів;
- забезпечити основоположення засади заявленого, незворотного, страхового-ядерного права, без будь-яких обмежень;
- визнати в Україні: поневолення, жорстоке людське поводження; викрадення права власності - пенсій, соц. захисту, мед. захисту, пільг, компенсацій, гарантій, які визначаються виключно до законів України згідно з основоположних засад міжнародного права; Законах на життя інваліда з вини держави; злочин проти людяності - геноциду народу;
- виключно відповідно до вимог Припису статей 1, 3, 5, 6, 8, 9, 16, 17, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 29, 32, 40, 41, 46, 48, 49, 50, 55, 58, 60, 64, 68, 75, 85, 92, 101, 11, 116, 129, 151-2, статті 1 розділу XV Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 та згідно з вимогами матеріально-процесуального права, якого не виконує Україна, частина 1-12 листа 2-3, відповідно до порушеного права частини 1-7 листа 1-2 забезпечити судочинство.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 7 липня 2021 року позовну заяву залишив без руху та надав скаржнику на усунення недоліків позовної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, шляхом подання до суду позовної заяви із уточненням щодо другого відповідача, зазначити відомості щодо нього, передбачені пунктом другим частиною п`ятою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), уточненням змісту позовних вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою від 22 липня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позовну заяву ОСОБА_1 повернув особі, яка її подала, з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Не погодившись з таким рішенням суду, 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року, у якій порушує питання про передачу його справи на розгляд правосуддя Королівства Швейцарії, Королівства Данії, Норвегії, Канади, Сполученого Королівства Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Королівства Бельгії.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання встановлених законом вимог.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом із тим у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначив, які вимоги він ставить до суду апеляційної інстанції відповідно до вказаних положень статті 315 КАС.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Усупереч наведеній нормі апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування його вимог із зазначенням того, в чому ж полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків після залишення без руху та які норми права були застосовано судом неправильно при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, частиною третьою статті 298 КАС передбачено, що апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року подана 13 серпня 2021 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС процесуального строку.
Пунктом 2 частини другої статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За правилами частини першої статті 121 КАС суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, саме за заявою учасника справи.
Проте в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не порушує перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
За наведених вище обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно до правил статей 169 і 298 КАС підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків скарги, для чого ОСОБА_1 необхідно подати до Великої Палати Верховного Суду доповнення до апеляційної скарги, в якій додатково вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС та навести обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 121, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя