Постанова
Іменем України
30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 215/532/19
провадження № 61-5103св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Cакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Коноваленка М. І., від 22 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П., від 20 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" (далі - ТОВ "Промислові ремонти") про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що відповідно до записів у трудовій книжці вона працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" (далі - ТОВ "Промисловий ремонт") із 03 квітня
2012 року по 31 січня 2017 року.
25 січня 2017 року керівництво ТОВ "Промисловий ремонт" оголосило про необхідність написання заяви про звільнення за угодою сторін та заяви про прийняття на роботу на інше підприємство - ТОВ "Промислові ремонти"
із 01 лютого 2017 року. Позивач виконала вимоги керівництва. Згідно з записом у трудовій книжці, вона була звільнена за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
При цьому вона виходила на трудові зміни 02 лютого 2017 року - 11,5 годин (денна зміна), 03 лютого 2017 року - 4 години (вечірня зміна), 04 лютого
2017 року - 7,5 годин (нічна зміна), 06 лютого 2017 року знаходилась на робочому місці до 11:30 години.
20 лютого 2017 року позивач звернулась до директора РУ-3 ТОВ "Промислові ремонти" із заявою про оплату відпрацьованих змін і лікарняного листа
із 09 по 18 лютого 2017 року, на що той дав згоду, підписавши заяву, але вказаних виплат вона не отримала.
Трудову книжку із записом про звільнення від 31 січня 2017 року їй видано на руки 06 лютого 2017 року, про що вона розписалася в журналі тоді ж і дізналася про своє звільнення.
Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт перебування в трудових відносинах з ТОВ "Промислові ремонти" у період з 02 лютого 2017 року по 06 лютого 2017 року, зобов`язати ТОВ "Промислові ремонти" внести відповідні записи до трудової книжки, стягнути заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьовані зміни 02 лютого 2017 року, 03 лютого 2017 року, 04 лютого 2017 року, 06 лютого 2017 року у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні, допустити негайне виконання рішення щодо присудження працівникові виплати заробітної плати.
Інформація про рух справи в суді першої інстанції та короткий зміст рішення суду
Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 21 травня 2020 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "Промислові ремонти", зобов`язано ТОВ "Промислові ремонти" внести записи до трудової книжки ОСОБА_1 щодо перебування у трудових відносинах, стягнуто з ТОВ "Промислові ремонти" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьовані зміни 02 лютого 2017 року, 03 лютого 2017 року, 04 лютого 2017 року, 06 лютого 2017 року у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні. Вирішено питання про судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з доведеності факту перебування у трудових відносинах, що підтверджено письмовими доказами та показаннями свідків.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі Дудікова А. В., від 26 березня 2020 року заяву ТОВ "Промислові ремонти" про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Промислові ремонти" залишено без задоволення, заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2020 року залишено без змін.
Приймаючи постанову, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, який повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, підстави для скасування якого відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Промислові ремонти", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 лютого 2021 року ТОВ "Промислові ремонти" подало до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 215/532/19 на заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня
2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня
2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року поновлено ТОВ "Промислові ремонти" строк на касаційне оскарження заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 20 жовтня 2020 року, відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи № 215/532/19 з місцевого суду.
У травні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також стверджує, що судами не проаналізовано фактичних обставин справи, які містять протиріччя між собою стосовно встановлення місця роботи та роботодавця позивача у період до 31 січня 2017 року.
Апеляційним судом не надано належної оцінки й залишено поза увагою доводи апеляційної скарги ТОВ "Промислові ремонти" про те, що під час допиту свідків у судовому засіданні, проведеному за відсутності представника відповідача, судом порушено принцип рівності сторін перед законом і судом, їх змагальність, диспозитивність, а також гарантоване
ЦПК України право ставити запитання свідку.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Актом, складеним позивачем та підписаним бригадою слюсарів та працівниками ТОВ "Промислові ремонти", засвідчено присутність ОСОБА_1 на робочому місці 02, 03, 04, 06 лютого 2017 року, підпис її в допуску до роботи, отримання нарядів та "бірки" на кран № 3.
Листом, що засвідчений підписами працівників підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та бригадою слюсарів, підтверджено факт виконання робіт ОСОБА_1 на підприємстві відповідача 02 лютого 2017 року, 03 лютого 2017 року, 04 лютого 2017 року.
Підтвердженням відпрацьованих вказаних чотирьох змін суди вважали також копії витягу з книги нарядів ТОВ "Промислові ремонти" та записи в журналі на отримання "бірки" для роботи на крані у вказаний період.
Згідно заяви ОСОБА_1, датованої 20 лютого 2017 року, на оплату трудових змін в лютому місяці 2017 року вбачається, що нею відпрацьовано: 02 лютого 2017 року - 11,5 годин (денна зміна), 03 лютого 2017 року -
4 години (вечірня зміна), 04 лютого 2017 року - 7,5 годин (нічна зміна).
Відповідно до лікарняного листа серія АДБ № 569075 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 09 лютого 2017 року по 18 лютого 2017 року.
Суди встановили, що ОСОБА_1 фактично була допущена до роботи, їй видано техніку, а саме кран № 3 для роботи у відповідну зміну.
Апеляційним судом також встановлено, що документи позивача щодо працевлаштування перебували у відповідача та були повернуті 06 лютого 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.