ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 903/634/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 (колегія суддів: Дужич С. П. - головуючий, Миханюк М. В., Коломис В. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінк Пром"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11"
про виселення з нежитлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінк Пром" (далі - ТОВ "Лінк Пром") про виселення відповідача у примусовому порядку з нежитлового приміщення загальною площею 112,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський р-н, с. Старі Кошари, вул. Лісова, буд.2.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.08.2016 між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Сатурн-11" було укладено договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ. Пізніше, нерухоме майно, яке є предметом договору лізингу, ТОВ "Сатурн-11" передало в оренду відповідачу - ТОВ "Лінк Пром" на підставі договору оренди (суборенди) № 12/18 від 22.03.2018. З 17.12.2019 позивач скористався своїм законним правом та розірвав договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016, у зв`язку з чим договір оренди (суборенди) № 12/18 від 22.03.2018 припинив свою дію одночасно з припиненням договору лізингу. В рамках виконавчого провадження № 61254082 приватним виконавцем Пиць А. А. були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме проведено заходи повернення у ТОВ "Сатурн-11" нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ "ПриватБанк", у тому числі, яке знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський р-н, с. Старі Кошари, вул. Лісова, буд. 2, загальною площею 112,3 кв. м (реєстраційний номер нерухомого майна 993052407221). Про передачу нерухомого майна було складено акт про передачу майна, що зазначено у виконавчому документі стягувача, який було підписано приватним виконавцем, представниками АТ КБ "ПриватБанк" та двома понятими. Після підписання акта про передачу майна, зазначеного у виконавчому документі стягувачу, нерухоме майно перейшло у володіння власника - АТ КБ "Приватбанк". З моменту повернення приватним виконавцем майна від ТОВ "Сатурн-11" та передачі його власнику - АТ КБ "Приватбанк", всі особи перебувають на території об`єкта незаконно. Правові підстави, які надавали таким особам перебувати та користуватися майном банка - припинилися. Однак, на вимогу АТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Лінк Пром" категорично відмовилося звільнити приміщення та своїми незаконними діями створює перешкоди АТ КБ "ПриватБанк" в користуванні своїми правами власника нерухомого майна.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.03.2021 у справі № 903/634/20 (суддя Вороняк А. С.) позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Лінк Пром" задоволено у повному обсязі.
Вирішено виселити ТОВ "Лінк Пром" з нежитлового приміщення за адресою: Волинська область, Ковельський р., с. Старі Кошари, вул. Лісова, буд. 2, загальною площею 112,3 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 993052407221), що були передані ТОВ "Лінк Пром" за договором оренди (суборенди) № 12/18 від 22.03.2018.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування нежитловим приміщенням за договором оренди (суборенди), особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення такої особи. Отже, у цьому випадку позов про виселення є негаторним, а власник вправі застосувати речово-правовий спосіб захисту права власності. За висновком суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність користування нежитловими приміщеннями після припинення договору фінансового лізингу на підставі договору оренди (суборенди).
2.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 задоволено клопотання ТОВ "Лінк Пром" про зупинення провадження у справі. Зупинено апеляційне провадження у справі № 903/634/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1151/21.
2.4. Зупиняючи апеляційне провадження у цій справі, апеляційний господарський суд установив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 було відкрито провадження у справі № 910/1151/21 за позовом, у т.ч. ТОВ "Лінк Пром" до АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сатурн-11" про визнання недійсним положень договорів лізингу, визнання права користування (оренди) та зобов`язання вчинити дії. В ухвалі судом зазначено, що АТ КБ "Приватбанк" вчиняються активні дії щодо розірвання договорів лізингу та повернення об`єктів лізингу, зокрема, банком було направлено лізингоодержувачам повідомлення про розірвання договорів лізингу та пред`явлено вимоги про повернення майна, з посиланням на пункт 5.1.5 Договорів лізингу про можливість примусового повернення майна в беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. При цьому, на думку позивачів, положення пункту 5.1.5 договорів лізингу суперечать іншим положенням договорів, зокрема, пунктам 7.2, 9.3, а отже такі положення не відповідають дійсним намірам сторін при укладенні відповідних договорів, а також створюють суттєвий дисбаланс сторін в частині забезпечення можливості кредитора без зустрічних і пропорційних гарантій для боржника. Такі дії АТ КБ "Приватбанк", на думку позивачів у справі №910/1151/20, є підставою для захисту своїх прав, як від безпосередніх дій відповідачів, так і у відносинах з нотаріусами та органами і особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Отже, предметом розгляду справи № 910/1151/21 є визнання недійсним положень договорів лізингу щодо стягнення майна у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнання права користування (оренди), у т.ч. ТОВ "Лінк Пром" майном (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 993052407221) та зобов`язання Міністерства юстиції України вжити заходів щодо недопущення порушення органами, що здійснюють примусове виконання рішення приватними та державними виконавцями, нотаріусами під час вчинення виконавчих написів, примусового виконання виконавчих написів, виданих на підставі Договорів лізингу. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що правомірність користування спірним майном буде встановлено в межах справи № 910/1151/21, і це впливає на подальший результат розгляду цієї справи, оскільки АТ КБ "Приватбанк" просить виселити ТОВ "Лінк Пром" з нежитлових приміщень як такого, який користується майном без правових підстав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 903/634/20, до Верховного Суду звернулося АТ КБ "Приватбанк" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного господарського суду.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ КБ "Приватбанк" зазначає що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд, зупиняючи апеляційне провадження у цій справі до завершення розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/1151/21, належним чином не обґрунтував підстави такого зупинення, не проаналізував предмети та підстави позовів у цих справах. АТ КБ "Приватбанк" наголошує, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. На думку скаржника, у справі, що переглядається, зібрані всі можливі докази, за якими безперечно можна вирішити спір. З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, скаржник також вказує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Лінк Пром" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін. На думку ТОВ "Лінк Пром", апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що в цьому випадку саме зупинення провадження у справі № 903/634/20 до вирішення пов`язаної з нею справи № 910/1151/21 надасть можливість у подальшому об`єктивно розглянути цю справу, оскільки будуть наявні докази, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку зможе встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду
4.1. 16.08.2021 до Верховного Суду надійшла заява АТ КБ "Приватбанк" про відвід судді Багай Н. О. у справі № 903/634/20, подана 16.07.2021 через засоби поштового зв`язку.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2021 визнано доводи, викладені у заяві АТ КБ "Приватбанк" про відвід судді Багай Н. О. у справі № 903/634/20, необґрунтованими. Передано справу № 903/634/20 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Багай Н. О.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про відвід судді Багай Н. О. у справі № 903/634/20. З урахуванням наведених процесуальних дій, справа № 903/634/20 розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги
4.4. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена, з огляду на таке.
4.5. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
4.6. Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
4.7. Відповідно до пункту 5 частини першої 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
4.8. Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17, від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.
4.9. Предметом спору у цій справі є вимога про виселення суборендаря із займаного нежитлового приміщення, яке належить на праві власності позивачу, після припинення дії договору оренди (суборенди).
4.10. Відповідно, під час розгляду цієї справи суду необхідно встановити правові підстави перебування відповідача у приміщеннях позивача та у випадку відсутності таких правових підстав - відновити порушене право власності позивача та виселити відповідача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.
4.11. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, місцевий господарський суд виходив із такого.
4.12. Порядок дострокового розірвання договору лізингу та умов повернення майна врегульовано положеннями розділу 8 договору лізингу.
4.13. Відповідно до підпункту 8.2.3 пункту 8.2 розділу 8 договору лізингу, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою банку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках: у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів.
4.14. У зв`язку з несплатою належним чином лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 (тридцять) днів, 03.12.2019 банком ТОВ "Сатурн-11" було направлено повідомлення про розірвання, зокрема, договору фінансового лізингу від 20.08.2016 № 4С16069ЛИ з вимогою сплатити заборгованість та за актом прийому-передачі повернути майно.
4.15. У встановлений строк ТОВ "Сатурн-11" в добровільному порядку нерухоме майно банку не повернуло.
4.16. 09.01.2020 у зв`язку з розірванням договору фінансового лізингу від 20.08.2016 № 4С16069ЛИ приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі під номером № 2 про повернення лізингоодержувачем - ТОВ "Сатурн-11 на користь лізингодавця - АТ КБ "ПриватБанк" об`єктів фінансового лізингу, що були передані ТОВ "Сатурн-11" на виконання договору фінансового лізингу від 20.08.2016 № 4С16069ЛИ.
4.17. У межах виконавчого провадження № 61254082 приватним виконавцем Пиць А. А. були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, 21.02.2020 складено акт про передачу майна, що зазначено у виконавчому документів стягувачу. Після підписання акта про передачу майна, зазначеного у виконавчому документі, нерухоме майно перейшло у володіння власника - АТ КБ "ПриватБанк".
4.18. 24.02.2020 позивачем направлено відповідачу - ТОВ "Лінк Пром" та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Сатурн-11" вимогу про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей, яка залишена без задоволення.
4.19. Суд першої інстанції зазначив, що згідно з положеннями статей 761, 774 Цивільного кодексу України договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (оренди, лізингу) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму (оренди, лізингу). У разі втрати чинності договором найму (оренди, лізингу) припиняються права суборендаря на орендоване майно. Тобто договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору найму (лізингу), незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору найму (лізингу) суперечить природі договору оренди. Невчинення стороною договору суборенди дій щодо повернення орендованого майна та його оформлення не є підставою для висновку про чинність зазначених договорів оренди(суборенди), укладених з третьою особою.
4.20. Поряд із цим, задовольняючи клопотання та зупиняючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом розгляду справи № 910/1151/21 є визнання недійсним положень договорів лізингу щодо стягнення майна у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнання права користування (оренди) ТОВ "Лінк Пром" майном. Таким чином, за висновком суду, правомірність користування спірним майном, що буде встановлена в межах справи № 910/1151/21, впливає на подальший результат розгляду цієї справи, оскільки АТ КБ "Приватбанк" просить виселити ТОВ "Лінк Пром" з нежитлових приміщень як такого, який користується майном без правових підстав.
4.21. Однак Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарський суд помилково не врахував, що предметом спору у справі № 910/1151/21 є визнання недійсними з моменту укладення підпункту 5.1.5 пункту 5 договорів фінансового лізингу, в тому числі договору від 20.08.2016 № 4С16069ЛИ; визнання права користування (оренди) за договорами оренди, в тому числі договору від 22.03.2018 № 1/18, які укладені на підставі договору фінансового лізингу, та зобов`язання вжити заходів щодо недопущення порушення прав в тому числі відповідача органами, які здійснюють примусове виконання рішень.
4.22. Як вбачається з договору фінансового лізингу від 20.08.2016 № 4С16069ЛИ, у підпункті 5.1.5 пункту 5 сторони погодили (розділ 5 договору - права та обов`язки банку), що банк має право стягнути з лізингоодержувача майно в беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань з повернення майна за договором. Тобто навіть у випадку визнання цього підпункту недійсним, це жодним чином не впливає на вирішення спору у справі № 903/634/20 предметом спору у якій є виселення відповідача із займаних приміщень у зв`язку із розірванням договору фінансового лізингу.
4.23. Під час здійснення касаційного перегляду оскаржуваної ухвали у цій справі, Верховним Судом враховуються позиції, які викладені у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 903/636/20, яка ухвалена за результатами касаційного перегляду ухвали апеляційного господарського суду про зупинення апеляційного провадження у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Тейлор Холд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "САТУРН-11" про виселення з нежитлового приміщення.
4.24. Крім того, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено яким чином розгляд іншої справи - № 910/1151/21 впливає чи може вплинути на оцінку доказів у справі, рішення у якій переглядаються. Також не встановлено наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
4.25. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 903/634/20 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду справи № 910/1151/21.
4.26. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник з посиланням на частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив про порушення принципу розумності строків розгляду справи судом.
4.27. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", № 30210/96, § 124).
4.28. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
4.29. Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989, § 35,) "Смірнова проти України" (від 08.11.2005, § 66, § 69).
4.30. Колегія суддів вважає, що апеляційний суд необґрунтовано зупинив апеляційний розгляд за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та обставин справи, що мало наслідком порушення принципу змагальності та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді.
4.31. З наведених мотивів оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду повинна бути скасована, а справу № 903/634/20 необхідно передати до апеляційного господарського суду для продовження розгляду, у зв`язку з чим касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" слід задовольнити.