ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4093/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 травня 2021 року (головуючий - Алданова С.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2021 року (суддя Маринченко Я.В.) у справі
за позовом Київського національного лінгвістичного університету
до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц.", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Груп", (4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія"
про витребування із чужого незаконного володіння об`єктів нерухомого майна, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсними договорів іпотеки та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ
Короткий зміст позовних вимог
1. Київський національний лінгвістичний університет (далі також "Позивач") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." (далі також "Відповідач-1"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг" (далі також "Відповідач-2"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Груп" (далі також "Відповідач-3") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" (далі також "Відповідач-4") про:
- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на користь Київського національного лінгвістичного університету гуртожитку (секція 5, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 909520080361; загальною площею 1212,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц.5;
- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на користь Київського національного лінгвістичного університету гуртожитку (секція 4, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 897320480000; загальною площею 722,6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц. 4;
- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на користь Київського національного лінгвістичного університету гуртожитку (секція 6, літ. "А"), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 909557380361; загальною площею 716 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, секц.6;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг", ухвалене 06.11.2020 по першому питанню порядку денного, що оформлене протоколом загальних зборів учасників № 20 від 06.11.2020;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц.", ухвалене 06.11.2020 по першому питанню порядку денного, що оформлене протоколом загальних зборів учасників № 1 від 06.11.2020;
- визнання недійсним договору іпотеки (зареєстрований за номером 6129), укладеного 16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП";
- визнання недійсним договору іпотеки (зареєстрований за номером 6130), укладеного 16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія";
- скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 55171364 від 16.11.2020, 55171601 від 16.11.2020, 55171712 від 16.11.2020.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, позовну заяву Київського національного лінгвістичного університету у даній справі та його ж заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами повернуто заявникові.
2.1. Приймаючи вказану ухвалу про повернення позовної заяви та заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходив з того, що заявлені Позивачем у його позовній заяві вимоги є окремими спорами, що не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, що підтверджують зазначені вимоги. Крім того такі вимоги не є похідними, а тому сумісний розгляд цих вимог суперечить приписам статті 173 ГПК України.
2.2. Зазначені мотиви підтримав й апеляційний господарський суд.
Короткий зміст і узагальнені доводи касаційної скарги
3. Не погодившись із судовими рішеннями, Київський національний лінгвістичний університет звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.
3.1. Касаційна скарга узагальнено обґрунтована тим, що оскаржувані ухвала і постанова є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 4, 173, 174, 236 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що усі вимоги позовної заяви пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, оскільки спрямовані на захист порушеного права власності Позивача. Зокрема вказує, що усі вимоги ґрунтуються на тому, що всі гуртожитки (об`єкти нерухомості щодо яких виник спір) є власністю Київського національного лінгвістичного університету, позаяк побудовані на земельній ділянці, переданій у користування Позивача. Крім того скаржник зазначає, що пред`явлення лише однієї вимоги про витребування майна не зможе в повній мірі захистити порушене право сторони з огляду на передання цього майна в іпотеку. Більше того акцентує на пов`язаності всіх Відповідачів між собою та вчинення ними дій, спрямованих на невиконання умов укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 інвестиційного договору.
Короткий зміст і узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
4. У відзиві ка касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдинг" заперечує проти наведених скаржником доводів та вважає їх безпідставними. Просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
5. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
6. Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
7. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
7.1. Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
7.2. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
8. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
9. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
10. Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
11. Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
12. Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
12.1. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
12.2. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
12.3. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
12.4. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
13. Водночас у цій частині варто також враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду (див. висновки Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 910/4040/20).
14. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
14.1. За змістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
14.2. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій та п`ятій вказаної статті.
14.3. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
15. Частинами 1 і 2 статті 300 ГПК України імперативно визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що Позивач звернувся до Відповідачів із позовними вимогами про витребування із чужого незаконного володіння об`єктів нерухомого майна, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсними договорів іпотеки та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (пункт 1 цієї Постанови).
16.1. При цьому, суди установили, що вимога про витребування у Відповідача-1 об`єктів нерухомості обґрунтована тим, що вказані об`єкти є власністю Позивача згідно інвестиційного договору, так як побудовані на земельній ділянці, переданій в користування університету.
16.2. Підстави позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Відповідача-2, оформлених протоколом № 20 від 06.11.2020, та учасників Відповідача-1, оформлених протоколом № 1 від 06.11.2020, обґрунтовані, зокрема, посиланням на порушення порядку їх прийняття та незаконне виділення (створення) Відповідачем-2 нової юридичної особи - Відповідача-1.
16.3. Позовні ж вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки, що укладались між Відповідачем-1 та Відповідачами-3, 4, та скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, обґрунтовані невідповідністю оспорюваних правочинів вимогам закону на час їх укладення.
17. За викладеного, Верховний Суд не вбачає порушень вказаних вище норм процесуального права при наданні судами висновку про те, що Позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку вказані вимоги є окремими спорами, що не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, що підтверджують ці вимоги.
18. Аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
18.1. Отже, за приписами частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати їх як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним з урахуванням конкретних обставин справи та за власним переконанням, а тому не застосування місцевим судом своїх повноважень по роз`єднанню позовних вимог не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
19. Доводи скаржника про пов`язаність усіх позовних вимог та неможливість захисту порушеного права лише шляхом пред`явлення позову про витребування майна з огляду на його передачу в іпотеку, обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки такі доводи жодним чином не доводять правомірність об`єднання цих вимог з вимогами про визнання недійсними рішень загальних зборів Відповідачів - 1, 2.
20. Посилання ж на пов`язаність всіх Відповідачів між собою та вчинення ними дій, спрямованих на невиконання умов інвестиційного договору, колегія суддів Касаційного господарського суду також відхиляє, оскільки, як раціонально зазначив апеляційний господарський суд, вказані обставини підлягають з`ясуванню в рамках розгляду спорів по суті та не можуть бути підставою для висновку про правомірність об`єднання вищенаведених позовних вимог.
21. При цьому, як і суди попередніх інстанцій, Верховний Суд звертає увагу скаржника на тому, що повернення даної позовної заяви у зв`язку з недотриманням правил об`єднання позовних вимог не позбавляє Позивача права на судовий захист шляхом пред`явлення окремих позовів.