ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2878/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ ІНВЕСТМЕНТС Україна",
боржник - Спільне Українсько-Англійське підприємство (Товариство з обмеженою відповідальністю) "Конкорд Інтернешнл ЛТД",
ліквідатор - арбітражний керуючий Дарієнка В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Десятий Причал" за вх. № 3932/2021
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021
у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючий), Мишкіної М.А., Богатиря К.В.
та на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016
у складі колегії суддів: Воронюка О.Л. (головуючий), Лашин В.В., Величко Т.А.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ ІНВЕСТМЕНТС Україна"
до Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю) "Конкорд Інтернешнл ЛТД"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 27.04.2016 постановою Господарського суду Одеської області від у справі № 916/2878/14 визнано банкрутом Спільне Українсько-Англійське підприємство (Товариство з обмеженою відповідальністю) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" (далі - СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл"); відкрито відносно СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл" ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О.
2. 01.02.2021, не погодившись із вказаною постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Десятий Причал" (далі - ТОВ "Десятий причал") звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 по справі № 916/2878/14 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
3. ТОВ "Десятий причал" стверджує, що 27.06.2015 між ним та СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" було укладено попередній договір купівлі-продажу приміщень №5437, відповідно до умов якого ТОВ "Десятий Причал" здійснило попередню оплату половину вартості зазначених приміщень. 30.03.2018, вже після визнання Господарським судом Одеської області СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" банкрутом, вніс додатково одну третю вартості приміщень. Як стверджує ТОВ "Десятий причал", на сьогоднішній день, СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" ухиляться від укладення основного договору і відмовлялося повертати отримані від ТОВ "Десятий Причал" за договором кошти. В результаті запиту в порталі "Судова влада" була знайдена інформація про існування процедури банкрутства щодо зазначеного товариства.
4. Таким чином, на думку апелянта, визнання боржника банкрутом прямо впливає на інтереси ТОВ "Десятий Причал" як на кредитора, однак, судом в оскаржуваній постанові не було враховано даних обставин, не було залучено ТОВ "Дитячий Причал" до участі у справі.
5. Крім того, ТОВ "Десятий причал" вважає, що постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом прийнята за неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
6. 12.03.2021 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора Дарієнко В.Д. надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал" на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14, в якому ліквідатор стверджує, що ТОВ "Десятий причал", через п`ять років після визнання боржника банкрутом, будучи особою, що не набула статусу кредитора або іншого учасника провадження у справі про банкрутство та щодо якої постановою місцевим господарським судом не вирішено питання про її права та інтереси, безпідставно звертається із вказаною апеляційної скаргою. Ліквідатор вказує, що ні матеріали справи, ні матеріали апеляційної скарги не містять жодних доказів наявності будь-яких господарських, фінансових чи правових зв`язків ТОВ "Десятий причал" та банкрута чи наявності будь-яких грошових зобов`язань перед скаржником. Таким чином, ліквідатор стверджує про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал" на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
7. 10.02.2021 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду поновлено ТОВ "Десятий причал" процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал" на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14.
Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду
8. 23.03.2021 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/2878/14 клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий Причал" на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14 задоволено; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий Причал" на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14.
9. Апеляційний господарський суд встановив, що ТОВ "Десятий Причал" не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, тобто не є учасником цієї справи та дійшов висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 916/2878/14 про банкрутство, а права скаржника оскаржуваною ухвалою не порушені, рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 по справі № 916/2878/14, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий Причал" на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. 01.04.2021 ТОВ "Десятий Причал" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14.
11. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал", чим порушено приписи статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
12. 16.04.2021 касаційну скаргу ТОВ "Десятий Причал" передано колегії суддів у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.
13. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. та обранням судді Катеринчук Л.Й. суддею Великої Палати Верховного Суду строком на три роки з 07.12.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2878/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.05.2021.
14. 06.05.2021 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Десятий Причал" в частині оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі № 916/2878/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 про закриття апеляційного провадження у справі № 916/2878/14 залишено без руху.
15. У зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2878/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2021.
16. 02.08.2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 916/2878/14 за касаційною скаргою ТОВ "Десятий Причал" в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 про закриття апеляційного провадження в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
17. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2878/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.08.2021.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
18. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали про закриття апеляційного провадження на постанову суду господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий Причал".
21. Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
22. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
23. За змістом частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
24. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
25. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
26. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
27. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
28. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
29. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
30. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
31. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
32. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
33. Частина перша статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
34. Частиною п`ятою статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
35. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, поряд з цим відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України внесені не були.
36. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
37. Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми Кодексу України з процедур банкрутства. (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
38. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
39. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
40. Так, відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
41. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
42. Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
43. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
44. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
45. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
46. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.
47. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
48. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
49. За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
50. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
51. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
52. У даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Десятий причал" не має статусу конкурсного кредитора або іншого учасника справи про банкрутство у даній справі № 916/2878/14 про банкрутство СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД" в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, тобто не є учасником цієї справи.
53. Другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
54. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
55. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
56. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
57. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
58. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
59. Пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
60. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
61. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
62. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
63. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Одеської області від 27.04.2016, на яку ТОВ "Десятий причал" подало апеляційну скаргу, питання про права, інтереси та(або) обов`язки ТОВ "Десятий причал" не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов`язки цієї юридичної особи.
64. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал" на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 916/2878/14 про банкрутство СУАП (ТОВ) "Конкорд Інтернешнл ЛТД", а оскаржуваною постановою про визнання боржника банкрутом не вирішувались питання про права та інтереси та(або) обов`язки скаржника, отже ТОВ "Десятий причал" не наділено правом на апеляційне оскарження у даній справі постанови Господарського суду Одеської області від 27.04.2016.
65. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправомірності закриття апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Десятий причал" на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні в силі законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.
66. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
67. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.