ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/13660/19
адміністративне провадження № К/9901/153/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/13660/19
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Злагода" до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - ГУ Держпраці) про скасування припису та постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою СТОВ "Злагода"
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бершова Г.Є., суддів Чалого І.С., Ральченка І.М.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.12.2019 СТОВ "Злагода" звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати припис ГУ Держпраці про усунення виявлених порушень від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П та постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, прийнятими на підставі висновків акта інспекційного відвідування, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки ГУ Держпраці про порушення СТОВ "Злагода" частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є помилковими, упередженими та такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а також зроблені без повного з`ясування обставин справи та їх аналізу у відповідності до вимог чинного законодавства з огляду на те, що особи щодо яких встановлені порушення в акті інспекційного відвідування не перебували з підприємством у трудових відносинах, а перебували з ним у цивільно-правових відносинах на підставі договорів підряду. Крім того, позивач вважає, що при проведенні інспекційного відвідування відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства України щодо процедури його проведення, зокрема, інспекційне відвідування було проведено за відсутності обґрунтованих підстав для його проведення.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16.06.2020 задовольнив позовні вимоги.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.12.2020 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 30.12.2020 СТОВ "Злагода" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 12.01.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 27.01.2021 від ГУ Держпраці до Верховного Суду надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди встановили, що ГУ Держпраці на підставі направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 04.10.2019 №02.03-03/3065 було здійснено інспекційне відвідування СТОВ "Злагода" на предмет додержання вимог законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
У ході інспекційного відвідування на вимогу про надання/поновлення документів від 07.10.2019 №ХК6708/296/НП СТОВ "Злагода" листом від 16.10.2019 №33 були надані ГУ Держпраці документи за переліком відповідного додатку.
За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ, в якому було зазначено, що СТОВ "Злагода" порушено частину третю статті 24 КЗпП України, а саме: 22 працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судами встановлено, що СТОВ "Злагода" з 11-ма громадянами були укладені однакові за змістом договори підряду, пунктами 1.2, яких передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: пахота, боронування, культивація, дискування, розкидання мінеральних добрив, підвоз мінеральних добрив в поле, підвіз води до гербіцидів на поле, догляд за станом сівалки під час посіву, погрузочні роботи маніпулятором, посів, збирання врожаю, пряме комбайнування врожаю, чергування на пожежному тракторі, стропальні роботи, ремонтні роботи, транспортні роботи (інші), роботи по господарству (господарські роботи, погрузка на Т-156, транспортні роботи на Т-156, міжрядний обробіток соняшнику, чергування в полі з плугом, а саме, з наступними громадянами: з ОСОБА_1 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/03; з ОСОБА_2 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/11; з ОСОБА_3 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/13; з ОСОБА_4 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/20; зі ОСОБА_5 : договір підряду від 12.07.2019 №12-07/01; з ОСОБА_6 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/07; з ОСОБА_7 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/05; з ОСОБА_8 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/01; з ОСОБА_9 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/21; з ОСОБА_9 договір підряду від 02.09.2019 №02-09/02; з ОСОБА_10 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/12; з ОСОБА_11 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/06.
Відповідно до пункту 1.4. договорів підряду, завдання на виконання робіт надається Замовником Підряднику в усній або письмовій формі. У разі оформлення завдання в письмовій формі таке завдання вручається Підряднику, або надсилається йому за допомогою поштового або факсимільного зв`язку, або електронною поштою.
Пунктом 2.2. вказаних договорів визначено, що замовник має право давати підряднику рекомендації та вказівки, що стосуються виконання робіт, перевіряти хід і якість виконання підрядником робіт.
Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 договорів підряду ціни робіт погоджуються сторонами у додатках до договору, але плата за виконані роботи не може становити менше, ніж 4173,00 грн. за місяць.
Підпунктом 5.2 пункту 5 договорів встановлено, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, техніки та засобів, переданих йому замовником, та відповідає перед замовником за їх втрату або пошкодження.
Також, СТОВ "Злагода" з 3-ма громадянами ( ОСОБА_12 : договір від 01.04.2019 підряду №01-04/08; з ОСОБА_13 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/15; зі ОСОБА_14 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/14) були укладені однакові за змістом договори підряду, пунктом 1.2. яких передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати такі роботи: підвезення добрив та насіння соняшнику, підвіз пшениці на посів, перевезення зерна на вагони, перевезення зерна або соняшнику між відділеннями, підвіз мінеральних добрив на поле, догляд за станом сівалки під час посіву, перевезення зерна або соняшнику із складу в склад, відвіз зерна або соняшнику від комбайну на тік, підвіз води до гербіцидів, ремонтні роботи, роботи по господарству (господарські роботи), пряме комбайнування врожаю, пахота, культивація, дискування.
Також, СТОВ "Злагода" з 2-ма громадянами ( ОСОБА_15 : договір підряду від 03.04.2019 №03-04/01; ОСОБА_16 : договір підряду від 03.04.2019 №03-04/02) були укладені однакові за змістом договори підряду, пункту 1.2. яких передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати такі роботи: ручні роботи на току, ремонтні роботи, роботи по господарству (господарські роботи), протравка насіння.
СТОВ "Злагода" з 1-м громадянином ( ОСОБА_17 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/19) був укладений договір підряду, пунктом 1.2. якого передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати такі роботи: протравка насіння, ремонтні роботи, роботи по господарству, догляд за станом сівалки під час посіву.
СТОВ "Злагода" з 1-м громадянином ( ОСОБА_18 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/16) був укладений договір підряду, пункт 1.2. якого передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати такі роботи: протравка насіння, ремонтні роботи, роботи по господарству (господарські роботи), закачування води помпою на гербіциди, обслуговування ЗАВ-соняшник, ручні роботи на току.
Також, СТОВ "Злагода" з 3-ма громадянами ( ОСОБА_19 : договір підряду від 01.02.2019 №01-02/01 - на території тракторної бригади Замовника; з ОСОБА_20 : договір підряду від 02.09.2019 №02-09/01 - на території току Замовника; з ОСОБА_21 : договір підряду від 02.05.2019 №02-05/01 - на території тракторної бригади і току Замовника) були укладені однакові за змістом договори підряду, пунктом 1.2. яких передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати такі роботи: проведення нагляду за цілісністю та неушкодженістю майна Замовника (надалі - "матеріальні цінності"), що знаходиться на території Замовника за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Довгеньке, вул. Борисова, 51 (надалі - "Територія"), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
СТОВ "Злагода" з 1-м громадянином ( ОСОБА_22 : договір підряду від 01.04.2019 №01-04/04) був укладений договір підряду, пунктом 1.2. якого передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати слюсарні роботи.
Також за результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці було складено припис про усунення виявлених порушень від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П, а саме: усунути порушення частини третьої статті 24 КЗпП України зі строком усунення - до 15.11.2019.
Вказаний акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ разом з приписом про усунення виявлених порушень від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П було отримано СТОВ "Злагода" 18.10.2019 поштовим зв`язком, що підтверджується копією конверту та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення №6102230004306.
28.10.2019 СТОВ "Злагода" було подано до ГУ Держпраці скаргу на припис про усунення виявлених порушень від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П у строк, передбачений пунктом 30 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019№823.
Листом від 22.10.2019 №0803 позивача було повідомлено щодо розгляду справи про накладення штрафу (лист) та направлено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 22.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ/П/ТД, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовою квитанцією від 23.10.2019.
31.10.2019 ГУ Держпраці ухвалено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6708/296/НП/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2 754 180, 00 грн за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
Вказану постанову СТОВ "Злагода" отримано 04.11.2019 поштовим зв`язком, що підтверджується копією конверту, описом та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення №6102230136474.
СТОВ "Злагода", не погодившись з зазначеним приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про порушення СТОВ "Злагода" частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме: фактичне допущення до роботи на підприємстві 22 працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач із вказаними вище особами не перебував у трудових відносинах, а перебував у цивільно-правових відносинах на підставі договорів підряду, укладених між СТОВ "Злагода" як замовником та цими особами як підрядниками.
9. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із правомірності ухвалення стосовно СТОВ "Злагода" спірних припису та постанови, оскільки укладені із 22 працівниками договори підряду відповідають ознакам трудових відносин, що свідчить про фактичний допуск працівників до роботи без укладання трудових договорів.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункт 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823. Також судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що відповідальність, передбачена абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України пом`якшена. Крім того, судом апеляційної інстанції не дослідженні договори підряду, які були укладені між СТОВ "Злагода" та 22-ма громадянами, як підрядниками, з яких видно, що всі вони закінчили свою дію, відтак вимога ГУ Держпраці, викладена у приписі про усунення виявлених порушень від 16.10.2019 № ХК6708/296/НП/АВ/П - видати накази про прийняття на роботу цих 22 осіб, є незаконною та такою, що фактично не може бути виконана. Окрім того, судом апеляційної інстанції не досліджено додатки до вказаних вище договорів, завдання, акти виконаних робіт, відомості на виплату грошей та видаткові касові ордери до цих договорів, а також звіти про суми нарахованої заробітної плати та відповідні квитанції про подання СТОВ "Злагода" цих звітів, платіжних доручень про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І-IV квартали 2019 року та відповідні квитанції про подання СТОВ "Злагода" цих податкових розрахунків, якими підтверджуються, зокрема, те, що зазначені вище договори підряду є правомірними, підрядниками укладені добровільно та не оспорювались; СТОВ "Злагода" своєчасно та в повному обсязі виконувались обов`язки по сплаті за всіма договорами підряду єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору; підрядники виконували різні види робіт, з різним обсягом та у різних місцях. Тобто, підрядники не здійснювали рівномірну трудову функцію за певною посадою на визначеному робочому місці та їх винагорода не свідчить про отримання ними заробітної плати.
11. У відзиві на касаційну скаргу позивача ГУ Держпраці вказує на законність та обґрунтованість постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, у зв`язку із чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги відповідача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (далі - Конвенція Міжнародної організації праці) система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.
15. Пунктом "а" статті 3 вказаної Конвенції визначено, що завданнями системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.
16. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
17. КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
18. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпП України).
19. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
20. Згідно із статтею 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
21. Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
22. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
23. Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
24. Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
25. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ГУ Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
26. Так, відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
28. Пунктом 2 Порядку № 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
29. Згідно з підпунктом 3 пункту 5 вказаного Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
30. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №823).
31. Згідно з пунктом 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
32. Пунктом 29 Порядку №823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
33. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ГУ Держпраці як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
34. Як видно з матеріалів справи, 04.10.2019 керівником ГУ Держпраці було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування СТОВ "Злагода" з питань виявлення неоформлених трудових відносин, оформлене наказом №1754. На підставі вказаного наказу відповідачем було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 04.10.2019 №02.03-03/3065, копію якого отримав директор СТОВ "Злагода" ОСОБА_23 під особистий підпис.
35. Отже, на думку колегії суддів перевірку позивача було проведено правомірно, за наявності законних підстав для її проведення.
36. За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16.10.2019 №ХК6708/296/НП/АВ, в якому було зазначено, що СТОВ "Злагода" порушено частину третю статті 24 КЗпП України, а саме: 22 працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
37. Також за результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці було складено припис про усунення виявлених порушень частини третьої статті 24 КЗпП України зі строком усунення - до 15.11.2019.
38. За змістом статті 265 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
39. Згідно із частиною четвертою статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
40. При цьому, відповідно до частини сьомої статті 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
41. У справі, яка розглядається суди встановили, що оспорювану постанову про накладення на позивача штрафу ухвалено відповідачем за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме за допуск до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 22 працівників.
42. Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
43. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
44. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
45. Відповідно до статті 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-XII) працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
46. Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
47. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).
48. Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
49. Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
50. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).
51. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).
52. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
53. Підрядник, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
54. З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
55. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
56. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
57. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18.
58. Ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із встановлених у справі обставин про наявність укладених між позивачем та 22-ма громадянами договорів підряду, та предметів цих договорів, за якими ці особи повинні були виконати певні роботи, які відповідають ознакам трудових відносин.
60. Разом з цим, на думку колегії суддів такі висновки є передчасними, оскільки судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки змісту робіт виконуваних 22-ма громадянами, з якими позивачем було укладено договори підряду, можливості виконувати такі роботи за цивільно-правовою угодою, чи був у замовника після кожного разу виконання робіт певний результат, виражений у матеріальному вигляді, зокрема, зібраний врожай, посіяні сільгоспкультури, внесення добрива, тощо. Тобто, судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача та наданим на їх обґрунтування доказам, зокрема цінам конкретних робіт та одинцям виміру цих робіт, завданням на виконання робіт за цими договорами, актам виконаних робіт, видатковим касовим ордерам, відомостям на виплату грошей.
61. Крім того позивач на обґрунтування своїх позовних вимог та в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що факт віднесення правовідносин, що склалися між ним та громадянами, з якими у нього були укладені договори підряду, до цивільно-правових підтверджується, зокрема сплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими розрахунками, квитанціями, однак такі судом апеляційної інстанції досліджені не були.
62. Окрім цього, судом апеляційної інстанції не було з`ясовано та не надано правої оцінки строку дії укладених договорів між позивачем та 22-ма громадянами, строк їх виконання та припинення, що в свою чергу вплинуло на оцінку судом апеляційної інстанції законності винесеного позивачу припису.
63. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишились обставини яким чином організовувалась та виконувалась робота, зазначена у цих договорах.
64. Також судом апеляційної інстанції не надано парової оцінки науково-правовому висновку, наданому Науково-дослідним інститутом правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України 30.11.2020 щодо юридичної природи деяких договорів підряду, укладених між СТОВ "Злагода" та громадянами.
65. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.
66. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
67. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
68. При цьому, при новому розгляді справи, суди повинні також враховувати концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment).
69. Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються "підпорядкованість" та "залежність". У пункті 13 Рекомендацій "підпорядкованість" проявляється, якщо робота: виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; виконується працівником особисто; виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; має характерну тривалість/продовжуваність; вимагає особисту присутність працівника; передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.
70. При встановленні трудових відносин за допомогою критерію "залежності" беруться до уваги наступні елементи: періодичність виплати винагороди працівнику; той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника; виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; відсутність фінансового ризику у працівника.
71. Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.
72. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
73. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
74. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
75. Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
76. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення вищевказаних обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості.
77. За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
78. Відповідно до частини четвертої наведеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
79. Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судом апеляційної інстанції та не були ним досліджені, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якому необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, аргументам учасників справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,