ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 420/6428/19
адміністративне провадження № К/9901/12896/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю позовом "ОНБУД-МЕТ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНБУД-МЕТ" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 (Головуючий суддя Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.),
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНБУД-МЕТ" (далі - позивач, ТОВ "ОНБУД-МЕТ", Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 №0002741401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 439ʼ907,00 грн (в тому числі, за податковими зобов`язаннями - 351ʼ925,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 87ʼ981,00 грн) та податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 №0002751401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 519ʼ535,00 грн (в тому числі, за податковими зобов`язаннями - 415ʼ628,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 103ʼ907,00 грн).
Обґрунтовуючи позов, позивач вказував, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.09.2019 №37/15-32-05-01/40826170, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, про безтоварний характер господарських операцій із контрагентами-постачальниками ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Нібор", ТОВ "Укрвентпром", ТОВ "Сфера-А", ТОВ "Ребіліті", ТОВ "Пріоритет-Буд", ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг" (далі - контрагенти-постачальники) є безпідставними. Позивач стверджував, що реальність господарських операцій з придбання Товариством будівельно-ремонтних робіт та товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) у цих контрагентів, за результатами яких Товариство сформувало податковий кредит та витрати, підтверджена цивільно-правовими договорами та первинними документами, такими як видаткові та податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, акти здачі - прийняття робіт.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що під час податкової перевірки позивач не підтвердив задекларовані суми витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів та послуг у зазначених контрагентів-постачальників з огляду на фіктивне підприємництво з боку останніх.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2020 позов ТОВ "ОНБУД-МЕТ" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21.10.2019 №0002741401, №0002751401. Суд першої інстанції, враховуючи види діяльності ТОВ "ОНБУД-МЕТ" у сфері будівництва, прийняв надані позивачем документи як належні докази у справі, що підтверджують операції з постачання підрядних робіт та товарів ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Нібор", ТОВ "Укрвентпром", ТОВ "Сфера-А", ТОВ "Ребіліті", ТОВ "Пріоритет-Буд", ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг" позивачу.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ "ОНБУД-МЕТ" витрати на правничу допомогу у розмірі 29ʼ340,32 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 зазначені рішення суду першої інстанції скасовані, а в позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні контрагенти-постачальники не мали матеріально-технічних умов та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; номенклатура придбаних ними товарів/ послуг не відповідала предмету поставки на користь Товариства, що виключає посередництво контрагентів-постачальників в поставках; податкові накладні на операції з постачання товару ( послуг), зокрема вантажного автомобіля "FIАТ Ducato" 2013 року випуску на адресу Товариства не реєстрували, до контролюючих органів не звітували, внаслідок чого втратили статус платника ПДВ за рішенням контролюючого органу. Щодо контрагентів-постачальників у кримінальних провадженнях установлені обставини, які свідчать про фіктивність підприємницької діяльності з їхнього боку та їх державну реєстрацію з метою незаконної податкової мінімізації. Позивач не надав на запит контролюючого органу накази та акти інвентаризації за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, які б підтверджували рух ТМЦ по операціях з контрагентами-постачальниками, договір від 03.09.2018 №03/09-5 з ТОВ "Пріоритет-Буд" та первинні документи по взаємовідносинах з останнім, а також із ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг". Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган довів правомірність податкових повідомлень-рішень, а позивач не спростував довід відповідача про безтоварність операцій з контрагентами-постачальниками.
ТОВ "ОНБУД-МЕТ" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 залишити в силі.
Правовою підставою касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 позивач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.03.2018 (справа №814/3520/13-а), від 31.07.2018 (справа №815/3725/13-а), від 03.04.2018 (справа №804/1963/17).
Позивач також вказав, що висновок суду першої інстанції щодо реальності операцій з придбання ним товарів та послуг у ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Нібор", ТОВ "Укрвентпром", ТОВ "Сфера-А", ТОВ "Ребіліті", ТОВ "Пріоритет-Буд", ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг" відповідає доказам у справі, а застосування норм права судом першої інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, однак, які не були враховані судом апеляційної інстанції у цій справі. На підтвердження цього позивач навів також постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 17.01.2018 у справі №804/8941/13-а, від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а, від 15.05.2018 у справі №815/423/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 26.06.2018 №826/5522/14, від 26.06.2018 у справі №826/548/17, від 2/3.07.2019 у справі №2а/0370/307/11, від 30.08.2019 №804/17176/14, від 21.01.2020 у справі №814/2335/14, від 05.02.2020 у справі №823/1519/16, від 20.02.2020 у справі №802/1255/17-а, від 03.09.2019 у справі №810/611/14-а, від 20.11.2018 у справі №2а/1270/8357/12, від 12.06.2018 у справі №813/5577/15, від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі №826/25442/15, від 11.09.2018 у справі №810/2677/17, від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 30.08.2019 у справі №804/17176/14, від 15.04.2020 у справі №420/6428/19, від 13.11.2018 у справі №802/1180/17-а, від 23.10.2018 у справі №814/3061/13-а, від 15.10.2019 у справі №802/1921/16-а, від 01.10.2019 у справі №808/4051/14, від 23.10.2018 у справі №815/2946/13-а, від 17.04.2018 у справі №820/475/17) та постанову Верховного Суду України від 27.10.2015 у справі №21-1539а15.
У заяві, що надійшла до Суду після відкриття касаційного провадження у цій справі, позивач просить під час розгляду справи врахувати сталу практику Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постановах від 24.06.2020 у справі №826/23538/15, від 17.06.2020 у справі №640/1439/19, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18, від 18.05.2020 у справі №826/1281/16.
Верховний Суд ухвалою від 01.06.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
Касаційне провадження у цій справі відповідно до зазначеної у касаційній скарзі підстави відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС: неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач на підтвердження доводу, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, посилається, зокрема на висновки Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 у справі №826/14920/13, від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, від 17.03.2020 у справі №820/5934/15 стосовно достатності первинних документів, що дають право на податковий кредит та формування витрат, у разі коли господарські операції, на які виписані первинні документи, фактично не відбулися.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення проти касаційної скарги відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, прийняті ГУ ДПС на підставі акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОНБУД-МЕТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 від 23.09.2019 №37/15-32-05-01/40826170 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (ПК), статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пунктів 5, 7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", та, як наслідок, заниження задекларованих ТОВ "ОНБУД-МЕТ" показників у рядку 2120 "Інші операційні доходи" податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 351ʼ925,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 246ʼ010 грн; за 2017 рік - 46ʼ780,00 грн; за 2018 рік - 59ʼ134,00 грн, та ПДВ на загальну суму 415ʼ629,00 грн, в тому числі: за жовтень 2016 року - 36ʼ000,00 грн; за листопад 2016 року - 28ʼ288,00 грн; за грудень 2016 року - 214ʼ674,00 грн; за лютий 2017 року - 64ʼ586,00 грн; за березень 2017 року - 30ʼ892,00 грн; за лютий 2018 року - 41ʼ189,00 грн.
Висновки контролюючого органу щодо вчинення позивачем податкових правопорушень обґрунтовані посиланням на встановлені заходами податкового контролю обставини щодо відсутності у ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Нібор", ТОВ "Укрвентпром", ТОВ "Сфера-А", ТОВ "Ребіліті", ТОВ "Пріоритет-Буд", ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг" (за операціями з придбання товарів та послуг у цих контрагентів-постачальників контролюючий орган зробив відповідні зміни у податковому обліку Товариства) необхідних умов (складських приміщень, транспортних засобів тощо, трудових ресурсів) для виконання підрядних робіт та поставки товарів. Номенклатура придбаних контрагентами-постачальниками товарів/послуг не відповідає номенклатурі реалізованих позивачу, ланцюг постачання цих товарів/послуг не встановлено; контрагенти-постачальники до контролюючих органів не звітують та визнані такими, що втратили статус платника ПДВ за рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації їх платниками цього податку (ТОВ ʼʼНіборʼʼ - свідоцтво платника ПДВ №200269840 анульовано 20.04.2018; ТОВ ʼʼУкрвентпромʼʼ - свідоцтво платника ПДВ №20018183 анульовано 28.03.2018; ТОВ ʼʼРебілітіʼʼ - свідоцтво платника ПДВ №200296872 анульовано 01.08.2018; ТОВ ʼʼГранітбудмонтажʼʼ - свідоцтво платника ПДВ №200283592 анульовано 15.04.2019); ТОВ ʼʼНібор, ТОВ ʼʼУкрвентпромʼʼ, ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг" фігурують у кримінальних провадженнях (від 24.03.2017 №32017100110000035; від 08.02.2016 №12016260000000128; від 09.10.2018 №32018100000000176), порушених за фактом ухилення від сплати податків до бюджету та фіктивного підприємництва.
На неодноразові запити контролюючого органу Товариство не надало: накази по підприємству та акти інвентаризації за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, договір від 03.09.2018 №03/09-5 із ТОВ "Пріоритет-Буд", первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ "Пріоритет-Буд" та із ТОВ "Скай Сіті Інжиніринг".
У підсумку, контролюючий орган не визнав задекларовані Товариством фінансові показники операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками, в тому числі, і суми податкового кредиту, як за операціями, які не мають реального змісту.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік