Постанова
Іменем України
30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 619/1534/17
провадження № 61-3598св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Кантемир Ірина Олексіївна, Дергачівська міська рада Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Кантемир Ірина Олексіївна, про усунення особи від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Дергачівська міська рада Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року у складі судді Калмикової Л. К. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточнивши який просила усунути ОСОБА_2 від права спадкування за заповітом та за законом відносно спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 22 квітня 2014 року її батько ОСОБА_3 заповів її неповнолітній доньці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки за цією ж адресою.
02 лютого 2017 року вона як представник неповнолітньої ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир І. О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та дізналася, що 27 листопада 2014 року її батько склав заповіт на земельну ділянку площею 8,10 га та 1/2 частину земельної ділянки площею 4,51 га, що розташовані на території Дергачівської міської ради (КСП "Дергачі"), для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на користь своєї дружини ОСОБА_2, а 14 січня 2015 року він заповів їй і будинок АДРЕСА_1 .
Заповітами, що складені на ім`я ОСОБА_2, її батько заповів усе своє майно на користь дружини, хоча він завжди стверджував, що все його майно належить його єдиній онуці ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 постійно скаржився сусідам і родичам на сварки в сім`ї, на те, що дружина обмежувала коло його спілкування, забороняла спілкуватися з донькою та онукою, створювала певну ізоляцію навколо нього, відібрала паспорт та інші особисті документи, і сказала, що допоки він не складе на її ім`я новий заповіт -документи не поверне.
У період перебування батька на стаціонарному лікуванні в Дергачівській ЦРЛ з 23 лютого до 07 березня 2014 року ОСОБА_2 жодного разу не зайшла до лікаря, не відвідувала батька та не допомагала йому. Відвідували батька лише вона зі своєю матір`ю ОСОБА_5, а також оплачували його лікування.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити з підстав, передбачених частиною другою статті 1224 ЦК України.
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому з урахуванням заяви від 17 квітня 2018 року просила визнати за нею
право власності на:
- житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку № НОМЕР_1, кадастровий номер 6322010100:01:000:0366, площею 8,1023 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дергачівської міської ради, КСП "Дергачівський" Харківської області;
- 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_2, кадастровий номер 6322010100:01:000:033800, площею 4,5114 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дергачівської міської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування зустрічних вимог указувала, що вона з 04 червня 2005 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті 27 листопада 2014 року склав на її ім`я заповіт, яким заповів їй земельну ділянку площею 8,10 га та 1/2 частину земельної ділянки площею 4,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дергачівської міської ради, КСП "Дергачівський" Харківської області.
14 січня 2015 року ОСОБА_3 склав на її ім`я заповіт, яким заповів їй спірний будинок та все своє майно, яке на день його смерті буде йому належати, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося.
Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла в установлений законом строк шляхом подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир І. О.
Однак приватний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, оформити спадщину іншим шляхом вона не має можливості.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила зустрічний позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 18 грудня 2019 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. " А-1" з сіньми літ. "а", із сіньми літ. "а1" загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею 47,3 кв. м, надвірні будівлі: гараж літ. "Б", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", погріб літ. "Д", вбиральня літ. "Е", сарай літ. "Ж", огорожа № 1-2, на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 8,1026 га, кадастровий номер 6322010100:01:000:0366, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дергачівської міської ради, КСП " Дергачівський" Харківської області, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ХР № 072753, виданого 10 серпня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Дергачівської міської ради Харківської області від 28 грудня 1999 року № 242/4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1786, в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 4,5114 га, кадастровий номер 6322010100:01:000:0338, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дергачівської міської ради, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 липня 2007 року, виданим державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_6, реєстровий номер 1-2120, в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не довела, що ОСОБА_2 умисного перешкоджала ОСОБА_3 скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню в неї права на спадкування після його смерті, тому немає підстав для усунення її від спадкування після смерті чоловіка.
За життя ОСОБА_3 на праві власності належало майно, яке він заповів 27 жовтня 2014 року та 14 січня 2015 року своїй дружині ОСОБА_7, яка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відмовою нотаріуса, тому зустрічний позов ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 17 листопада 2020 року рішення
Дергачівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 березня 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо усунення особи від спадкування на підставі частини другої статті 1224 ЦК України; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального прав, що полягало в неправильному тлумаченні закону. Апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки не надав оцінки доказам, на які посилалася позивач у своїй скарзі, а саме показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що призвело до порушення конвенційного права позивача на захист, в результаті чого висновки апеляційного суду про те, що немає доказів, є хибними.
Доказом перешкоджання складенню заповіту може бути ізоляція особи, позбавлення її можливості користуватися телефоном, вилучення паспорта тощо.
Суд дійшов висновку, що для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 1224 ЦК України необхідно довести факт ізоляції, вилучення паспорту, позбавлення можливості користування телефоном. Однак законодавчо не визначено, які саме дії свідчать про перешкоджання складанню заповіту.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання позивача про виклик та допит свідків і не дослідив звукозаписів допиту свідків у суді першої інстанції, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
23 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому вказує на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Аргументи касаційної скарги висновки судів не спростовують, позивач не довела, що спадкодавець ОСОБА_3 був ізольований внаслідок умисних дій відповідача, що не давало йому змоги скласти новий заповіт на онуку, внести до заповіту зміни, скасувати заповіти і цим сприяти виникненню права на спадкування в онуки чи в інший спосіб або зменшенню їх частки у спадщині.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.