Постанова
Іменем України
30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 301/2160/20
провадження № 61-10800св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Іршавський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Івано-Франківськ),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Іршавський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Іршавський РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)), про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.
Позовна заява мотивована тим, що з 28 січня 2006 року він з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі.
У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають з відповідачем.
Вказував, що шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2020 року.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2020 року його зобов`язано до сплати аліментів на утримання трьох дітей
у розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову - 30 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Зазначав, що з моменту відкриття виконавчого провадження за цим рішенням суду він сплачував аліменти в повному обсязі та своєчасно.
Вказував, що має нову сім`ю, в якій у нього народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, вона разом із дочкою знаходяться на його утриманні.
Вважав, що вказане свідчить про зміну матеріального становища позивача та є підставою для зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2020 року.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання їхніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зі встановленого розміру 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, на 1/3 частину всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття;
- видати новий виконавчий лист і відкликати виконавчий лист у справі
від 04 березня 2020 року № 301/212/20.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2020 року у складі судді Пітерських М. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Зменшено розмір аліментів, встановлених рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2020 року № 301/212/20,
та стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для кожної дитини, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги
ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки наявні підстави передбачені частиною першою статті 192 СК України для зменшення розміру стягуваних аліментів через суттєві зміни в сімейному
та матеріальному становищі платника аліментів, у зв`язку укладенням другого шлюбу та народженням дитини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2020 року скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду та відмовляючи у задоволенні позову
ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із тих підстав, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Вказав, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно
з іншою.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що окремо факт народження ще однієї дитини не свідчить про погіршення матеріального стану.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив фактичні обставини справи, не надав належну оцінку всім доказам, неправильно застосував норми статті 192 СК України до спірних правовідносин, та помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що він не може сплачувати аліменти у раніше присудженому розмірі, оскільки кількість осіб, які перебувають на його утриманні, збільшилася.
Також вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги покращення матеріального стану відповідача, яка виїхала до Чеської Республіки, де влаштувалася на офіційну роботу.
Вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо збільшеного розміру отриманої ним заробітної плати у 2020 році. Зазначає, що розмір заробітної плати збільшився у зв`язку з доплатою йому,
як діючому працівнику поліції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2020 року № 588, згідно з якою Міністерству внутрішніх справ виділено додаткові кошти із Державного бюджету
за рахунок коштів, передбачених за програмою "Заходи, пов`язані
з боротьбою з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками" - "для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину".
Посилається на те, що судове рішення апеляційного суду підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 28 січня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2020 року розірвано.
У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області
від 05 лютого 2020 року у справі № 301/212/20 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2
на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі - 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 30 січня 2020 року до суду і до досягнення дітьми повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць у розмірі
1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) (а.с. 14-16).
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає разом із дітьми за адресою:
АДРЕСА_1
(а.с. 41).
25 квітня 2020 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_7, у них
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_6, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично разом із новою сім`єю проживає
за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Кам`янської сільської ради Іршавського району Закарпатської області
від 05 жовтня 2020 року № 1497 (а.с. 6, 9-11).
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 01 жовтня 2020 року
№ 214, виданої Головним управлінням Національної поліції у Закарпатській області, ОСОБА_1 працює у Головному управлінні Національної поліції
в Закарпатській області на посаді поліцейського, в період з 01 квітня
2020 року до 30 вересня 2020 року йому нарахована заробітна плата
у розмірі 102 943,44 грн з яких сума його доходу за виключенням відрахованих аліментів становить 67 432,24 грн, розмір сплачених
аліментів - 35 511,20 грн, заробітна плата збільшувалася з 11 647,99 грн
у квітні до 16 873,56 грн у вересні 2020 року (а.с. 13).
Згідно з довідкою Іршавського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
від 06 жовтня 2020 року № 18.4-30/23428 ОСОБА_1 у період з квітня
2020 року до жовтня 2020 року сплатив аліменти на загальну суму
47 456,20 грн; стягнення провадиться за виконавчим листом від 04 березня 2020 року № 301/212/20 (АСВП № 61591250) із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно; заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с. 12).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня
2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу з ОСОБА_7 має дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2020 року у справі № 301/212/20 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку
з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей від шлюбу з ОСОБА_2 : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4, та суперечитиме їхнім інтересам.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Подібний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду
від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження
№ 61-9460св20) та від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20
(провадження № 61-1031св21).
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції
не спростовують, на законність судового рішення апеляційного суду
не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.