ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15091/18
адміністративне провадження № К/9901/20327/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Лічевецького І.О. (головуючий), суддів: Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У вересні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оформлене Протоколом №18 засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31 серпня 2018 року про відмову у наданні статусу "Ветеран війни - учасник бойових дій" ОСОБА_1 ;
1.2 - зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2017 року про встановлення статусу учасника бойових дій і додані до заяви документи і матеріали (вхідний номер заяви №703/115 від 17 жовтня 2017 року), та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 статус "Ветеран війни - учасник бойових дій";
1.3 - зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак встановленого законодавством зразка.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21 березня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
2.1 Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив із того, що обставини, які встановлені у судовому рішенні від 17 грудня 2015 року по справі №826/13429/15, не потребують додаткового встановлення у справі №826/15091/18.
Надані позивачем письмові заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд не може розцінювати, як показання свідків, що мають доказову силу, оскільки, при одержанні останніх не було дотримано певної процедури, порушено принцип безпосередності, що в свою чергу унеможливлює перевірку законності отримання вказаних пояснень.
Крім того, суд зазначив, що письмові заяви взагалі є недоречними, оскільки при винесенні рішення в адміністративній справі №826/13429/15, у матеріалах вказаної справи були наявні та належним чином досліджені первинні документи для встановлення позивачеві статусу учасника бойових дій, що встановлено судовими рішеннями по справі №826/13429/15 та не підлягають доказуванню в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Жодних інших доказів на підтвердження своєї безпосередньої участі в розмінуванні ВНП в зоні Керченської протоки позивач суду не надав.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 червня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оформлене Протоколом №18 засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31 серпня 2018 року про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов`язав Державну службу України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2017 року про встановлення статусу учасника бойових дій і додані до заяви документи і матеріали (вхідний номер заяви №703/115 від 17 жовтня 2017 року), та прийняти рішення яким надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Зобов`язав Державну службу України з надзвичайних ситуацій видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак встановленого законодавством зразка.
3.1 Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов виходив із того, що позивач надав необхідні документи, що підтверджують залучення позивача у складі груп піротехнічних робіт до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території с. Георгіївське акваторія, у зв`язку з чим спірне рішення, оформлене Протоколом є протиправним та підлягає скасуванню.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 червня 2007 року №205, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві.
4.2 Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію аварійно-рятувальної служби (Серія РС №000244) та Свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби (Серія КІД №020), Річковий координаційний аварійно-рятувальний центр у місті Києві Міністерства надзвичайних ситуацій України входив до сфери управління Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об`єктах Міністерства надзвичайних ситуацій України.
4.3 Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №384 від 30 травня 2007 року для очолювання позивачем Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві були визначені зони відповідальності та завдання, зокрема, проведення робіт з пошуку боєприпасів і хімічно зброї у водоймах України.
4.4 У подальшому, на виконання наказу Міністра Міністерства надзвичайних ситуацій України №85 від 6 лютого 2009 року, для виконання робіт щодо очистки місцевості від вибухонебезпечних предметів (ВНП) часів Великої Вітчизняної Війни та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №75 "Про затвердження Програми знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишились з часів Другої світової війни в районі міст Севастополя та Керчі, на 2000- 2010 роки", начальником спеціалізованого морського загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту видано наказ "Про проведення робіт щодо очистки акваторії від вибухонебезпечних предметів" від 23 листопада 2009 року №659.
Зазначеним наказом, для виконання робіт щодо очистки акваторії Керченської протоки в районі с. Героївське від вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної Війни, для водолазного пошуку, підйому вибухонебезпечних предметів призначено начальника Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві ОСОБА_1 .
4.5 Згідно наказу Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві від 20 листопада 2009 року №88-к, для виконання зазначених робіт ОСОБА_1 було відряджено до міста Керч з 22 по 30 листопада 2009 року.
4.6 Відповідно до Акта №252 на виконання робіт з очищення акваторії від вибухонебезпечних предметів від 23 листопада 2009 року, комісією у складі групи піротехнічних робіт було виконано планове розмінування акваторії с. Героївське та проведено роботи з виявлення, вилучення (знешкодження) та знищення вибухонебезпечних предметів.
4.7 2 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із заявою, у якій просив розглянути документи для визначення статусу учасника бойових дій.
4.8 Листом від 17 лютого 2015 року №02-2452/284 позивача повідомлено про те, що у Державної служби України з надзвичайних ситуацій створено Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій, яка розглядає питання, пов`язані з установленням статусу учасника бойових дій, виключно особам рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у зв`язку із чим, надані на розгляд Комісії матеріали повертаються позивачу.
4.9 Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року, яка набрала законної сили 18 травня 2015 року у справі №826/3206/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови розглянути заяву ОСОБА_1 від 2 лютого 2015 року. Зобов`язано ДСНС України прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 2 лютого 2015 року.
4.10 29 травня 2015 року позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із заявою, у якій просив прийняти у встановленому законом порядку відповідне рішення по суті щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій та проінформувати його про прийняте рішення.
4.11 Згідно протоколу засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державної служби України з надзвичайних ситуацій №5 від 24 червня 2015 року, за результатами розгляду документів щодо визначення статусу "ветеран війни - учасник бойових дій" на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі №826/3206/15, вирішено відмовити позивачу у визначенні зазначеного статусу у зв`язку з невідповідністю наданих на розгляд Комісії документів вимогам пункту 5 Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни особам рядового і начальницького складу МНС України, затвердженої наказом МНС України від 31 травня 2006 року №331.
4.12 Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
4.13 16 жовтня 2017 року позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із письмовою заявою у якій просив розглянути заяву по суті та прийняти у встановленому порядку відповідне рішення щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій, на якого поширюється чинність Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ).
4.14 Листом від 31 серпня 2018 року №03-13363/284 "Про надання витягу з протоколу" Державної служби України з надзвичайних ситуацій направлено позивачу витяг з протоколу засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31 серпня 2018 року №18, яким було відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Такий висновок обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у справі №826/13429/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо встановлення статусу учасника бойових дій відмовлено. Також, у спірному рішенні Комісія вказала, що додані заявником покази свідків не є належними доказами його участі в роботах з розмінування, оскільки в матеріалах справи були наявні та належним чином дослідженні первинні документи для встановлення статусу учасника бойових дій.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернулася із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відсутність факту безпосереднього виконання позивачем робіт з розмінування було встановлено при розгляді справи, тому показання свідків (які можуть носити виключно допоміжний характер при встановленні статусу учасника бойових дій) не можуть бути прийняті до уваги.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. На обґрунтування відзиву посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
8. Закон №3551-ХІІ визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
9. Статтею 5 Закону №3551-XII визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час*.
10. Згідно пункту 11 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
11. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що для визнання учасником бойових дій передбачено сукупність двох умов: безпосереднє виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України; участь особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) та які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
12. Пунктом 5 Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни особам рядового і начальницького складу МНС України, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 травня 2006 року №331, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2006 року за №963/12837 визначено, що особам, які визнані учасниками бойових дій (пункт 11 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), посвідчення видаються на підставі: витягу з наказу начальників головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, аварійно-рятувальних загонів, Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін) та допущення особового складу до знищення вибухонебезпечних предметів у воєнний і повоєнний час; витягу з наказу начальників головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, аварійно-рятувальних загонів, Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт з розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних предметів (бойових мін) у воєнний і повоєнний час.
13. При відсутності (з незалежних від особи рядового і начальницького складу МНС України обставин) необхідних архівних документів, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях, дозволяється брати до уваги: показання свідків (не менше двох, нотаріально завірених), які в період, що потребує підтвердження, проходили службу чи працювали разом із заявником; довідки відповідного періоду, завірені печаткою відповідної установи; грамоти, фотографії (оригінали); газетні матеріали; історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; письмові інструкції потрібного періоду, де вказані прізвище, ім`я та по батькові заявника; партійні документи, які підтверджують службу заявника у відповідний період; інші документи, на підставі яких є можливість зробити висновок за заявою.
14. Суди попередніх інстанцій зазначили, що до заяви щодо встановлення статусу учасника бойових дій від 16 жовтня 2017 року позивач додав копії:
- постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі №826/3206/15;
- листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року №826/3206/15/7976/15 про набрання законної сили 18 травня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі №826/3206/15;
- наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 червня 2007 року №205;
- наказу (по особовому складу) Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві від 19 червня 2007 року №52-к;
- витягу з Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 9 червня 2008 року №131;
- витягу з Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 травня 2009 року №66;
- свідоцтва про державну реєстрацію аварійно-рятувальної служби Річковий координаційний аварійно-рятувальний центр, Серія РС №000244;
- свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби, Серія КІД №020;
- витягу з Наказу Начальника спеціального морського загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту від 23 листопада 2009 року №659;
- особистої книжки водолаза №58;
- свідоцтва №29 про присвоєння (підвищення) кваліфікації водолаза-зривника від 18 листопада 2009 року;
- наказу Річкового координаційного аварійно-рятувального центру у місті Києві від 20 листопада 2009 року №88-к;
- акта №252 на виконання робіт з очищення акваторії від вибухонебезпечних предметів від 23 листопада 2009 року;
- заяви громадянина ОСОБА_3, посвідченої 10 червня 2016 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №1335, що є показаннями свідка (нотаріально завіреним);
- заяви громадянина ОСОБА_2, посвідченої 7 серпня 2017 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Темрюкського нотаріального округу Краснодарського краю Російської Федерації та зареєстрованої в реєстрі за №3к-1303, що є показаннями свідка (нотаріально завіреним).
15. Зазначені документи були досліджені судами попередніх інстанцій та встановлено судом першої інстанції, що вони не є доказом того, що позивач залучався до виконання робіт з розмінування.
16. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року по справі №826/13429/15, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року встановлено відсутність будь-яких документів, які б давали підставу вважати позивача таким, що особисто, у складі піротехнічної групи, знешкоджував ВНП, як фахівець сапер. У справі №826/13429/15 судом також було зазначено, що матеріали справи не містять наказів МНС про зведений піротехнічний загін, до складу якого входив позивач, також відсутній наказ МНС про допуск ОСОБА_1 до безпосереднього виконання робіт з розмінування.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 березня 2016 року по справі №826/13429/15 відмовив у відкритті касаційного проводження і при цьому зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що отримання особою статусу учасника бойових дій ставиться в залежність від її фактичної безпосередньої участі у проведенні робіт з розмінування вибухонебезпечних предметів або траленні бойових мін у територіальних водах, однак доказів безпосередньої участі позивача по знищенню або знешкодженню ВНП не надано.
17. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
18. Таким чином, обставини, які встановлені у судовому рішенні від 17 грудня 2015 року по справі №826/13429/15, не потребують додаткового встановлення у справі №826/15091/18.
19. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав інших доказів на підтвердження його участі в розмінуванні ВНП в акваторії Керченської протоки в районі с. Героївське, окрім тих, що були досліджені судом під час винесення судового рішення по справі №826/13429/15 та письмових заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на яких власне, і наполягає позивач.
Письмові заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3, надані позивачем, суд не розцінював, як показання свідків, що мають доказову силу, оскільки, при одержанні останніх не було дотримано певної процедури, порушено принцип безпосередності, що в свою чергу унеможливило перевірку законності отримання вказаних пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, аналізуючи той самий перелік документів, безпідставно дійшов висновку про наявність необхідних документів, які підтверджують залучення позивача у склад груп піротехнічних робіт до безпосереднього виконання завдання щодо розмінування вибухонебезпечних предметів.
При цьому суд апеляційної інстанції взагалі не надав належної оцінки рішенням суду по справі №826/13429/15, які є преюдеційними у справі, що розглядається.
21. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України
Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
22. Згідно підпунктів б, в пункту 3 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
23. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що письмові заяви не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при винесенні рішення в адміністративній справі №826/13429/15, у матеріалах цієї справи були наявні та належним чином досліджені первинні документи для встановлення позивачеві статусу учасника бойових дій, що встановлено судовими рішеннями по справі №826/13429/15 та не підлягає доказуванню в силу приписів статті 78 КАС України.
Жодних інших доказів на підтвердження своєї безпосередньої участі в розмінуванні ВНП в зоні Керченської протоки позивач суду не надав.
24. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
25. За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,