ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 264/6796/16-а
адміністративне провадження № К/9901/29995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.05.2017 (суддя - Харитонова Г.Л.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (судді - Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірною (протиправною) бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати компенсації за втрату частини грошових доходів з порушенням термінів виплати частини пенсії за період невиплати частини пенсії з 29.12.2014 по 31.07.2016;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини грошових доходів зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період невиплати частини пенсії з 29.12.2014 по 31.07.2016.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.12.2014.
29.12.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При переведенні з одного виду пенсії на інший використано показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Не погоджуючись з зазначеним визначенням показника середньої заробітної плати за 2007 рік позивач звернувся до суду з позовом.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.02.2016 у справі №264/7531/15-а року зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області призначити позивачу пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньоденної заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 29.12.2014.
У серпні 2016 року відповідачем виконано вимоги постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.02.2016 у справі №264/7531/15-а, а саме - проведено нарахування та виплату заборгованості сум пенсії за період з 29.12.2014 по 31.07.2016 в розмірі 35091,92 грн.
Судами встановлено, що до складу цієї суми не входить компенсація.
Вважаючи, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати", позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порушення вимог статті 46 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" відповідач при виплаті донарахованої за судовим рішенням суми пенсії не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 29.12.2014 по 31.07.2016.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017, позов задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу компенсації за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 29.12.2014 по 14.03.2016.
Зобов`язано відповідача нарахувати та сплатити позивачу компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 29.12.2014 по 14.03.2016.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дія Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх від 21.02.2001 №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
При цьому основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення, а тому відповідач у зв`язку із порушенням встановлених строків щомісячних виплат індексації пенсії має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку передбаченому Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивач не має права на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки компенсація втрати частини доходів можлива лише в тому разі, коли пенсія нарахована, але не виплачена. Оскільки позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваних сум, а не нарахованих та несвоєчасно сплачених, підстав для проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу немає.
При цьому наголошує на тому, що обчислення донарахованих за рішенням суду у справі №264/7531/15-а сум проведено у липні 2016 року, а у серпні цього року їх уже виплачено позивачу.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини Перейти до повного тексту