ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 712/2625/17
адміністративне провадження № К/9901/45011/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2017 (суддя - Токова С.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (судді - Горяйнов А.М., Костюк Л.О., Файдюк В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 17.11.2016 №2-1390 про відмову у наданні йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1;
-зобов`язати відповідача на пленарному засіданні повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.11.2015.
30.08.2016 позивач, через Центр надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради, звернувся з заявою, в якій просив передати йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0704 га по АДРЕСА_1, яка передбачена згідно Генерального плану міста під житлову забудову і плану зонування - під блоковану малоповерхову житлову забудову.
Рішенням Черкаської міської ради від 17.11.2016 №2-1390 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Підставою для відмови став висновок управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування про наявність містобудівних обмежень щодо землекористування на земельну ділянку по АДРЕСА_1, а саме: пов`язані з реалізацією містобудівної документації; потрапляє в межі заповідної території "Черкаські берегові схили"; пов`язані із розташуванням земельної ділянки в санітарно-захисній зоні від комунально-складських підприємств. Крім того, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, на вищезазначеній земельній ділянці передбачені резервні території під житлову забудову (блокована житлова забудова), а відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до зони перспективної блокованої малоповерхової житлової забудови "Ж-2п" та в санітарно-захисній зоні від комунально-складських підприємств.
Не погоджуючись із вказаним рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення відповідача, оскільки призначення земельної ділянки, яке він вказав в своїй заяві і за яким має намір її використовувати, повністю відповідає Генеральному плану міста, затвердженому рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505 та плану зонування, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, у задоволенні позву відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обране позивачем місце розташування земельної ділянки не відповідає Генеральному плану м. Черкаси та плану зонування території м. Черкаси.
Зокрема, суди виходили з того, що на підставі викопіювання з Генерального плану м. Черкаси встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, на вищезазначеній земельній ділянці передбачені резервні території під житлову забудову (блокована житлова забудова) та в санітарно-1 захисній зоні від комунально-складських підприємств. Відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до зони перспективної блокованої малоповерхової житлової забудови "Ж-2п".
Відповідно до пояснювальної записки до плану зонування території м. Черкаси зона блокованої малоповерхової житлової забудови Ж-2 (Ж-2п) призначена для розташування зблокованих житлових будинків з виходом з кожної квартири на земельну ділянку з поверховістю до 3 поверхів. Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): окремі багатоквартирні житлові будинки (лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території); заклади дитячого дошкільного виховання; загальноосвітні школи (початкові, середні); спортивні зали, басейни; культові споруди; аптеки; пункти першої медичної допомоги, відділення сімейної медицини; підприємства побутового обслуговування; підприємства громадського харчування; громадські вбиральні; дільничні відділення управління внутрішніх справ; об`єкти автомобільного сервісу (АЗС, СТО), при розміщенні вздовж магістральних вулиць; ветеринарні приймальні пункти; відділення зв`язку, поштові відділення.
Змін до Генерального плану м. Черкаси та плану зонування території м. Черкаси в частині, що стосуються зазначеної земельної ділянки та передбачають можливість розташування на ній індивідуального житлового будівництва Черкаською міською радою не внесено.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли помилкових висновків, що спірна земельна ділянка не може бути надана йому у приватну власність під індивідуальне будівництво, оскільки призначення присадибної земельної ділянки збігається з призначенням земельної ділянки для блокованої малоповерхової житлової забудови, єдиною відмінністю є лише характер побудови житлового будинку. При цьому він мав намір побудувати саме будинок блокованого типу.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перейти до повного тексту