ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 640/22634/19
адміністративне провадження № К/9901/30807/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22634/19
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Запоріжгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Запоріжгаз", в інтересах якого діє адвокат Прохода Інна Володимирівна
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, ухвалене суддею Погрібніченком І.М.,
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді: Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Запоріжгаз" (далі - позивач, АТ "Запоріжгаз") звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому просили:
1.1. визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП, що полягає у ненаданні відповідей на заяви АТ "Запоріжгаз" від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року № Zp05.2 -Сл-14446-1218 з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для АТ "Запоріжгаз" в бік економічно обґрунтованого;
1.2. зобов`язання НКРЕКП встановити для АТ "Запоріжгаз" економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368, 96 грн.
2. Позов обґрунтовано порушенням прав позивача, як суб`єкта природної монополії на ринку розподілу природного газу, з огляду на невірне встановлення відповідачем тарифів на розподіл природного газу протягом 2014-2018 років, що призводить до завдання збитків позивачу.
2.1. Так, позивачем зазначається, що відповідно до положень статті 4 Закону України "Про функціонування ринку природного газу", що діяв до 01 жовтня 2015 року та статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" який діє з 01 жовтня 2015 року встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень НКРЕКП. Водночас, незважаючи на неодноразові звернення позивача до НКРЕКП із заявами про перегляд та затвердження економічно обгрунтованого тарифу на розподіл природного газу та включення до витрат при формуванні тарифу суму компенсації недоотриманих доходів за 2014-2019 роки (від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218), відповідачем жодних дій щодо розгляду зазначених заяв не здійснено. Більше того, тарифна політика НКРЕКП не врахувала гарантованої законом необхідності компенсації позивачу фактичних обґрунтованих витрат на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат, внаслідок чого за підсумками тарифної політики 2014-2018 років, в тарифах позивача не компенсовано 897 397 368,96 грн, джерела погашення яких, окрім тарифу відсутні.
2.2. Також, позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача, крім іншого призводить до неможливості позивача компенсувати необхідні для ведення господарської діяльності виробничі витрати, зокрема витрати на оплату природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат власнику - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз").
2.3. Таким чином, на думку позивача єдиним належним способом відновлення його порушених прав є зобов`язання НКРЕКП встановити економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручка у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368, 96 грн.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - третя особа).
Установлені судами фактичні обставини справи
4. 13 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами № Zp05.2-Сл-3644-0318.
5. Листом від 11 квітня 2018 року № 3548/16/7-18 відповідачем повідомлено позивача про відсутність кворуму для розгляду заяви та про призупинення розгляду заяви до моменту відновлення кворуму.
6. 26 грудня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом щодо перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами № Zp05.2 -Сл-14446-1218.
7. Листом від 11 січня 2019 року № 361/16/7-19 відповідачем повідомлено позивача про зупинення розгляду його заяви із зазначенням наявності недоліків в порядку передбаченому 3.1 Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу порядку, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 03 квітня 2013 року №369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року № 685/23217.
8. Додатково, 22 січня 2019 року листом № 712/16/7-19 відповідачем повідомлено позивача, що 18 січня 2019 року набрала чинності Тимчасова методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджена Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 389, та про необхідність подати заяву про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу і допрацьованого пакету документів із врахуванням вимог та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866.
9. Позивачем 27 лютого 2019 року до відповідача подано заяву про перегляд тарифу та пакет відповідних документи.
10. За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідачем неодноразово з позивачем проведено робочі наради для обговорення поданих ним документів, у зв`язку з чим для додаткового вивчення і доопрацювання відповідних питань розгляд заяви зупинявся.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
12. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неможливість розгляду заяви позивача від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318 у зв`язку із відсутністю кворуму на момент планованого розгляду є поважною причиною неможливості виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього обов`язків.
12.1. Стосовно бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви АТ "Запоріжгаз" від 26 грудня 2018 року № Zp05.2 -Сл-14446-1218, суди попередніх інстанцій зазначили, що за результатами розгляду даної заяви, відповідачем було надано відповідь від 11 січня 2019 року листом № 361/16/7-19 із зазначенням наявності недоліків заяви АТ "Запоріжгаз" в порядку передбаченому пунктом 3.1 Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу порядку, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 03 квітня 2013 року №369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року № 685/23217. З огляду на зміну порядку подання документів, протягом строку наданого позивачу на усунення недоліків заяви, про що було повідомлено позивача, відповідач зазначив про необхідність подання допрацьованого пакету документів в порядку передбаченому Тимчасовою методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 389.
12.2. При цьому, судами попередніх інстанцій враховано, що 27 лютого 2019 року АТ "Запоріжгаз" до відповідача подано нову заяву про перегляд тарифу із пакетом документів (лист №69005.2-Сл-2979-0219). Водночас у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність НКРЕКП щодо розгляду його звернення від 27 лютого 2019 року №69005.2-Сл-2979-0219, а сам факт подання такої заяви, на думку судів попередніх інстанцій, припиняє обов`язок відповідача з розгляду попередньої заяви від 26 грудня 2018 року № Zp05.2-Сл-14446-1218.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
13. 16 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Запоріжгаз", в інтересах якого діє адвокат Прохода Інна Володимирівна, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов АТ "Запоріжгаз" у повному обсязі.
14. В обґрунтування касаційної скарги наголошено, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 826/13735/18, від 08 травня 2020 року у справі № 826/7112/18 та від 12 листопада 2020 року у справі № 640/2694/19.
14.1. Скаржник підкреслює, що позовні вимоги АТ "Запоріжгаз" не стосуються стягнення матеріальних збитків та не мають на меті втручання в дискреційні повноваження НКРЕКП, а направленні на захист прав та законних інтересів АТ "Запоріжгаз", які були порушенні бездіяльністю НКРЕКП щодо не надання відповідей АТ "Запоріжгаз" на заяви про перегляд тарифу.
14.2. На думку скаржника, відсутність кворуму, на момент планового розгляду, не може вважатися поважною причиною неможливості виконання суб`єктами владних повноважень покладених на нього обов`язків так як у відповідності до частини четвертої статті 5 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Скаржник вважає, що насправді НКРЕКП допускає бездіяльність у здійсненні своїх повноважень з перегляду тарифів на розподіл природного газу та приведення їх до рівня економічно обґрунтованих, що призводить до штучного нарощування дефіциту обігових коштів.
14.3. Скаржник звертає увагу на те, що позовні вимоги АТ "Запоріжгаз" не містять вимоги щодо скасування будь-якого із рішень відповідача. У даній справі, позивач просить встановити для АТ "Запоріжгаз" економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу розподільними трубопроводами, а, отже суд має всі підстави для відновлення порушеного права шляхом задоволення позовних вимог. Відновлення порушено права позивача обраним ним способом, на думку останнього, жодним чином не може трактуватися, як втручання у діяльність НКРЕКП в частині визначення структури такого тарифу або визначення у його складових.
15. 16 листопада 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
18. 18 грудня 2020 року від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що твердження позивача про відсутність реагування на листи про перегляд тарифів від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218 не відповідає дійсним обставинам справи, адже листами від 11 квітня 2018 року № 354/16/7-18 та від 11 січня 2019 року № 361/16/7-19, копія яких надана в матеріалах справи, відповідачем було надано відповіді на звернення із зазначенням про зупинення їх розгляду, таким чином бездіяльність з боку відповідача відсутня. При цьому відповідач зазначає, листом від 11 січня 2019 року № 361/16/7-19 позивача було повідомлено про невідповідність доданих до заяви документів вимогам законодавства, зокрема невідповідність додатку 3 затвердженій структурі; відсутність електронної форми поданого пакету документів; надання прогнозованих розрахунків нормативних витрат та витрат природного газу на 2019 рік на 79% більше від фактичного обсягу нормованих витрат та витрат природного газу за попередній період.
18.1. Більше того, 22 січня 2019 року листом № 712/16/7-19 відповідачем було повідомлено, що з 18 січня 2019 року набрала чинності Тимчасова методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджена постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 389, отже позивачу необхідно надати заяву про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866. З огляду на вище зазначене відповідач заперечує позицію позивача щодо бездіяльності в частині розгляду заяв від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218, та зважаючи на подання позивачем нової заяви відповідно до листа від 27 лютого 2019 року № 69005.2-Сл-2979-0219, вважає що розгляд попередніх заяв втратив свою актуальність.
19.2. Крім того відповідач вказує на те, що Регулятором було вчинено дії щодо позасудового врегулювання спірних правовідносин, оскільки 24 грудня 2019 року на засіданні НКРЕКП, що проводилось у формі відкритого слухання, Регулятором було прийнято постанову № 3022 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Запоріжгаз", якою передбачено з 01 липня 2020 року компенсацію витрат за попередні періоди.
20. 14 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від АТ "Запоріжгаз" надійшли заперечення на відзив НКРЕКП з аналогічними доводами, які містяться у касаційній скарзі скаржника. При цьому, посилання відповідача на постанову від 24 грудня 2019 року № 3022 "Про становлення тарифу на послуги з розподілу природного газу для АТ "Запоріжгаз", якою передбачена з 01 липня 2020 року компенсація витрат за попередні періоди, на думку позивача, не відповідає змісту вказаної постанови так як пунктом 1 вказаної постанови встановлено тариф на послуги розподілу природного газу та його структуру на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно.
21. 19 січня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання НКРЕКП про залишення без розгляду заперечення на відзив на касаційну скаргу у справі № 640/22634/19, оскільки вказані заперечення по своїй природі направлені на доповнення касаційної скарги скаржника, які подані із пропуском строку, передбаченого положеннями частиною першою статті 337 КАС України.
22. Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 03 грудня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
25. Спір у цій справі виник у зв`язку з бездіяльностю НКРЕКП, що полягає у неналежному розгляді заяв позивача від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218 з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для нього в бік економічно обґрунтованого.
26. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Частиною першою статті 12 Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI "Про ціни та ціноутворення" (далі - Закон №5007-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
29. Згідно зі статтею 8 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III "Про природні монополії" (далі - Закон № 1682-III, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.
30. Оскільки АТ "Запоріжгаз" є суб`єктом природної монополії з розподілу природного газу, то ціни на надавані позивачем послуги з розподілу природного газу є державними регульованими, і на процедуру їх встановлення поширюються вимоги законодавства щодо державних регульованих цін.
31. Частиною другою статті 12 Закону № 5007-VI встановлено, що державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
32. За правилами частини першої статті 9 Закону № 1682-III державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій здійснюється на основі принципів самоокупності суб`єктів природних монополій.
33. Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 09 квітня 2015 року №329-VIII "Про ринок природного газу" передбачено, що ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги з розподілу), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб`єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб`єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.
34. Органом, уповноваженим на встановлення тарифу на розподіл природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка, відповідно до норм Закону України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
35. Відповідно до статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, в тому числі, 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
36. Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
37. Порядок та процедура встановлення тарифів регламентуються Порядком формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженим постановою НКРЕ від 28 липня 2011 року №1384 (далі - Порядок №1384), Методикою розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств 3 газопостачання та газифікації, затвердженою постановою НКРЕ від 4 вересня 2002 року №983 (далі - Методика №983), Тимчасовою методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №389 (далі - Тимчасова методика №389); Методикою визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженою постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року №236 (далі - Методика №236), а також Процедурою встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженою постановою НКРЕ від 3 квітня 2013 року №369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року №685/23217 (далі - Процедура №369). Зокрема, вимога щодо встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов`язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку міститься - в пункті 2.1 Порядку №1384; в пунктах 1.5, 1.7, 4.1, 5.1 розділу 5 Методики №983; в Процедурі №369.
38. Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 "Розрахунок тарифів" Методики № 983 основними аналітичними показниками при визначенні тарифів на послуги з транспортування і постачання природного газу є витрати підприємства і обсяги протранспортованого та поставленого споживачам природного газу.
39. Пунктом 4.2. вказаного розділу передбачено, що витрати підприємства на транспортування та постачання природного газу визначаються згідно з національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та Методичним положенням по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) за економічними елементами витрат на підприємствах з газопостачання та газифікації та їх структурних підрозділах.
40. Згідно з пунктом 2.5 Процедури № 369 суб`єкт господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов`язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. До таких витрат також відносяться витрати на закупівлю природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу (далі - ВТВ та НВ) (пункт 4.5 Методики № 983, пункт 2.1.5 Процедури № 369).
41. Виробничо-технологічні витрати/втрати газу визначаються як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів (розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 1), розділ 1 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (далі - Методика 2), затверджених наказом Мінпаливенерго від 30 травня 2003 року № 264.
42. Тобто, ВТВ під час розподілу газу виникають з об`єктивних причин, як наслідок технологічного процесу та зношеності газотранспортної системи, такі витрати є невід`ємною частиною виробничого процесу розподілу природного газу та формують собівартість послуги розподілу газу.
43. Розмір складової тарифу для покриття ВТВ визначається відповідно до чинного законодавства, тобто на підставі наказу Міненерговугілля від 23 листопада 2011 року №737 "Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах" (далі - наказ №737) та зазначених вище Методик 1, 2.
44. Нормативно-правові акти, що регулюють ринок природного газу, не передбачають та не припускають можливості покриття ВТВ, що виникають в діяльності газорозподільного підприємства, за рахунок будь-яких інших джерел, окрім тарифу на розподіл газу.
45. Отже, можливість позивача розраховуватись за природний газ для потреб ВТВ прямо та безпосередньо залежить від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
46. Тому НКРЕКП, затверджуючи тариф на розподіл для АТ "Запоріжгаз", повинен встановити такий тариф, що є економічно обґрунтованим та враховує всі матеріальні витрати товариства.
47. Згідно з пунктом 4 розділу І Методики №236 розрахунок тарифу та документи і матеріали надаються суб`єктами господарювання з розподілу природного газу для розгляду до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 3 квітня 2013 року №369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за №685/23217.
48. За змістом пункту 4.1-4.2 р. IV Процедури №369 перегляд рівня тарифу здійснюється як за ініціативою суб`єкта господарювання, так і НКРЕ за умови відповідного обґрунтування такого перегляду.
49. Суб`єкт господарювання має право звернутися до НКРЕ щодо перегляду рівня тарифу у разі: 4.2.1. Зміни обсягів надання послуг з відповідного виду ліцензованої діяльності (обсягів транспортування, розподілу, постачання, зберігання природного газу) у планованому періоді відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%. 4.2.2. Зміни собівартості, передбаченої структурою тарифу, внаслідок підвищення цін на паливо, сировину, матеріали, послуги, зростання витрат на оплату праці у зв`язку зі зміною законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати відносно врахованих при розрахунку тарифу більше ніж на 5%.
50. Вимоги до оформлення та подання заяви, документів, що додаються до неї, визначено розділом ІІ Процедури №369.
51. У цьому контексті варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 640/13881/19 зазначив, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність.
52. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "Запоріжгаз" неодноразово зверталось до НКРЕКП із заявами від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218 та від 27 лютого 2019 року №69005.2-Сл-2979-0219 про встановлення (перегляду) тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для позивача в бік економічно обґрунтованого.
53. Листом НКРЕКП від 11 квітня 2018 року за № 3517/16/7-18 повідомлено позивача про відсутність кворуму і неможливість прийняття рішення за заявою від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318 з дотриманням вимог статті 14 Закону від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII, у зв`язку з чим розгляд заяви призупинено.
54. За результатами розгляду другої заява від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218, відповідачем було надано відповідь від 11 січня 2019 року №361/16/7-19 із зазначенням наявності недоліків заяви АТ "Запоріжгаз" в порядку передбаченому пунктом 3.1 Процедури № 369.
55. З огляду на зміну порядку подання документів, протягом строку наданого позивачу на усунення недоліків заяви, про що також було повідомлено позивача, відповідач зазначив про необхідність подання допрацьованого пакету документів в порядку передбаченому Тимчасовою методикою № 389.
56. З урахуванням листа відповідача від 11 січня 2019 року № 361/16/7-19 позивачем 27 лютого 2019 року було подано третью заяву разом із пакетом документів (лист №69005.2-Сл-2979-0219), за результатами розгляду якої відповідачем листом від 07 березня 2019 року № 2555/16/7-19 було запрошено представників позивача до участі в робочій зустрічі для обговорення поданих документів.
57. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що робота над заявами позивача проводилась сторонами в режимі робочих зустрічей за результатами яких проекти постанов відповідача "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для АТ "Запоріжгаз" неодноразово оприлюднювались для проведення відкритого обговорення, що підтверджується листами НКРЕКП від 27 березня 2019 року № 3326/16.1.1/7-19, від 29 березня 2019 року № 3521/16-7-19, від 10 квітня 2019 року № 4017/16/7-19, від 07 травня 2019 року № 4999/16/7-19 та роздруківками з офіційного сайту НКРЕКП де містяться проекти рішень відносно встановлення АТ "Запоріжгаз".
58. Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 640/13881/19 зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
59. У цій справі, суди попередніх інстанцій надали оцінку сукупності подій та їх юридичному змісту, що мали значення для визначення бездіяльності відповідача протиправною, а саме значимості, тривалості та межам оскаржуваної бездіяльності, а також фактичним підставам її припинення, та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав важати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача від 13 березня 2018 року № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218.
60. Судами пепередніх інстанцій встановлено, що позивачем не оскаржується бездіяльність НКРЕКП щодо розгляду його звернення від 27 лютого 2019 року №69005.2-Сл-2979-0219, у зв`язку з чим вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що сам факт подання такої заяви припиняє обов`язок відповідача з розгляду заяви від 26 грудня 2018 року №Zp05.2-Сл-14446-1218.
61. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в обсязі установлених у цій справі обставин позовна заява не підлягає задоволенню.
62. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника у касаційній скарзі, стосовно посилання на позицію Верховного Суду викладену у постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/13735/18, від 08 травня 2020 року у справі № 826/7112/18 та від 12 листопада 2020 року у справі № 640/2694/19, оскільки висновки у даних справах нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться обсягом встановлених обставин у розрізі кожної справи. На відміну від обставин цієї справи, у справах № 826/13735/18, № 826/7112/18 та № 640/2694/19 встановлені фактичні обставини відрізняються від тих, які маємо у цій справі, зокрема щодо оцінки сукупності подій та їх юридичного змісту, що мали значення для визначення бездіяльності відповідача протиправною, а саме значимості, тривалості та межам оскаржуваної бездіяльності. Тобто, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, що не дає підстав дійти висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
63. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.
64. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
65. Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
66. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
67. Також, колегія суддів зазначає, що статтею 337 КАС України не встановлено строків подачі заперечень на відзив у касаційному провадженні, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання НКРЕКП про залишення без розгляду заперечення АТ "Запоріжгаз" на відзив на касаційну скаргу у справі № 640/22634/19.