УХВАЛА
27 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/132/20
Провадження № 11-283заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, яка діє через адвоката Мамая Артура Сергійовича, на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 23 квітня 2020 року № 1044/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України",
УСТАНОВИВ:
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судуяк суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 23 квітня 2020 року № 1044/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду рішенням від 2 червня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із цим рішенням, 19 липня 2021 року ОСОБА_1, яка діє через адвоката Мамая А. С., подала через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення та задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 до апеляційної скарги документа про сплату судового збору не додала, натомість вказала на те, що, на її думку, спір у цій справі є трудовим, а тому вона звільнена від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою зазначеної статті Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 5 Закону № 3674-VI встановлені пільги щодо сплати судового збору. Так, частиною першою вказаної статті встановлені випадки звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас зі змісту та вимог позовної заяви не вбачається, що предметом спору у справі №9901/132/21 є стягнення заробітної плати та поновлення на роботі у розумінні пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а тому судовий збір ОСОБА_1 повинен бути сплачений на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 3674-VI.
З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на рішення суду скаржниця мала сплатити судовий збір у розмірі 1261,2 грн (2102*0,4*150%).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055").
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених вище обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно до правил статей 169 і 298 КАС підлягає залишенню без руху з наданням скаржниці строку для усунення недоліків скарги, для чого ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір та надати документ про його сплату.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржниці, якщо вона не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 292, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя