Постанова
Іменем України
26 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 149/2080/15-ц
провадження № 61-12600 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Жданівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, Скаржинецька сільська рада Хмільницького району Вінницької області;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року у складі колегії суддів: Якименка М. М., Ковальчука О. В., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, Скаржинецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоамвросіївка Амвросіївського району Донецької області померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якого у неї, як спадкоємця за законом, виникло право на спадкування. І хоча після смерті матері не залишилося правовстановлюючих документів, проте позивачу відомо, що спадкодавець за життя мала у власності: земельну ділянку розміром 3,1808 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Скаржинецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області; земельну ділянку розміром 2,9840 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" с. Скаржинці Хмільницького району Вінницької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Скаржинці Хмільницького району Вінницької області померла її баба - ОСОБА_4, спадкоємцем першої черги після смерті якої була мати позивача - ОСОБА_3, яка спадщину прийняла, але при житті не встигла оформити житловий будинок АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку розміром 0,53 га, яка була надана їй у приватну власність.
Будучи єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця, вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини у визначений законом строк, однак реалізувати своє право не може у зв`язку з втратою оригіналу правовстановлюючих документів - державних актів, які б підтверджували право спадкодавця на земельні ділянки, а також документів на житловий будинок, від якого залишився лише фундамент 1950 року забудови та погріб.
Оскільки за відсутності правовстановлюючих документів здійснити своє право на спадщину у нотаріальному порядку вона не має моживості, тому вимушена звернутися до суду із даним позовом.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме на: земельну ділянку серії, розміром 3,1808 га, що розташована на території Скаржинецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 09 червня 2008 року № 335, кадастровий номер 05248866000200102223, що раніше належала ОСОБА_3 ; земельну ділянку, розміром 2,9840 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Хмільницького району, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19 травня 2008 року № 307 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 761548, кадастровий номер 0524881800:04:001:0248, що раніше належала ОСОБА_3 ; майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" с. Скаржинці, що раніше належав ОСОБА_4 ;
право в порядку спадкування за законом на завершення приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1, площею 0,53 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що раніше належала ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Скаржинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 26 серпня 1993 року № 18; право власності на будівельні матеріали, що були використані при будівництві фундаменту будинку АДРЕСА_1 на суму 428 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 в порядку спадкування право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку серії, розміром 3,1808 га, що розташована на території Скаржинецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 09 червня 2008 року № 335, кадастровий номер 05248866000200102223, що раніше належала ОСОБА_3 ; земельну ділянку, розміром 2,9840 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Хмільницького району, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19 травня 2008 року № 307 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 761548, кадастровий номер 0524881800:04:001:0248, що раніше належала ОСОБА_3 ; майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" с. Скаржинці, що раніше належав ОСОБА_4 ;
право в порядку спадкування за законом на завершення приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1, площею 0,53 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що раніше належала ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Скаржинської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 26 серпня 1993 року № 18; право власності на будівельні матеріали, що були використані при будівництві фундаменту будинку АДРЕСА_1 на суму 428 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на належне спадкодавці нерухоме майно, так як відсутні правовстановлюючі документи на таке майно.
За життя спадкодавець ОСОБА_4 та її спадкоємець - ОСОБА_3 володіли, користувались та розпоряджалися спадковим майном, а, отже, воно перебувало у їх власності, і вказане право власності зареєстроване за нею згідно вимог діючого на той момент законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, задоволено. Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2015 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визнаючи право власності на спадкове майно, спадкоємцем якого, крім позивача, за правом представлення є також ОСОБА_2, суд першої інстанції вирішив питання про її майнові права та не залучив до участі у справі, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила суд оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначаля неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказувала на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 149/2080/15-ц із Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно встановив, що ОСОБА_2 є онукою спадкодавиці ОСОБА_3, оскільки належні та допустимі докази цього факту нею надано не було, так як в документах містяться розбіжності в імені спадкодавиці.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 січня 2015 року (а.с. 12).
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається із: земельних ділянок площею 3,1808 та площею 2,9840 га; майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" с. Скаржинці ТОВ "Скарженецьке"; право в порядку спадкування за законом на завершення приватизації земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,53 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що раніше належала ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Скаржинської сільської ради від 26 серпня 1993 року № 18; право власності на будівельні матеріали, що були використані при будівництві фундаменту будинку АДРЕСА_1 на суму 428 грн.
Звертаючись до суду із позовом позивач вказувала на відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спадкодавиці ОСОБА_3 було дві дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (матір ОСОБА_2 ).
Однак дочка ОСОБА_6 народилась до реєстрації шлюбу батьків, тому при народженні записана за дошлюбним прізвищем матері " ОСОБА_6" (а.с. 99).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір ОСОБА_2 - ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 квітня 2011 року (а.с. 100).
На момент смерті спадкодавиця ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2, що підтверджується копією довідки Новоамвросіївської селищної ради Авмросіївського району Донецької області від 02 грудня 2013 року № 1492 (а.с. 103).
За життя заповіт на спадкове майно спадкодавцем не складався.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є: позивач - ОСОБА_1 та за правом представлення - ОСОБА_2, яка не брала участі у справі.