Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 201/4579/20
провадження № 61-9186св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в інтересах членів Профспілки - співробітників Напрямку трудових ресурсів HR Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк",
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в інтересах членів Профспілки - співробітників Напрямку трудових ресурсів HR Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 30 жовтня 2020 року у складі судді
Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня
2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У травні 2020 року Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в інтересах членів Профспілки - співробітників Напрямку трудових ресурсів HR Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Профспілка) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"; банк) про визнання незаконним та скасування наказу.
Свої вимоги Профспілка обґрунтовувала тим, що 09 травня 2020 року Голова Правління АТ КБ "ПриватБанк" Крумханзл на підставі рішення Наглядової ради банку (протокол від 19 березня 2020 року № 11/20) видав наказ
№ Є.28.0.0.0/1-6824295 "Про зміни в штатному розкладі Головного офісу Банку", яким розпорядився:
1) ліквідувати напрямок трудових ресурсів HR та Управління з оцінки ефективності та створити інші підрозділи з лінійним підпорядкуванням Керівнику дирекції з HR та корпоративного управління;
2) скоротити штат працівників та вивести із штатного розкладу Банку більше шістдесяти штатних одиниць, включаючи посаду Керівника напрямку - Заступника Керівника дирекції Напрямку трудових ресурсів Головного офісу (HR);
3) ввести до штатного розкладу банку нові посади у створені підрозділи та затвердити штатний розклад дирекції з HR та корпоративного управління;
4) попередити працівників, які обіймають посади, які підлягають скороченню, не пізніше, ніж за два місяці, про їх можливе наступне звільнення 20 липня
2020 року, одночасно запропонувавши їм вакантні посади, наявні у Банку, що відповідають їх спеціальності та кваліфікації, або які вони можуть зайняти з урахуванням їх освіти, кваліфікації, досвіду та стану здоров`я;
5) повідомляти працівників, що підлягають скороченню, про подальшу появу вакантних посад;
6) звільнити працівників, які не виявили бажання зайняти запропоновані або інші вакантні посади у Банку, з дотриманням усіх прав та гарантій таких працівників згідно з трудовим законодавством;
7) розробити посадові інструкції по усіх нових посадах відповідно до Методичних рекомендацій до розробки посадових інструкцій співробітників ПриватБанку.
Згідно з пунктом 30 Статуту АТ КБ "ПриватБанк" метою діяльності банку є провадження банківської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах власника.
З урахуванням пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та пункту 30 Статуту банку метою реорганізації банку, зокрема його підрозділів, повинно бути виключно вдосконалення банківської діяльності для отримання прибутку в інтересах власника - держави.
Однак вищевказаний наказ не тільки не відповідає цій меті, але й прямо суперечить їй, оскільки його ціль зводиться не до вдосконалення роботи служби трудових ресурсів Банку (НR), а до протиправного звільнення працівників, до яких упереджено відносяться, під прикриттям фіктивної реорганізації цієї служби. При такій реорганізації змінюються тільки назви посад та структурних підрозділів, а організація праці не змінюється.
У зв`язку з наведеним Профспілка просила визнати незаконним та скасувати наказ Голови Правління АТ КБ "ПриватБанк" від 09 травня 2020 року
№ Є.28.0.0.0/1-6824295 "Про зміни в штатному розкладі Головного офісу Банку".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 05 червня
2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Роз`яснено позивачу, що він має право вирішити даний спір в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Відмова у відкритті провадження у справі мотивована тим, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. А тому до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
У зв`язку з наведеним дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та позивач має право вирішити спір в порядку, визначеному Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу Профспілки залишено без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 30 жовтня
2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, вказав, що судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" передбачено у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п`ята статті 20 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"); невиконання роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є захист інтересів позивача як профспілкової організації у сфері трудових правовідносин та інтересів працівників, а тому до даного спору застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Зміст вимог та доводи касаційної скарги
У червні 2021 року до Верховного Суду від представника Профспілки надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник Профспілки зазначає, що суди не врахували, що:
- сторонами цього спору є профспілка та роботодавець, і спір виник у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог трудового законодавства щодо забезпечення діяльності профспілки з питань, віднесених до її повноважень, а тому він повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства;
- даний позов пред`явлений з метою захисту трудових прав та законних інтересів членів трудового колективу, порушення яких полягає у здійсненні відповідачем фіктивної реорганізації всупереч вимог закону;
- вирішення спору в порядку Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів" не суперечить і не може суперечити розгляду такого спору судом, оскільки право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.
Короткий зміст відзиву
У липні 2021 року до Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив, у якому його представник просить касаційну скаргу Профспілки залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Суди, проаналізувавши характер спірних відносин, дійшли правильного висновку про те, що спір носить характер колективного трудового спору. Даний спір не пов`язаний з укладенням, зміною та виконанням трудового договору між позивачем і відповідачем, а тому з огляду на норми КЗпП України не може кваліфікуватися як індивідуальний трудовий спір і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рух справи в суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 червня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).