ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 160/10786/19
адміністративне провадження № К/9901/20779/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (суддя - Юхно І. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (судді: Головко О. В., Ясенова Т. І., Суховаров А. В.) у справі № 160/10786/19 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2019 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал", позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, відповідач) у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифів для КП "Дніпроводоканал" на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на 2020 рік у законодавчо встановлений строк.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що з метою установлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2020 рік, 20 травня 2019 року направив на адресу НКРЕКП заяву про встановлення тарифів вих. №4315/7-14. Відповідач у встановлений законодавством строк (протягом 30-ти календарних днів) указану заяву підприємства не розглянув та будь-яких звернень щодо отримання додаткових письмових обґрунтувань та пояснень не надав. Натомість 12 та 23 липня 2019 року та 03 вересня 2019 року НКРЕКП направлено листи про необхідність подання додаткових документів. На думку позивача відомості, які НКРЕКП вимагав у КП "Дніпроводоканал", зовсім не стосуються встановлення тарифів на 2020 рік, або вже раніше були повністю подані на адресу Комісії НКРЕКП. За вказаних обставин позивач вважає, що відповідач безпідставно зловживаючи своїми повноваженнями допустив бездіяльність у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову КП "Дніпроводоканал" відмовлено.
Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про встановлення тарифів є регуляторним актом, воно приймається із застосуванням певної процедури прийняття, у тому числі шляхом оприлюднення проекту, обговорення та затвердження, відтак воно не може прийматись у строк протягом 30-ти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП заяви ліцензіата про встановлення тарифів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що пункт 3.3 Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 364 від 24 березня 2016 року не передбачає вимоги щодо прийняття протягом або по закінченню 30 календарних днів відповідного рішення НКРЕКП про встановлення тарифів, оскільки особливості прийняття таких рішень визначені статтями 14 та 16 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
При цьому суд першої інстанції зазначив, що не вважає поведінку відповідача під час розгляду заяви позивача від 21 травня 2019 року пасивною, оскільки відповідачем здійснювалися активні дії, спрямовані на розгляд заяви про встановлення тарифів, поданої позивачем, що додатково підтверджується прийняттям (04 лютого 2020 року) постанови № 283 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141", якою установлено тарифи на водопостачання та водовідведення позивачу.
Суд першої інстанції зауважив, що відповідач не мав змоги прийняти рішення про встановлення тарифу для КП "Дніпроводоканал", без виконання вимог, поставлених перед позивачем, які останній виконав несвоєчасно.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком окружного адміністративного суду про те, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки останнім вчинялися дії щодо отримання додаткових письмових обґрунтувань та пояснень стосовно наданих КП "Дніпроводоканал" матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення питань, пов`язаних з розглядом заяви про встановлення тарифів на 2020 рік.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що процедура затвердження нових тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення передбачає вчинення Регулятором ряд дій, таких як розгляд відповідної заяви, з`ясування всіх необхідних обставин та отримання документів, для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, а також оприлюднення на офіційному веб-сайті проекту рішення Регулятора, одержання зауважень і пропозицій до нього, їх розгляд та внесення змін до рішення (за необхідності), що свідчить про об`єктивну неможливість прийняття рішення про зміну тарифів протягом 30-ти календарних днів.
При цьому Процедурою встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 364 від 24 березня 2016 року встановлено 30-денний строк для розгляду заяви ліцензіата на встановлення тарифів, а не прийняття рішення про встановлення тарифів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції, позиція інших учасників справи
КП "Дніпроводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог КП "Дніпроводоканал".
У касаційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права - положень постанови від 24 березня 2016 року № 364 "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", зокрема щодо розгляду його зави від 21 травня 2019 року.
Підставою для касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм матеріального права у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник вважає, що Постановою від 24 березня 2016 року № 364 яка затверджує Процедуру встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення чітко визначено порядок та строки, протягом яких НКРЕКП має право зупинити розгляд заяви та доданих до неї документів, про що письмово повідомляє ліцензіата, або повернути її заявнику, а у разі відповідності заяви та доданих до неї документів розглядає їх протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
На переконання скаржника Комісії НКРЕКП не надано право самостійно та на свій розсуд вирішувати в який термін приймати чи не приймати нові тарифи, які саме дії при цьому вчиняти (або зовсім не вчиняти жодних дії), протягом якого строку розглядати та затверджувати економічно обґрунтовані тарифи, адже НКРЕКП повинна неухильно дотримуватись вимог Постанови від 24 березня 2016 року № 364 "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", яку сама ж затвердила.
Понад те, скаржник зазначає, що відповідно до пункту 3.5. Процедури № 364 відповідач має право призупинити розгляд заяви лише у тому випадку, коли ліцензіат не подав додаткових пояснень та обґрунтувань у визначений Комісією строк, а не до дня надходження пояснень та обґрунтувань ліцензіата.
За таких мотивів позивач уважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому дії НКРЕКП є протиправними.
17 серпня 2020 року указана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 № 1639/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 160/10786/19 у зв`язку з прийняттям 02 вересня 2020 року Верховним Судом ухвали про відвід (самовідвід), що унеможливлює участь суддів Желєзного І. В., Берназюка Я. О., Коваленко Н. В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2020 року визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю Соколова В. М., суддів Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 160/10786/19.
Ухвалою від 22 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Дніпроводоканал".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу КП "Дніпроводоканал" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили всі фактичні обставини справи та надали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували закон, що регулює спірні правовідносини та ухвалили обґрунтоване рішення без порушення норм процесуального права.
Ухвалою від 28 серпня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Основною діяльністю КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) є надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам міста Дніпра.
КП "Дніпроводоканал" є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тому тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення та тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) для позивача встановлює саме відповідач.
21 травня 2019 року (вх. №Т-333/19) КП "Дніпроводоканал" звернулось до НКРЕКП з заявою про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення на 2020 рік.
23 травня 2019 року після надходження від підприємства до НКРЕКП заяви про встановлення тарифів (вх. №Т-333/19), головним спеціалістом відділу формування тарифів з водопостачання Управління тарифної політики Департаменту із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення НКРЕКП Зеленою В. Р. зі службової електронної пошти (zelena@nerc.gov.ua) на електронну адресу підприємства було надіслано електронного листа з проханням надати додаткові документи, необхідні для встановлення тарифів на 2020 рік, протягом місяця, а саме: приведення документів у відповідність до вимог постанови НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1474 "Про затвердження Правил організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення" (... "Додатки з неї; 1-3, 9-12, 23-26 бажано щоб вони були присутні в пакеті документів на 2020 рік, якщо ні, то допрацьовуйте їх і надаєте додатково протягом місяця").
26 червня 2019 року (вх. №12727/1-19) до НКРЕКП надійшов лист КП "Дніпроводоканал" від 21 червня 2019 року (вих. № 5314/7-14) "Про надання додатків №№ 1-3, 9-12 до Правил організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності" з наданням додатків на 334 аркушах.
04 липня 2019 року НКРЕКП листом (вих. №7130/19.1.1/7-19) "Про розгляд заяви щодо встановлення тарифів на 2020 рік" повідомила позивача, що для подальшого розгляду матеріалів КП "Дніпроводоканал" необхідно надати інформацію щодо отримання у 2018 році (поквартально) з державного та місцевих бюджетів фінансової допомоги, зокрема на оплату спожитої електроенергії, сплати податків та зборів, поповнення статутного капіталу тощо, для здійснення ліцензованої діяльності (вказати періоди за які надано фінансову допомогу). Зазначено, що після надання цих документів розгляд матеріалів буде продовжено.
29 липня 2019 року (вх. № 15570/1-19) до НКРЕКП надійшов лист КП "Дніпроводоканал" від 19 липня 2019 року (вих. № 6095/1414) "Щодо отримання фінансової допомоги з державного та місцевих бюджетів у 2018 році", яким повідомлено:
- у 2018 році КП "Дніпроводоканал" фінансову допомогу з державного та місцевих бюджетів не отримувало;
- протягом 2018 року з міського бюджету м. Дніпро підприємство отримало внесків у статутний фонд на загальну суму 293 743 995, 00 грн, з яких використало у 2018 році 270 254 887,40 грн. Залишок 23 489 107,60 грн використало в січні 2019 року.
23 липня 2019 року НКРЕКП направлено керівникам підприємств ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення факсограму №16/19.1.1-19 щодо надання інформації про ціни на електричну енергію та умови оплати відповідно до укладених договорів.
У відповідь на факсограму позивач листами від 24 липня 2019 року (№ 6207/18-14) та (№ 6214/7-14) надав запитувану інформацію та додаткові документи, які просив врахувати при встановленні для останнього тарифів на 2020 рік. Вказані листи надійшли до НКРЕКП 29 липня 2019 року за вх. №15527/1-19.
Після опрацювання наданих документів 03 вересня 2019 року НКРЕКП листом (вх.№9358/19.1.1/7-19) "Про розгляд заяви щодо встановлення тарифів на 2020 рік" повідомила позивача, що для подальшого розгляду матеріалів КП "Дніпроводоканал" необхідно надати уточнюючі документи щодо витрат на електричну енергію, відповідно до змін, які відбулись згідно з нормами Закону України "Про ринок електричної енергії", що набув чинності 01 липня 2019 року. Зазначено, що після надання указаних документів розгляд матеріалів буде продовжено.
23 вересня 2019 року (вх. №19962/1-19) до НКРЕКП надійшов лист КП "Дніпроводоканал" від 19 вересня 2019 року (вих. №7669/714) у якому викладено інформацію про витрати на електроенергію на 2020 рік.
12 вересня 2019 року (вих. №9668/19/7-19) НКРЕКП телефонограмою запросило КП "Дніпроводоканал" на оперативну нараду за результатами засідання Комітету Верховної ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
19 вересня 2019 року за результатами засідання робочої наради за участю представника КП "Дніпроводоканал" було складено протокол про стан регулювання підприємств комунального господарства та встановлення можливих резервів щодо оптимізації діяльності підприємств галузі з метою зниження собівартості надання послуг.
08 жовтня 2019 року (вх. №21396/1-19) до НКРЕКП надійшов лист КП "Дніпроводоканал" від 02 жовтня 2019 року (вих. №8185/7-14) "Про врахування у тарифах на централізоване водопостачання і водовідведення на 2020 рік окремих витрат, встановлення відповідних тарифів на 2020 рік" з проханням врахувати інформацію щодо зміни обсягу планових витрат, яка виникла з причин, що не могли бути враховані підприємством раніше.
11 листопада 2019 року НКРЕКП листом (вих. №11936/19.1.1/7-19) "Про розгляд заяви щодо встановлення тарифів на 2020 рік" повідомила позивача, що для подальшого розгляду матеріалів КП "Дніпроводоканал" необхідно надати статистичну звітність за останній звітний період поточного року. Зазначено, що після надання указаних документів розгляд матеріалів буде продовжено.
19 листопада 2019 року (вх. №33772/2-19) до НКРЕКП надійшов лист КП "Дніпроводоканал" ДМР від 18 листопада 2019 року (вих. №9502/7-14) "Про надання статистичної звітності підприємства за 9 місяців 2019 року".
У січні 2020 року було оприлюднено проект постанови "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141 щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2020 рік".
На відкрите обговорення проекту було запрошено представників КП "Дніпроводоканал" ( 24 січня 2020 року).
04 лютого 2020 року НКРЕКП було прийнято постанову № 283 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141", підпункт 14 пункту 10 якої стосується затвердження нових тарифів на водопостачання та водовідведення для КП "Дніпроводоканал".
Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органом, уповноваженим на формування цінової політики -встановлення тарифів на комунальні послуги- є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, правовий статус якої визначено Законом України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Основними завданнями Регулятора є, зокрема забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом (стаття 3 Закону № 1540-VIII).
Згідно з пункту 13 частини першої статті 17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП, визначений Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10 березня 2016 року № 302.
Процедура встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення затверджена постановою НКРЕКП № 364 від 24 березня 2016 року "Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 року за № 643/28773 (далі - Процедура № 364).
Відповідно до пункту 1.2. Процедури № 364 передбачено, що ця Процедура застосовується НКРЕКП при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Вимоги до оформлення та подання заяви, документів, що додаються до неї визначено розділом ІІ Процедури № 364.
Пунктом 2.2 Процедури № 364 визначено, що для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення заявник подає до НКРЕКП у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів (додаток 2), а також розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.
Порядок та строки розгляду заяви унормовано розділом III Процедури № 364.
Пунктом 3.1 Процедури № 364 передбачено, що заява про встановлення тарифів та зазначені в розділі ІІ цієї Процедури документи подаються до НКРЕКП.
Пунктом 3.2 Процедури № 364 визначено, що у разі якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам розділу II цієї Процедури, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви.
Згідно з пунктом 3.3 Процедури № 364 у разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам, встановленим у розділі ІІ цієї Процедури, НКРЕКП розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
Пунктом 3.4 Процедури № 364 передбачено, що НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
Пунктом 3.5 Процедури № 364 визначено, що НКРЕКП може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.
Розгляд заяви призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата, передбаченої пунктом 3.4 цього розділу, а також на строк, передбачений абзацом першим цього пункту, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, розгляд заяви призупиняється до дня надходження зазначених пояснень та обґрунтувань.
З аналізу вищезазначених норм права слідує, що Процедурою № 364 встановлено 30-ти денний строк для розгляду заяви ліцензіата про встановлення тарифів, який зупиняється у випадках:
- ініціювання НКРЕКП проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата із залученням відповідних фахівців;
- необхідності отримання у визначений строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.
Розгляд заяви призупиняється:
- на строк проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата;
- на строк отримання додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів;
- на строк до дня надходження зазначених пояснень та обґрунтувань.
Отже пункт 3.3 Процедури № 364 не передбачає вимоги щодо прийняття протягом або по закінченню 30 календарних днів відповідного рішення НКРЕКП, а лише передбачає розгляд Регулятором заяви ліцензіата та доданих до неї документів протягом 30 календарних днів з дня надходження їх до НКРЕКП.
Помилковими є судження позивача про допущення НКРЕКП бездіяльності у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на 2020 рік, оскільки відповідне рішення є регуляторним актом, а тому щоб прийняти регуляторний акт йому повинна передувати відповідна, визначена Законом № 1540-VIII процедура, яку урегульовано статтями 14, 15 цього Закону № 1540-VIII, а не положеннями Процедури № 364.
Так, процедура затвердження нових тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення передбачає вчинення Регулятором ряд дій, таких як розгляд відповідної заяви, з`ясування всіх необхідних обставин та отримання документів, для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, а також оприлюднення на офіційному веб-сайті проекту рішення Регулятора, одержання зауважень і пропозицій до нього, їх розгляд та внесення змін до рішення (за необхідності), тощо.
Крім того суди установили, що позивачем не оскаржується прийняте рішення НКРЕКП щодо встановлення тарифів на 2020 рік. Предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність НКРЕКП щодо незабезпечення належного розгляду заяви КП "Дніпроводоканал" від 21 травня 2019 року.
Позивач пов`язує порушення своїх прав з тим, що саме у 30-ти денний термін НКРЕКП ніяким чином не відреагувала на зазначену вище заяву КП "Дніпроводоканал", чим, на його думку, вчинила бездіяльність та не дотрималась вимоги пункту 3.3 Процедури № 364.
Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Термін "бездіяльність" являє собою пасивний спосіб поведінки, коли суб`єкт утримується від вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання обов`язку, який на нього покладений.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не вважали поведінку відповідача під час розгляду заяви позивача від 21 травня 2019 року пасивною, оскільки відповідачем здійснювалися активні дії, спрямовані на розгляд заяви про встановлення тарифів, поданої позивачем з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач скористався своїм правом на звернення до відповідача із заявою про встановлення тарифу та надав пакет документів.
У зв`язку із надходженням (21 травня 2019 року) заяви про встановлення тарифів, посадовою особою НКРЕКП 23 травня 2019 року направлено електронного листа з проханням надати додаткові документи, необхідні для встановлення тарифів та приведення документів у відповідність до вимог постанови НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1474 "Про затвердження Правил організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення" (надати додатки № 1-3, 9-12, 23-26).
Тобто, вказана відповідь фактично є рішенням про призупинення розгляду питання та звернення до позивача в порядку пункту 3.5 розділу ІІІ Процедури № 364 щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, додаткових документів (додатки), з визначення строку їх надання.
З урахуванням викладеного, ураховуючи передбачені законодавством строки надання відповіді, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що указаний лист НКРЕКП від 23 травня 2019 року був відповіддю на заяву КП "Дніпроводоканал" у якій НКРЕКП просить надати додаткові матеріали.
Крім цього, листами від 04 липня, 03 вересня та 11 листопада 2019 року відповідач повідомляв КП "Дніпроводоканал" про необхідність надати інформацію щодо отримання фінансової допомоги з державного та місцевих бюджеті, уточнюючих документів щодо витрат на електричну енергію (відповідно до змін які відбулись); статистичну звітність за звітний період поточного року, тощо.
До того ж, постановою НКРЕКП № 283 від 04 лютого 2020 року внесено зміни до постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" № 1141 від 16 червня 2016 року, якою КП "Дніпроводоканал" ДМР встановлено тарифи на 2020 рік.
За таких обставин Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки останнім вчинялися дії щодо отримання додаткових письмових обґрунтувань та пояснень стосовно наданих КП "Дніпроводоканал" матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення питань, пов`язаних з розглядом заяви про встановлення тарифів на 2020 рік.
Верховний Суд зауважує, що посилання касатора на витребування відповідачем додаткових документів та відомостей, які не стосуються, на його думку, встановлення тарифів на 2020 рік, є суб`єктивною думкою позивача та спростовуються правом, наданим відповідачу пунктом 3.5 Процедури № 364, відповідно до якого НКРЕКП може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.
Крім того оцінка належності та доцільність витребуваних НКРЕКП документів під час процедури прийняття рішення про встановлення тарифів може бути надана судом у випадку оскарження такого рішення, проте в рамках даної адміністративної справи вказане рішення позивачем не оскаржується.
Порушення відповідачем порядку та строків розгляду заяви про встановлення тарифів на 2020 рік також не знайшли свого підтвердження та спростовуються установленою судами порядковістю надання запитів та відповідей сторін на запитувану інформацію.
Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що НКРЕКП як суб`єкт владних повноважень вчинив усі можливі та передбачені нормами чинного законодавства дії задля належного розгляду заяви позивача від 21 травня 2019 року.
Таким чином Верховний Суд приходить до висновку, що дії відповідача відповідають статті 19 Конституції України, статті 2 КАС України та вимогам інших законів.
Верховний Суд наголошує, що касаційний перегляд оскаржуваних у цій справі судових рішень здійснено у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
У цьому контексті колегія суддів зазначає, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.