ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 820/2703/17
адміністративне провадження № К/9901/2077/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/2703/17
за позовом ОСОБА_1 до Голови конкурсної комісії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Битяка Юрія Прокоповича, третя особа Міністерство оборони України про визнання неправомірними дій та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, постановлену суддею Мороко А.С.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ральченко І.М., суддів: Присяжнюк О.В., Бершова Г.Є.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Голови конкурсної комісії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Битяка Юрія Прокоповича (далі - відповідач), де просив визнати неправомірною діяльність відповідача щодо використання неналежних підстав для оголошення та проведення на засіданні вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі - НЮУ ім.Я.Мудрого) від 03 листопада 2016 року конкурсу на заміщення посад командування науково-педагогічного складу ВЮФ НЮУ, щодо не складання відповідного протоколу рішення конкурсної комісії, про який він доповідав членам вченої ради НЮУ ім.Я.Мудрого; скасувати рішення вченої ради НЮУ ім.Я.Мудрого, що прийняла за основу протокол конкурсної комісії ВЮФ НЮУ від 31 жовтня 2016 року, яким всі кандидати допущені до участі в конкурсі за відсутності кваліфікаційним вимогам для посад, на які вони претендували.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної, касаційної інстанцій
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 до голови конкурсної комісії НЮУ ім.Я.Мудрого Битяка Ю.П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України, про визнання неправомірними дій та скасування рішення залишено без розгляду.
3. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаійного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі № 820/2703/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року у справі № 820/2703/17.
4. У подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами.
5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/2703/17 залишено без задоволення.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані заявником обставини не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при розв`язанні спору, а тому, підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 820/2703/17 відсутні. Крім того, посилання позивача на нововиявлені обставини, встановлені постановою Верховного Суду у справі № 910/13825/18, не спростовують висновків щодо пропуску строку звернення позивача до суду без поважних причин у справі № 820/2703/17.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
7. 18 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 820/2703/17, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та всі обставини справи № 820/2703/17. При цьому, апеляційним судом, не було досліджено у тому числі і помилковість ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року та від 07 вересня 2020 року. Судами не співставлені всі обставини, на які посилався позивач у справі № 820/2703/17 із доводами у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Скаржник, посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 910/13825/18, та зазначає, що суди зробили помилковий висновок про те, що рішення Верховного Суду, яке стосується стягнення коштів з фінансування на підготовку військових фахівців на умовах контракту, не стосується предмету розгляду справи № 820/2703/17. Водночас обставини справи №910/13825/18, на думку скаржника, були головним доказом нововиявлених обставин, але зміст постанови Верховного Суду у справі № 910/13825/18 судом першої інстанції не досліджувався.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача 30 квітня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін. В обґрунтування вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові дійшли обґрунтованого і законного висновку, що вказані спірні правовідносини, оцінка яким надана в судових рішеннях у справі № 820/2703/17 та № 910/13825/18 є різними та не є тотожними. При цьому, як зазначає відповідач, ОСОБА_1 як у своїй касаційній скарзі від 15 січня 2021 року, так і у апеляційній скарзі від 25 вересня 2020 року та у заяві від 03 січня 2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 820/2703/17, не навів жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували докази і встановлені на їх підставі обставини пропуску ОСОБА_1 без поважних причин передбаченого частиною третьою статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) місячного строку звернення до суду, що покладені в основу залишення без розгляду позову у справі № 820/2703/17. Натомість заявник лише посилався на встановлені постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18 грудня 2019 року у справі № 910/13825/18 юридичні факти, що не входять до кола обставин, які підлягають встановленню, виходячи з підстав та предмету адміністративного позову ОСОБА_1 від 29 червня 2017 року у справі № 820/2703/17.
12. Також 30 квітня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу третьої особи Міністерства оборони України, де просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін. Вказують, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові дійшли обґрунтованого і законного висновку, що спірні правовідносини, оцінка яким надана в судових рішеннях у справах № 820/2703/17 та № 910/13825/18 є різними та не є тотожними, а відтак зазначені позивачем обставини не можуть вважатися нововиявленими. Крім того, вказують що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року позов у справі № 820/2703/17 було залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
14. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
15. Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
16. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
17. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
18. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
19. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
20. Тобто, з вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
21. Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач пов`язує нововиявлені обставини із встановленими обставинами та фактами у справі № 910/13825/18 та прийнятою за результатами розгляду вказаної справи постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18 грудня 2019 року.
22. Так, зі змісту заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 820/2703/17 слідує, що нові докази та встановлені обставини у справі № 910/13825/18 підтверджують факт того, що відповідач свідомо використав неналежні підстави для проведення 03 листопада 2016 року конкурсу, свідомо перевищив кількість військових посад науково-педагогічних працівників, на які він проводив конкурс, та такі, що заміщувалися за підсумками цього конкурсу 03 листопада 2016 року, для подальшого надмірного утримання їх у військовому штаті ВЮФ за бюджетних коштів Міноборони, виділених на підготовку військових фахівців, для виконання контракту 2016 року, якій досліджувався Верховним Судом у справі № 910/13825/18. На думку заявника, ці нові докази чітко визначають, що не було потреби у проведенні конкурсу на заміщення вакантних зайвих посад, що відбувся 03 листопада 2016 року та виявляють порушення законодавства України під час організації, проведення та реалізації підсумків цього конкурсу.
23. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, виходили також з того, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду. При цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 грудня 2019 року та постанові Північного апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 910/13825/18 не спростовують висновків щодо пропущення позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом, що стало підставою прийняття ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду.
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів заявника про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року за нововиявленим обставинами Суд виходить із наступного.
25. Законодавцем однозначно визначено, яке судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами - яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.
26. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №800/98/17 викладено наступні висновки.
27. Відповідно до пунктів 13, 14, 15 частини першої статті 4 КАС України у цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні: рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги; постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
28. За змістом частини першої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
29. Відповідно до частини першої статті 192 КАС України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
30. Статтею 241 КАС України визначено види судових рішень. Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
31. Отже, закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 247 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 252 КАС України) або в разі, якщо під час підготовчого провадження відповідач визнав позов (частина третя статті 183 КАС України), та вирішення вимог апеляційної та касаційної скарг. Ці рішення ухвалюються іменем України.
32. Такий підхід кореспондується з тим, що за наявності у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав таких, що набрали законної сили, рішення або постанови суду, суд відмовляє у відкритті провадження (пункт 2 частини першої статті 170 КАС України). Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (частина п`ята статті 170 КАС України).
33. Тобто при наявності судового рішення, яким закінчено розгляд справи і спір вирішено, особа не може ініціювати його повторний розгляд у суді.
34. Разом з тим КАС України передбачено випадки, коли закінчується не розгляд справи, а провадження у справі без ухвалення рішення по суті спору - зокрема, залишення позову без розгляду.
35. Підстави, за яких суд залишає позов без розгляду визначені статтею 240 КАС України. Зі змісту цієї норми можна виокремити такі характерні ознаки: розгляд спору ініційовано неповноважною особою або особа, в інтересах якої його ініційовано, заперечує проти розгляду; є вже ініційований перед судом цей самий спір; позивач не з`являється у судові засідання; позовна заява має недоліки і такі не усунуті у строк, встановлений судом; позов подано з пропуском строку звернення до суду і поважних підстав для його поновлення не встановлено. Тобто, об`єднуючою ознакою цих підстав є встановлення судом недоліків (порушень), які допущені свідомо або несвідомо особою, яка звернулася до суду з позовом, але після виправлення яких може знову ініціювати перед судом його розгляд.
36. Отже, залишення заяви без розгляду - закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
37. Враховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/98/17 дійшла висновку, що постановлення судом рішення про залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення підстав, які не були враховані судом при постановленні такої ухвали, тому її не можна вважати судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи.
38. У цій справі провадження закінчилося постановленням ухвали про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, встановленого статтею 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), на підставі статті 100 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
39. З 15 грудня 2017 року аналогічні положення щодо строку звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 КАС України, а наслідки пропуску такого строку - статтею 123 КАС України.
40. Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
41. Враховуючи, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 820/2703/17 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а відтак, не може бути переглянута за нововиявленими або виключними обставинами.
42. Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року та 16 березня 2020 року у справі № 800/98/17.
43. Посилання позивача на нововиявлені обставини, встановлені постановою Верховного Суду у справі № 910/13825/18, які, на думку позивача, доводять порушення його прав відповідачем та інші доводи і обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами стосуються виключно суті спору.
44. Водночас встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.
45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №826/3318/17.
46. При цьому, строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
47. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі № 607/1402/16-а.
48. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення судового рішення по суті позовних вимог у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
49. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/2703/17 було встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом, наслідком чого стало залишення його без розгляду. Отже, судом позовні вимоги по суті спору не вирішувалися, оцінка доводів позовної заяви та доказів у справі не здійснювалася та відповідно не вирішувалося питання щодо наявності або відсутності факту порушеного права позивача.
50. Натомість, як уже зазначалося, нововиявлені обставини, зазначені позивачем у заяві про перегляд ухвали суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, стосуються суті позовних вимог, які судом першої інстанції в ухвалі від 13 жовтня 2017 року не вирішувалися, а обставини справи з`ясувалися судом в частині дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом.
51. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 820/2703/17 про залишення позову без розгляду не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами та відповідно судами правомірно не здійснювалася оцінка доводів та доказів, якими позивач обґрунтовував заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вони стосувалася суті позовних вимог.
52. Щодо посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема частини третьої статті 80 КАС України, а саме відмовляючи заявнику у задоволенні клопотань про витребування доказів ухвал суди не постановляли.
53. Так, відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
54. Із наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань в суді першої та апеляційної інстанцій слідує, що вказані клопотання заявника вирішувалися судами під час судових засідань про що відповідно постановлялися протокольні ухвали.
55. Таким чином посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій вимог частини третьої статті 80 КАС України є необґрунтованими.
56. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо права позивача брати участь у судовому засіданні.
57. Зокрема, скаржник вказує, що ним було подано до суду апеляційної інстанції заяву про перенесення судового засідання, призначеного на 07 грудня 2020 року, у зв`язку із його хворобою.
58. Натомість суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача та фактично справа була розглянута тільки у присутності представника відповідача, без присутності інших сторін.
59. Зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду слідує, що судом апеляційної інстанції було відхилено клопотання позивача про перенесення судового засідання з огляду на відсутність жодних доказів наведених у заяві ОСОБА_1 від 07 грудня 2020 року обставин.
60. У касаційній скарзі позивач не оспорює факту повідомлення його належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, натомість зазначає, що таким не враховано подане ним клопотання про перенесення розгляду справи.
61. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів статті 313 КАС України якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
62. Оскільки поважність причин неявки позивача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України, розгляд апеляційним судом справи за відсутності позивача не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
63. Враховуючи, що позивач був повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що його право на участь у судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було порушеним шляхом незадоволення судом клопотання про перенесення судового засідання.