ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 806/1043/17
адміністративне провадження № К/9901/5218/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 (судді - Шевчук С.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах, у період з 15.09.1983 по 24.10.1985 приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан. (а.с. 3; 11)
Наказом військової частини 77727 від 01.04.1994 №1 позивач був звільнений з військової служби в запас на підставі пункту 46 "б" (за віком) Тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України. (а.с. 9)
Відповідно до витягу із протоколу №9 від 18.01.2010 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, захворювання позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 12)
Відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №514053 від 23.02.2013 позивачу під час первинного огляду встановлено з 20.02.2013 ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. (а.с. 10)
19.01.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону №2011-ХІІ у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Судами встановлено, що позивачу відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у зв`язку з чим він звернувся до суду із позовом.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі №806/859/16 зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499. (а.с. 19 - 21)
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі. (а.с. 22 - 23)
З метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в країнах де велись бойові дії, позивач звернувся до Житомирського ОМВК з відповідною заявою від 08.02.2017 та надав копії необхідних документів. (а.с. 13)
У подальшому документи позивача було спрямовано до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.03.2017 №20 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення (01.04.1994) діяла стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов`язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. (а.с. 15)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його право на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено судовими рішеннями у справі №№806/859/16, а тому відмова відповідача у виплаті такої допомоги у розмірі, передбаченому Порядком №499, є безпідставною. Вважає, що право на одноразову грошову допомогу у звільненого військовослужбовця настає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2017 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням йому третьої групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювань пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.03.2016 №20.
Зобов`язано відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду III групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме з 25.02.2013, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 змінено постанову суду першої інстанції в третьому абзаці її резолютивної частини.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499.
В решті постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03.08.2017 залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а тому право позивача на отримання грошової допомоги останній набув станом на 25.02.2013. Законом, чинним на цей час, було передбачено отримання військовослужбовцем одноразової грошової допомоги незалежно від часу, що минув після звільнення з військової служби. При цьому судом встановлено, що раніше одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням інвалідності позивач не отримував.
Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен був вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу згідно судового рішення у справі №806/659/16 та на підставі Порядку №499, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо застосування до спірних правовідносин Порядку №975.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач фактично посилається лише на втручання судами попередніх інстанцій у його дискреційні повноваження, оскільки вважає, що при розгляді справи за адміністративними позовами про зобов`язання органів Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності, суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, що не належить до компетенції суду.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.