ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2021 року
м. Київ
справа №623/2592/17
адміністративне провадження № К/9901/47528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 (судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О., Бондар В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" про зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов`язати Комунальне підприємство "Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" внести зміни до технічного паспорту на квартиру шляхом виключення штампу про наявність самовільного будівництва "а", яке складається з кухні 2- 1 площею 16,0 кв.м., вбиральні (сполученої) 2-2 площею 4,6 кв.м., тамбуру 2-1 площею 8,0 кв.м.;
- внести відповідні зміни у матеріали інвентаризаційної справи на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2008 по справі №2-600/2008 з урахуванням виправленої помилки у відповідності до ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.01.2017.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.04.2016 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказана квартира є спадковим майном, що перейшло до нього після смерті матері ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя у 2007 році мати позивача - ОСОБА_2 здійснила самовільну перебудову частини квартири, що розміщалась у житловій добудові, а саме замість кухні 2-2 площею 7,9 кв.м., ванної кімнати 2-6 площею 3,1 кв.м., вбиральні площею 0,5 кв.м., коридору 2-1 площею 2.7 кв.м., вбудованої шафи площею 0,2 кв.м., веранди 2-І площею 1,3 кв.м., (позначення згідно технічного паспорту на квартиру від 23.07.1993), побудувала житлову добудову під літ. "а" загальним розміром 4,64x5,28x1,50x4,15x3,09, що складається з кухні 1 площею 16,0 кв.м., вбиральні (сполученої) 2 площею 4,6 кв.м., тамбуру 2-1 площею 8,0 кв.м. (позначення згідно технічного паспорту на квартиру від 08.01.2008 та від 02.02.2016). Крім того самочинно також здійснила на прибудинковій території перебудову існуючого сараю розміром 3,7x6,0 метрів під гараж.
У січні 2008 року ОСОБА_2 замовила в Ізюмському БТІ проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що вона побудувала, 08.01.2008 КП "Ізюмське МБТІ" виготовило технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2, де на плані квартири було проставлено штамп про самовільне будівництво в квартирі приміщень "2-I, 1, 2", а також на генеральному плані прибудинкової території від 08.01.2008 також поставлено штамп про самочинне будівництво.
29.01.2008 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ізюмської міської ради видано Припис, відповідно до якого ОСОБА_2 запропоновано оформити самочинно виконане будівництво згідно ст. 376 ЦК України у судовому порядку. Крім того ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за самочинно виконане будівництво у вигляді штрафу згідно постанови №04 по справі про адміністративне правопорушення від 01.02.2008.
06.02.2008, з метою усунення порушення, ОСОБА_2 отримала позитивний висновок КП "Проектне бюро міста Ізюма" про можливість переобладнання в квартирі, будівництва прибудов до квартири.
В березні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Ізюмського міськвиконкому, треті особи ОСОБА_3, КЖРЕП-1, про визнання права власності на самочинне будівництво.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2008 по справі №2-600/2008 визнано за ОСОБА_2 право власності на перебудовану існуючу житлову добудову "2-I, 1, 2" загальним розміром 4,64x5,28x1,50x4,15x3,09 м і реконструкцію існуючого сараю "В" розміром 3,7x6,0 метрів під гараж згідно висновку КП "Проектне бюро м. Ізюму" від 06.02.2008, розташованих по АДРЕСА_3 .
За замовленням позивача у лютому 2016 року КП "Ізюмське МБТІ" не було здійснено погашення штампу про самовільне будівництво в інвентаризаційній справі по даному домоволодінню у зв`язку з оформленням права власності на дане самочинне будівництво на підставі судового рішення від 21.04.2008 та перенесено раніше поставлений штамп з інвентаризаційних матеріалів датованих 08.01.2008.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем, всупереч рішенню суду про визнання за його матір`ю права власності на самочинне будівництво, проставлено штамп про наявність самочинного будівництва, що перешкоджає йому в повній мірі розпоряджатись належним йому на праві власності (в порядку спадкування) майном.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2017 позов задоволено.
Зобов`язано Комунальне підприємство "Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації" внести зміни до технічного паспорту на вказану квартиру шляхом виключення штампу про наявність самовільного будівництва "а", яке складається з кухні 2- 1 площею 16,0 кв.м., вбиральні (сполученої) 2-2 площею 4,6 кв.м., тамбуру 2-1 площею 8,0 кв.м., а також внести відповідні зміни у матеріали інвентаризаційної справи на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2008 по справі № 2-600/2008, що набрало чинності 03.05.2008, з урахуванням виправленої помилки у відповідності до ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.01.2017, що набрала чинності 21.01.2017.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2017 скасовано, та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову, апеляційний суд виходив з того, що для виключення з технічного паспорту спірних будівель відмітки про самовільне будівництво позивачу необхідно ввести спірні самовільні будівлі в експлуатацію, здійснити державну реєс