ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 280/795/19
адміністративне провадження № К/9901/8748/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №280/795/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправними дій, скасування наказу та постанови
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 (головуючий суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 (колегія у складі: головуючого судді Ясенової Т.І., суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 07.12.2018 №2097; визнати протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки діяльності позивача на підставі наказу від 07.12.2018 №2097; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЗП2410/565/АВ/ТД-8С від 08.01.2019.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача не було жодних правових підстав для видання спірного наказу на проведення перевірки позивача. Також, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у позивача начебто працює без укладання трудової угоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки офіційно не працевлаштованих працівників позивач не має. Вказував, що в одному приміщенні з ним здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4, у якого офіційно і працевлаштовані громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За таких обставин позивач вважає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки твердження про допуск ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи ФОП ОСОБА_1, без укладання трудового договору, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 08.01.2019 №ЗП2410/565/АВ/ТД-ВС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у разі якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, то відповідно мав право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення інспекційного відвідування, відмовитись від надання пояснень та документів, проте таким правом позивач не скористався. За таких обставин, в даному випадку предметом розгляду адміністративної справи повинні бути результати інспекційного відвідування, а саме постанова про накладення штрафу. Що стосується виявлених порушень суди зазначили, що відповідачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущенні саме ФОП ОСОБА_1 до виконання роботи без укладання трудового договору, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що зазначені особи в день інспекційного відвідування виконували роботу за дорученням ФОП ОСОБА_1 . При цьому, суди звернули увагу, що під час проведення інспекційного відвідування відповідачем не було належним чином враховано ту обставину, що за однією адресою господарську діяльність здійснює два суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 . За таких обставин, суди дійшли висновку, що на момент перевірки відповідачем належним чином не було встановлено та підтверджено допущення саме ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв`язку з чим застосування штрафних санкцій є передчасним та необґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 26.03.2020 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 280/795/19, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що ГУ Держпраці від ГУ ДФС у Запорізькій області надійшла інформація, яка свідчила про можливе допущення порушень трудового законодавства України з боку ФОП ОСОБА_1, що зумовило видання наказу про проведення інспекційного відвідування. Вказує, що позивачем інспектора Держпраці допущено до проведення перевірки та жодних зауважень щодо незаконності її проведення не висловлювалось. Вважає, що призначення перевірки та проведення інспекційного відвідування відбувалось у встановленому законом порядку. Скаржник зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування за адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1") було встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність на барі. При цьому, в ході інспекційного відвідування встановлено, що громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували обов`язки на барі, проте ФОП ОСОБА_1 з зазначеними особами трудовий договір не укладав. На думку відповідача, зазначені обставини свідчать про порушення позивачем ч.1,3 ст.24 Кодексу Законів про працю України, у зв`язку з чим до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 26.03.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно ст. 328 КАС України та надання документу про сплату судового збору.
10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
11. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 280/795/19.
12. Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 26.08.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.12.2018 від ГУ ДФС у Запорізькій області до ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшов лист від 04.12.2018 №8637/8/08-01-13-04-08 "Про організацію проведення спільних перевірок", до якого надано перелік суб`єктів господарської діяльності, які за даними бази даних ДФС мають декілька ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, проте не мають достатньої кількості найманих працівників. (а.с.45-46)
14. 07.12.2018 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ №2097 "Про проведення інспекційного відвідування", яким наказано провести інспекційне відвідування, зокрема ФОП ОСОБА_1 (а.с.47)
15. 12.12.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення №1149 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с.48)
16. У період з 14.12.2018 по 20.12.2018 інспектором ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування від 20.12.2018 №ЗП2410/565/АВ.
17. Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування від 20.12.2018 №ЗП2410/565/АВ встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 приписів частин 1, 3 статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.55)
18. 08.01.2019 ГУ Держпраці винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2410/565/АВ/ТД-ВС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 223 380,00 грн. за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
19. Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення позапланової перевірки діяльності позивача та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
21. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в
22. Згідно абзацу другого та третього статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
23. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону №877-V, відповідно до частин 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
24. Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
25. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
26. У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
27. Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
28. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
29. Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
30. Отже відповідач у спірних правовідносинах мав право здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про працю шляхом проведення інспекційних відвідувань. При цьому, за приписами частини 5 статті 2 Закону України №877-V, відповідач повинен був забезпечити дотримання вимог частин першої - четвертої та шостої статті 7 цього Закону.
31. Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі №1540/4793/18.
32. Так, у відповідності до частин 1-4, 6 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
33. Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
34. Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
35. Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланового заходу є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
36. В абзаці 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
34. Згідно з ч. 3 статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
37. Відповідно до ч. 4 вказаної статті строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
38. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
39. Колегія суддів звертає увагу на висловлену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 (справа №804/2956/17) позицію, відповідно до якої, даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
40. Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.
41. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що оскільки посадовців відповідача позивачем було допущено до інспекційного відвідування, то предметом розгляду у суді, за вказаних обставин, має бути лише суть виявлених порушень.
42. Аналогічна правова позиція щодо необхідності з`ясування судом дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) також підтримана Верховним Судом у постановах від 07.06.2021 у справі № 520/1814/19, від 04.08.2021 у справі № 814/409/18, від 18.08.2021 у справі №280/2855/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
43. Більш того, серед позовних вимог було заявлено вимогу про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки діяльності позивача на підставі наказу від 07.12.2018 №2097, оскільки позивач вважав, що у відповідача не було жодних правових підстав для видання спірного наказу на проведення перевірки позивача. Натомість, відповідач наголошував, що ГУ Держпраці від ГУ ДФС у Запорізькій області надійшла інформація, яка свідчила про можливе допущення порушень трудового законодавства України з боку ФОП ОСОБА_1, що зумовило видання наказу про проведення інспекційного відвідування. При цьому, відповідач звертав увагу судів, що позивачем інспектора Держпраці допущено до проведення перевірки та жодних зауважень щодо незаконності її проведення не висловлювалось, що свідчить про те, що призначення перевірки та проведення інспекційного відвідування відбувалось у встановленому законом порядку.
44. Однак, суди попередніх інстанцій не надавали оцінку вказаним доводам та не перевірили вищезазначені обставини.
45. З урахуванням вказаного, ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази.
46. Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо.
47. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
48. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
49. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
50. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
51. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
52. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
53. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" №48939/99, "Moskal v.Poland" № 10373/05).
54. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
55. Встановлені Верховним Судом порушення процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій, свідчать про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
56. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -